Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
Осївся ж Яков на країнї, де пробував отець його Ізаак, у Канаан землї.
Се ж родопись Якова: Як було Йосифові сїмнайцять років, пас він вівцї з браттєм своїм, та був ще недолїтком між синами Балли та Зелфи, жен отця свого. І доводив Йосиф речі їх ледачі до панотця свого.
This is the history of Jacob.
Joseph, being seventeen years old, was feeding the flock with his brothers. And the lad was with the sons of Bilhah and the sons of Zilpah, his father’s wives; and Joseph brought a bad report of them to his father.
Joseph, being seventeen years old, was feeding the flock with his brothers. And the lad was with the sons of Bilhah and the sons of Zilpah, his father’s wives; and Joseph brought a bad report of them to his father.
Яков же любив Йосифа над усї сини свої; бо родивсь у старощах його, і справив йому одїж квіччасту, рукавчату.
Now Israel loved Joseph more than all his children, because he was the son of his old age. Also he made him a tunic of many colors.
Вбачаючи ж браттє його, що любить його батько над усї сини свої, зненавидїли його, і тяжко їм було промовляти до його мирно.
But when his brothers saw that their father loved him more than all his brothers, they hated him and could not speak peaceably to him.
Бачив же Йосиф сон і росказав браттї своїй.
Now Joseph had a dream, and he told it to his brothers; and they hated him even more.
І каже їм: Послухайте лишень сна сього, що я бачив.
So he said to them, “Please hear this dream which I have dreamed:
Здавалось бо, нїби вяжемо снопи серед поля; аж ось встав мій сніп, да й стоїть: ваші ж, бачся, снопи постали навкруги, та й уклонились мойму снопові.
There we were, binding sheaves in the field. Then behold, my sheaf arose and also stood upright; and indeed your sheaves stood all around and bowed down to my sheaf.”
Сказали йому браттє його: Чи то ж бо справдї царювати меш над нами. Та й зненавидїли його ще й надто за сни його і за слова його.
And his brothers said to him, “Shall you indeed reign over us? Or shall you indeed have dominion over us?” So they hated him even more for his dreams and for his words.
Побачив же сон другий, та й повідав його браттю свойму, і каже: Ось бачив ще сон, і здавалось, нїби соньце й місяць й одинайцятеро зір уклонились менї.
Then he dreamed still another dream and told it to his brothers, and said, “Look, I have dreamed another dream. And this time, the sun, the moon, and the eleven stars bowed down to me.”
І росказав отцеві свойму й браттю свойму. І докорив йому панотець його, каже йому: Що се за сон такий тобі приснивсь? Чи то ж бо се прийдемо, я й мати твоя й браттє твоє, вклонитись тобі до землї?
So he told it to his father and his brothers; and his father rebuked him and said to him, “What is this dream that you have dreamed? Shall your mother and I and your brothers indeed come to bow down to the earth before you?”
Позавидували ж йому браттє його, панотець же його завважив слово се.
And his brothers envied him, but his father kept the matter in mind.
І погнались брати його з отецькими вівцями в Сихем.
Joseph Sold by His Brothers
Then his brothers went to feed their father’s flock in Shechem.
Then his brothers went to feed their father’s flock in Shechem.
І каже Ізраїль до Йосифа: Чи не пасуть браттє твоє в Сихемі? Іди навідайся до них. Каже ж йому: Готов!
And Israel said to Joseph, “Are not your brothers feeding the flock in Shechem? Come, I will send you to them.”
So he said to him, “Here I am.”
So he said to him, “Here I am.”
Каже ж йому: Іди, синку, та наглянь, чи все гаразд у браття твого, чи все гаразд між вівцями, і принеси вістку. Та й послав його з Геброн долини, і прийшов у Сихем.
Then he said to him, “Please go and see if it is well with your brothers and well with the flocks, and bring back word to me.” So he sent him out of the Valley of Hebron, and he went to Shechem.
І стьрів його чоловік якийся, аж він блукає по полю. Питає ж його чоловік: Чого шукаєш?
Now a certain man found him, and there he was, wandering in the field. And the man asked him, saying, “What are you seeking?”
Він же каже: Браття мого шукаю. Повідай, де пасуть.
So he said, “I am seeking my brothers. Please tell me where they are feeding their flocks.”
Каже ж йому чоловік: Погнались ізвідсї; чув бо, як мовляли: Поженимось у Дотан. І пійшов Йосиф слїдом за браттєм своїм, і зустьрів їх у Дотанї.
And the man said, “They have departed from here, for I heard them say, ‘Let us go to Dothan.’ ” So Joseph went after his brothers and found them in Dothan.
Загледїли ж його оддалеки, перш нїж наближився до них, і змовились на його, щоб убити його.
Now when they saw him afar off, even before he came near them, they conspired against him to kill him.
Каже ж брат до брата: От сновидець той ійде.
Нумо вбємо його та вкиньмо в який колодязь, та й казати мемо: Зьвір лютий пожер його; от і побачимо, що станеться з тих снів його.
Come therefore, let us now kill him and cast him into some pit; and we shall say, ‘Some wild beast has devoured him.’ We shall see what will become of his dreams!”
Чуючи ж се Рубен, одняв його з рук у їх, та й каже: Не губімо душі.
But Reuben heard it, and he delivered him out of their hands, and said, “Let us not kill him.”
Каже ж Рубен: Не проливайте крові, а вкиньте в степовий колодязь, руки ж не кладїть на його; се, щоб визволити його з рук у них, та й оддати панотцеві.
And Reuben said to them, “Shed no blood, but cast him into this pit which is in the wilderness, and do not lay a hand on him” — that he might deliver him out of their hands, and bring him back to his father.
І сталось, як прийшов Йосиф до браття свого, стягли з Йосифа одїж його квіччасту рукавчату, що була на йому.
So it came to pass, when Joseph had come to his brothers, that they stripped Joseph of his tunic, the tunic of many colors that was on him.
І взяли його, та й укинули в колодязь; колодязь же сухий був, води не було.
Then they took him and cast him into a pit. And the pit was empty; there was no water in it.
І сїли попоїсти, коли ж глянуть, ідуть подорожні Ізмайлитяне від Галааду з верблюдами своїми, везучи бурштин, бальзам та ладан в Египет.
And they sat down to eat a meal. Then they lifted their eyes and looked, and there was a company of Ishmaelites, coming from Gilead with their camels, bearing spices, balm, and myrrh, on their way to carry them down to Egypt.
Каже ж Юда до браття свого: Що за користь, як убємо брата нашого та й потаїмо кров його.
So Judah said to his brothers, “What profit is there if we kill our brother and conceal his blood?
Ходїмо, продаймо його Ізмайлитянам; руки ж наші не будуть на йому, бо він брат наш і тїло наше. І вдовольнились браттє його.
Come and let us sell him to the Ishmaelites, and let not our hand be upon him, for he is our brother and our flesh.” And his brothers listened.
І йшли мимо купцї Мидіянські; і витягли вони Йосифа з колодязя, і продали Йосифа Ізмайлитянам за двайцять срібняків; і поведено Йосифа в Египет.
Then Midianite traders passed by; so the brothers pulled Joseph up and lifted him out of the pit, and sold him to the Ishmaelites for twenty shekels of silver. And they took Joseph to Egypt.
Вернувся ж Рубен до колодязя, аж Йосифа нема в колодязї, і розірвав одїж свою.
Then Reuben returned to the pit, and indeed Joseph was not in the pit; and he tore his clothes.
І прийшов до браттї своєї й каже: Хлопця нема, а я, куди менї теперенькі йти?
And he returned to his brothers and said, “The lad is no more; and I, where shall I go?”
Узяли ж вони одежу Йосифову, і закололи кізлика, та й помазали одежу кровю;
So they took Joseph’s tunic, killed a kid of the goats, and dipped the tunic in the blood.
І послали одежину квіччасту рукавчату, і принесено її до батька, і казали: Се ми знайшли; познавай, чи се одежа сина твого, чи нї.
Then they sent the tunic of many colors, and they brought it to their father and said, “We have found this. Do you know whether it is your son’s tunic or not?”
І впізнав, і каже: Одежа сина мого! Зьвір лютий іззїв його, зьвір ухопив Йосифа.
And he recognized it and said, “It is my son’s tunic. A wild beast has devoured him. Without doubt Joseph is torn to pieces.”
І розірвав Яков одїж свою, і нагорнув на чересла свої веретище, і плакав по синові свойму днї многі.
Then Jacob tore his clothes, put sackcloth on his waist, and mourned for his son many days.
Посходилися ж усї його синове й дочки розважати його, та не слухав розважання говорючи: Пійду до сина мого сумуючи на той сьвіт у землю. Так убивався по йому батько його.
And all his sons and all his daughters arose to comfort him; but he refused to be comforted, and he said, “For I shall go down into the grave to my son in mourning.” Thus his father wept for him.