Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 31) | (Буття 33) →

Переклад Куліша та Пулюя

Cовременный перевод WBTC

  • І Яков те ж верстав путь свою, і зустьріли його ангели Божі.
  • Иаков тоже ушёл с того места, и на пути его встретили Ангелы Божьи.
  • Каже ж тодї Яков, зуздрівши їх: Се Божий полк, урочище те Маганаїм.
  • Увидев их, он сказал: "Лагерь Божий!". И назвал это место Маханаим.
  • Послав же Яков посли поперед собою до Езава, брата свого в Сеїр землю, в Едом поле;
  • Брат Иакова, Исав, жил в земле Сеир, в гористой стране Едом; и послал Иаков впереди себя вестников к Исаву,
  • І наказав їм, говорючи: Такенькі мовляйте панові мойму Езавові: Так говорить раб твій Яков: У Лабана пробував я та й загаявсь там і досї.
  • сказав им так: "Скажите вот что моему господину Исаву: твой слуга Иаков говорит: "Все эти годы я жил у Лавана,
  • І придбав я воли й осли, і вівцї, і раби, й рабині, і посилаю тепер тобі панові мойму, звістку, щоб запобігти ласки твоєї в очах твоїх.
  • есть у меня множество коров, ослов, мелкого скота, а также слуг и служанок. Господин, я посылаю эту весть с просьбой, чтобы ты принял нас"".
  • І вернулись посли до Якова, говорючи: Ходили ми до брата твого Езава, і се він сам іде на зустріч тобі, і чотири ста чоловіка з ним.
  • Вестники возвратились к Иакову и сказали: "Мы пошли к твоему брату Исаву, и он вышел навстречу тебе, и с ним четыреста человек".
  • Злякався ж Яков вельми, і був у турботї; і подїлив людей, що були з ним, і вівцї, й воли, й верблюди на два коші.
  • Такая весть испугала Иакова, и он разделил всех людей, кто был с ним, и весь скот, и всех верблюдов на две группы,
  • І каже сам собі: Як наступить Езав на один кіш і побє його, тодї другий кіш пійде втеком.
  • подумав: "Если Исав придёт и уничтожит одну группу, то другая сможет спастись бегством".
  • Каже ж Яков: Боже отця мого Авраама й отця мого Ізаака, Господе, ти що заповідав менї: Вертайсь у рідну землю твою та до родини твоєї, і я таланити му тобі,
  • "Бог отца моего Авраама! — сказал Иаков, — Бог отца моего Исаака! Господи, Ты велел мне возвратиться в мою землю, к моей семье, сказав, что это будет лучше для меня.
  • Не заробив я нїже всїх тих благ і всієї вірностї тієї, що виявив єси рабові твойму; з палицею бо сією перебрів я сю Йордань, а тепер виріс у два коші.
  • Ты был милостив ко мне и сделал мне много добра. Когда я впервые пересёк реку Иордан, у меня ничего не было, только дорожный посох. Теперь же у меня достаточно добра на два стана.
  • Визволь мене, благаю тебе, з рук брата мого, з рук Езава! Боюсь бо, щоб не прийшов та не вбив мене, матері із дїтками.
  • Прошу Тебя, спаси меня от брата моего, спаси меня от Исава, ибо я боюсь его. Боюсь, что он придёт и убьёт всех нас, даже матерей с детьми.
  • Ти ж глаголав єси: Благо тобі сотворю, і вчиню імя твоє яко пісок морський, що не злїчити його задля многостї.
  • Господи, Ты сказал мне: "Я буду тебе благотворить, умножу твоё семейство и сделаю потомство твоё многочисленным, и как песчинок в море их будет не счесть"".
  • І переночував там тієї ночі. І взяв із того, що прийшло йому в руки, гостиньця Езавові, братові свойму.
  • Иаков остался на том месте на ночь и приготовил, что дать в дар Исаву.
  • Кіз двістї, а козлів двайцятеро, овечок двістї, а баранів двайцятеро,
  • Иаков взял 200 коз и 20 козлов, 200 овец и 20 баранов,
  • Верблюдиць дійних двайцятеро з їх жеребятами, та корів сорок, та бугаїв десятеро, ослиць двайцятеро, і десяток ослів.
  • 30 верблюдов с верблюжатами, 40 коров и 10 быков, 20 ослиц и 10 ослов.
  • І приручив їх рабам своїм, усяке стадо окроме, і звелїв рабам своїм: Гонїтесь бридьма через річку, та чинїте прогалину між стадом і стадом.
  • Поручив стада своим слугам, Иаков сказал им: "Отделите оба стада друг от друга, ступайте вперёд и сохраняйте расстояние между стадами".
  • І звелїв первому, говорючи: Як тебе зустьріне брат мій Езав, та спитає в тебе говорючи: Чий єси, і куди йдеш, і чиє се перед тобою?
  • Иаков дал слугам наказ; слуге, отправлявшемуся с первым стадом, он сказал: "Когда брат мой Исав подойдёт к тебе и спросит: "Чей это скот? Куда ты идёшь и чей ты слуга?",
  • Кажи: Раба твого Якова. Се подарунок панові мойму Езавові. Ось він і сам позад нас.
  • то ты должен ответить: "Этот скот принадлежит твоему слуге Иакову, и он посылает его в дар тебе, господин мой Исав. Иаков же следует за нами"".
  • І звелїв другому й третьому, й усїм, що гнались із стадами. Сими словами мовляйте Езавові, як зустьрінете його,
  • То же самое приказал Иаков и второму и третьему слуге, а также и всем остальным. "Сделайте то же самое, когда встретите Исава, — сказал он. —
  • І кажіть: Ось раб твій Яков і йде за нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене.
  • Скажите: "Это дар тебе, а слуга твой Иаков следует за нами"". "Если я пошлю вперед людей с дарами, — думал Иаков, — то, может быть, Исав простит меня и примет".
  • Так ійшли дарунки поперед його. Сам же переночував ту ніч у коші.
  • И вот Иаков отослал дары Исаву, а сам остался на ночь в стане.
  • Уставши ж тієї ночі, узяв обидві жени свої, і обидві рабинї, й одинайцятеро синів своїх, і перейшов бридьма брід Ябок.
  • Поздно ночью Иаков поднялся и ушёл оттуда, взяв с собой своих жён, обеих служанок и одиннадцать своих сыновей, и перешёл вброд реку Иавок.
  • І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.
  • Он послал через реку свою семью, а потом переправил и всё своё имущество.
  • Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло;
  • Прежде чем сам Иаков успел переправиться вброд, к нему подошёл Человек и стал бороться с ним, и боролся, пока не взошло солнце.
  • Вбачаючи ж, що не подужа його, ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав, як боровсь із ним.
  • Увидев, что не может одолеть Иакова, Человек коснулся его бедра, и оно тут же оказалось вывихнутым.
  • І каже той: Пусти мене; бо вже день зоріє. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене.
  • И сказал тогда Человек Иакову: "Отпусти Меня, ибо восходит солнце", но Иаков ответил: "Не отпущу, пока не благословишь меня".
  • Рече ж йому: Як на імя тебе? Він же каже: Яков.
  • Человек сказал ему: "Как твоё имя?" "Иаков, " — ответил Иаков.
  • І рече йому: Від тепер буде тобі імя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору.
  • Тогда Человек сказал: "Отныне твоё имя будет не Иаков, а Израиль. Я даю тебе это имя, ибо ты боролся с Богом и с людьми и не был побеждён".
  • І поспитав Яков його, і каже: Повідай менї, як на імя тебе звати? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там.
  • Тогда Иаков сказал Ему: "Прошу Тебя, скажи, как Твоё имя?" Но Человек ответил: "Для чего ты спрашиваешь, как Моё имя?" И там благословил Иакова.
  • І приложив Яков тому врочищу прізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя.
  • Иаков назвал это место Пенуэл, и сказал: "В этом месте я встретился с Богом лицом к лицу, но моя жизнь была сохранена".
  • Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.
  • Когда Иаков проходил через Пенуэл, взошло солнце. Иаков же из-за своей ноги шёл, хромая,
  • Тим же то й тепер не їдять сини Ізраїлеві жили, що на составі бедра, тому, що боровшийся зрушив жилу на составі бедра Якова.
  • и потому народ Израиля по сей день не употребляет в пищу мускул, что на бедре, ибо именно в этот мускул был поражён Иаков.

  • ← (Буття 31) | (Буття 33) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025