Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 34) | (Буття 36) →

Переклад Куліша та Пулюя

Синодальный перевод

  • Рече ж Бог до Якова: Уставши, підіймайсь до Бетеля, та й осядься тамо, і сотвори там жертівника Богу, що явився тобі, як утїкав єси од Езава, брата твого.
  • Бог сказал Иакову: встань, пойди в Вефиль и живи там, и устрой там жертвенник Богу, явившемуся тебе, когда ты бежал от лица Исава, брата твоего.
  • Каже ж Яков домові свому й усїм, що були з ним. Повикидайте боги чужі, які є в кого з вас, та й очищайтесь і поперемінюйте одїж свою.
  • И сказал Иаков дому своему и всем, бывшим с ним: бросьте богов чужих, находящихся у вас, и очиститесь, и перемените одежды ваши;
  • Та вставаймо й підіймаймось у Бетель, та поставимо там жертівника Богу, що послухав мене в день бідування мого, та й був зо мною в дорозї, що верстав я.
  • встанем и пойдём в Вефиль; там устрою я жертвенник Богу, Который услышал меня в день бедствия моего и был со мною в пути, которым я ходил.
  • І видали Яковові богів чужих, що були в руках їх, і сережки, що були в ушу їх, і сховав їх Яков під дубом, що під Сихемом.
  • И отдали Иакову всех богов чужих, бывших в руках их, и серьги, бывшие в ушах у них, и закопал их Иаков под дубом, который близ Сихема.
  • І помандрували вони, і був страх Божий на містах круг їх, і не вганяли за синами Якововими.
  • И отправились они. И был ужас Божий на окрестных городах, и не преследовали сынов Иаковлевых.
  • Прийшов же Яков у Луз, що в Канаан землї, се єсть Бетель, він і ввесь люд його, що були з ним.
  • И пришёл Иаков в Луз, что в земле Ханаанской, то есть в Вефиль, сам и все люди, бывшие с ним,
  • І поставив там жертівника; і проложив тому врочищу прізвище Ель-Бетель, там бо явивсь йому Бог, як утїкав од Езава, брата свого.
  • и устроил там жертвенник, и назвал сие место: Эл-Вефиль, ибо тут явился ему Бог, когда он бежал от лица брата своего.
  • Умерла ж Дебора, мамка Ребечина, і поховали її під дубом і проложили йому прізвище Аллон-Бакут, дуб голосїння.
  • И умерла Девора, кормилица Ревеккина, и погребена ниже Вефиля под дубом, который и назвал Иаков дубом плача.
  • Явився ж Бог Яковові знов, як прийшов із Мезопотамиї, і благословив його.
  • И явился Бог Иакову по возвращении его из Месопотамии, и благословил его,
  • І рече йому Бог: Імя твоє не звати меться вже Яков, нї! Ізраїль буде імя твоє. І дав йому прізвище Ізраїль.
  • и сказал ему Бог: имя твоё Иаков; отныне ты не будешь называться Иаковом, но будет имя тебе: Израиль. И нарёк ему имя: Израиль.
  • Рече ж йому Бог: Я Бог всемогущий. Бувай плодющий і намножуйся. Народи і купа народів будуть із тебе, і царі з чересел твоїх вийдуть.
  • И сказал ему Бог: Я Бог Всемогущий; плодись и умножайся; народ и множество народов будет от тебя, и цари произойдут из чресл твоих;
  • І землю, що дав Авраамові й Ізаакові, тобі віддам, і насїнню твойму по тобі дам землю сю.
  • землю, которую Я дал Аврааму и Исааку, Я дам тебе, и потомству твоему по тебе дам землю сию.
  • Знявся ж Бог від його, від урочища, де розмовляв із ним.
  • И восшёл от него Бог с места, на котором говорил ему.
  • І поставив Яков стовпа на врочищі, де він розмовляв із ним, стовпа камяного та й злив на його ливною жертвою, і злив олії на його.
  • И поставил Иаков памятник на месте, на котором говорил ему Бог, памятник каменный, и возлил на него возлияние, и возлил на него елей;
  • І проложив Яков прізвище врочищу тому, де розмовляв із ним Бог, Бетель.
  • и нарёк Иаков имя месту, на котором Бог говорил ему: Вефиль.
  • І рушили вони з Бетеля, і було вже не далеко до Евфрата і настигла Рахелю родїльня мука, і мала вона породи важкі.
  • И отправились из Вефиля. И когда ещё оставалось некоторое расстояние земли до Ефрафы, Рахиль родила, и роды её были трудны.
  • Сталося ж, як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: Крепись; бо й се буде в тебе син.
  • Когда же она страдала в родах, повивальная бабка сказала ей: не бойся, ибо и это тебе сын.
  • Сталося ж, як покидала її душа, умірала бо, дала йому імя Бенонї, болюча дитина, отець же дав йому імя Бенямин, щасна дитина.
  • И когда выходила из неё душа, ибо она умирала, то нарекла ему имя: Бенони. Но отец его назвал его Вениамином.
  • Умерла ж Рахеля, і поховано її на шляху до Евфрата, се єсть Бетлегем.
  • И умерла Рахиль, и погребена на дороге в Ефрафу, то есть Вифлеем.
  • І поставив Яков стовпа над гробом її. Се стовп на Рахелиному гробу по сей день.
  • Иаков поставил над гробом её памятник. Это надгробный памятник Рахили до сего дня.
  • Помандрував же Ізраїль і напяв намета свого за Мигдаль-Єдером.
  • И отправился Израиль и раскинул шатёр свой за башнею Гадер.
  • Сталося ж, як осївсь Ізраїль на тій країні, прийшов Рубен та й лїг із Билгою, батьковою наложницею. І дочувсь про се Ізраїль. Було ж синів у Якова дванайцятеро.
  • Во время пребывания Израиля в той стране Рувим пошёл и переспал с Валлою, наложницею отца своего. И услышал Израиль. Сынов же у Иакова было двенадцать.
  • Синове Леїні: Рубен, первенець Яковів, та Симеон, та Левій, та Юда, та Іссахар, та Зебулон.
  • Сыновья Лии: первенец Иакова Рувим, по нём Симеон, Левий, Иуда, Иссахар и Завулон.
  • Синове Рахелині: Йосиф та Бенямин.
  • Сыновья Рахили: Иосиф и Вениамин.
  • Синове Балли, рабинї Рахелиної: Дан та Нефталїй.
  • Сыновья Валлы, служанки Рахилиной: Дан и Неффалим.
  • Синове Зелфи, рабинї Рахелиної: Гад і Ассер. Се синове Яковові, що понароджувались йому в Мезопотамії.
  • Сыновья Зелфы, служанки Лииной: Гад и Асир. Сии сыновья Иакова, родившиеся ему в Месопотамии.
  • Прийшов же Яков до Ізаака, отця свого, в Мамрійщину, в Киріят-Арбу, се Геброн, де пробував Авраам та Ізаак.
  • И пришёл Иаков к Исааку, отцу своему, в Мамре, в Кириаф-Арбу, то есть Хеврон где странствовал Авраам и Исаак.
  • Було ж Ізаакові сто і вісїмдесять год.
  • И было дней жизни Исааковой сто восемьдесят лет.
  • І розлучивсь Ізаак із душею й умер, і прилучивсь до роду свого, старий, нажившись на сьвітї. І поховали його Езав та Яков, синове його.
  • И испустил Исаак дух и умер, и приложился к народу своему, будучи стар и насыщен жизнью; и погребли его Исав и Иаков, сыновья его.

  • ← (Буття 34) | (Буття 36) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025