Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 37) | (Буття 39) →

Переклад Куліша та Пулюя

Синодальный перевод

  • І сталось того часу, Юда відлучивсь од браття свого, та й присусїдивсь до одного Адуламця, на прізвище Гіра.
  • В то время Иуда отошёл от братьев своих и поселился близ одного Одолламитянина, которому имя: Хира.
  • І побачив там дочку одного Канаанця, його імя Шуа, і взяв і ввійшов до неї.
  • И увидел там Иуда дочь одного Хананеянина, которому имя: Шуа; и взял её и вошёл к ней.
  • І завагонївши вродила вона сина, і дала йому імя Гер.
  • Она зачала и родила сына; и он нарёк ему имя: Ир.
  • І завагонївши знов, уродила сина, і дала йому імя Онан.
  • И зачала опять, и родила сына, и нарекла ему имя: Онан.
  • І завагонївши знов уродила ще сина, і дала йому імя Села. І був Юда у Кезїбі, як вона роджала.
  • И ещё родила сына и нарекла ему имя: Шела. Иуда был в Хезиве, когда она родила его.
  • І взяв Юда жінку Герові, первенцеві свойму, на імя Тамара.
  • И взял Иуда жену Иру, первенцу своему; имя ей Фамарь.
  • Був же Гер первенець Юдин, ледачий ув очу в Господа, і вбив його Господь.
  • Ир, первенец Иудин, был неугоден пред очами Господа, и умертвил его Господь.
  • Каже ж Юда Онанові: Увійди до братовоі жінки, та оженись із нею, яко дївер, і возстав сїмя братові твойму.
  • И сказал Иуда Онану: войди к жене брата твоего, женись на ней, как деверь, и восстанови семя брату твоему.
  • Знав же Онан, що не йому буде насїннє, і як увіходив до братової жінки, проливав сїмє на землю, щоб не дати насїння братові свойму.
  • Онан знал, что семя будет не ему, и потому, когда входил к жене брата своего, изливал семя на землю, чтобы не дать семени брату своему.
  • Ледарство ж погань було в очу в Бога, що він коїв; тим убив і сього.
  • Зло было пред очами Господа то, что он делал; и Он умертвил и его.
  • Каже Юда Тамарі, невістцї своїй: Седи вдовою в отецькій господї, докіль великий буде Села, син мій. Каже бо сам собі: Колиб і сей не вмер, як брати його. І пійшла Тамара й седїла в отецькій господї.
  • И сказал Иуда Фамари, невестке своей: живи вдовою в доме отца твоего, пока подрастёт Шела, сын мой. Ибо он сказал: не умер бы и он подобно братьям его. Фамарь пошла и стала жить в доме отца своего.
  • Як уплило ж доволї часу, померла Шуанова дочка, жінка Юдина. Віджурившись після того Юда, пійшов до овечих стригачів своїх, сам і приятель його Гіра Адуламець, у Тімну.
  • Прошло много времени, и умерла дочь Шуи, жена Иудина. Иуда, утешившись, пошёл в Фамну к стригущим скот его, сам и Хира, друг его, Одолламитянин.
  • І сповістили невістку його Тамару говорючи: Он свекір твій ійде в Тімну стригти вівцї свої.
  • И уведомили Фамарь, говоря: вот, свёкор твой идёт в Фамну стричь скот свой.
  • Вона ж, поскидавши вдовицьку одежу з себе, окрилась наміткою, та заквіччалась, і сїла в Енаїмській царинї, що при дорозї в Тімну, знавши, що вже дорослий Села, та її не дано йому за жінку.
  • И сняла она с себя одежду вдовства своего, покрыла себя покрывалом и, закрывшись, села у ворот Енаима, что на дороге в Фамну. Ибо видела, что Шела вырос, и она не дана ему в жену.
  • І побачивши Юда, подумав, що се блудниця; окрила бо лице собі, і не впізнав її.
  • И увидел её Иуда и почёл её за блудницу, потому что она закрыла лицо своё.
  • Завернув же до неї з манівця, та й каже їй: Попусти менї ввійти до тебе. Не впізнав бо, що се невістка йому. Вона ж каже: Що менї даси, як увійдеш до мене?
  • Он поворотил к ней и сказал: войду я к тебе. Ибо не знал, что это невестка его. Она сказала: что ты дашь мне, если войдёшь ко мне?
  • Він же каже: Пошлю тобі кізлика з отари. Вона ж каже: А чи даси менї залог докіль пришлеш?
  • Он сказал: я пришлю тебе козлёнка из стада. Она сказала: дашь ли ты мне залог, пока пришлёшь?
  • Він же каже: Який залог тобі дати? Вона каже: Перстень з печаткою твоєю, твій пояс, та палицю, що в руцї в тебе. І дав їй, та й увійшов до неї, і завагонїла від його.
  • Он сказал: какой дать тебе залог? Она сказала: печать твою, и перевязь твою, и трость твою, которая в руке твоей. И дал он ей и вошёл к ней; и она зачала от него.
  • І встала та й пійшла, і скинула намітку з себе, і вдяглась ув одїж удовицьку.
  • И, встав, пошла, сняла с себя покрывало своё и оделась в одежду вдовства своего.
  • Послав же Юда кізлика через руки приятеля свого Адуламця, узяти залог од молодицї, та не знайшов її.
  • Иуда же послал козлёнка через друга своего Одолламитянина, чтобы взять залог из руки женщины, но он не нашёл её.
  • Поспитав же в міських людей, та й каже: Де блудниця, що седїла під Енамом при дорозї? І мовляли вони: Не було тутеньки нїякої блудницї.
  • И спросил жителей того места, говоря: где блудница, которая была в Енаиме при дороге? Но они сказали: здесь не было блудницы.
  • І вернувся до Юди та й каже: Не знайшов, і люде міські кажуть: Не було тутеньки нїякої блудницї.
  • И возвратился он к Иуде и сказал: я не нашёл её; да и жители места того сказали: «здесь не было блудницы».
  • Каже ж Юда: Нехай візьме собі, аби не сьміялись із нас; бо я послав кізлика, ти ж не знайшов.
  • Иуда сказал: пусть она возьмёт себе, чтобы только не стали над нами смеяться; вот, я посылал этого козлёнка, но ты не нашёл её.
  • І сталось через три місяцї, повідано Юдї: Зблудила Тамара, невістка твоя, і вже завагонїла від блуду. Каже ж Юда: Виведїт її, нехай спалять.
  • Прошло около трёх месяцев, и сказали Иуде, говоря: Фамарь, невестка твоя, впала в блуд, и вот, она беременна от блуда. Иуда сказал: выведите её, и пусть она будет сожжена.
  • Вона ж, як її ведено, послала до свекра свого говорючи: Від того чоловіка, чиє оце, я завагонїла. І каже: Познавай, чий се перстень з печаткою, пояс і палиця.
  • Но когда повели её, она послала сказать свёкру своему: я беременна от того, чьи эти вещи. И сказала: узнавай, чья эта печать и перевязь и трость.
  • Упізнав же Юда, та й каже: Оправдалась Тамара лучче мене; бо не оддав я її за Селу, сина мого. І не взнав її вже більше.
  • Иуда узнал и сказал: она правее меня, потому что я не дал её Шеле, сыну моему. И не познавал её более.
  • Сталося ж, як роджала, що були близнята в утробі її.
  • Во время родов её оказалось, что близнецы в утробе её.
  • Сталося ж, як роджала, висунуло ручку, і взявши баба-сповитуха, перевязала ручку йому червоною ниткою, говорючи: Се вийшло перве.
  • И во время родов её показалась рука одного; и взяла повивальная бабка и навязала ему на руку красную нить, сказав: этот вышел первый.
  • І сталось, як потягло назад ручку, дивись, вийшов брат його. Вона ж каже: Як се ти прорвавсь? І дала йому імя Перез.
  • Но он возвратил руку свою; и вот, вышел брат его. И она сказала: как ты расторг себе преграду? И наречено ему имя: Фарес.
  • А потім вийшов брат його, і в його на ручцї була червона нитка. І дала імя йому Серах.
  • Потом вышел брат его с красной нитью на руке. И наречено ему имя: Зара.

  • ← (Буття 37) | (Буття 39) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025