Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 38) | (Буття 40) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Йосифа ж приведено в Египет, і купив його Потифар, дворянин Фараонів, гетьман вартовиків його, Египтянин, із рук Ізмайлитян, що привели його туди.
  • А Йосифа привели до Єгипту. І купив його з рук ізмаїльців, які привели його туди, Петефрій — євнух фараона, начальник охорони, чоловік-єгиптянин.
  • І був Господь із Йосифом, так що у всьому йому таланило, і жив у дому в свого пана, Египтянина.
  • Та Господь був з Йосифом. Він був людиною здібною і перебував у домі біля пана-єгиптянина.
  • Бачив же пан його, що Господь із ним, і що нї робить, Господь щастить руцї його.
  • Його пан знав, що Господь з ним, і що б він не робив, — Господь виводить на добре.
  • І знайшов Йосиф ласку в очах його, і вслуговував йому, і той поставив його над усїм домом своїм, і все, що мав, оддав у руки його.
  • І знайшов Йосиф ласку у свого пана, бо догоджав йому, і той настановив його над своїм домом, і все, що мав, він віддав у руки Йосифа.
  • І сталось того часу, як поставив його над домом своїм і над усїм майном своїм, Господь благословив Египтянина задля Йосифа, і було благословеннє Господнє на всьому, що мав у господї і в полї.
  • Сталося ж після того, як поставив його над своїм домом, і над усім, що було в нього, — поблагословив Господь дім єгиптянина задля Йосифа, і Господнє благословення було на всьому його маєтку, у домі та на полі.
  • І передав усе, що мав, Йосифові, і не знав нїчогісїнько в свойму майнї, опріч хлїба, що їв. І був Йосиф гарний станом і вродливий видом вельми.
  • І все, що належало йому, він передав у руки Йосифа й нічого не знав про своє, хіба що про хліб, який сам їв. А Йосиф був гарної будови і дуже вродливий з обличчя.
  • І сталось по сих речах, що жона пана його накинула оком Йосифа, та й каже: Лязь ізо мною.
  • І сталося після цих подій, що дружина його пана кинула свій погляд на Йосифа і сказала: Переспи зі мною.
  • Він же не схотїв, і каже свого пана жонї: Дивись, пан мій не знає за мною нїчогісїнько в дому свойму, і все, що має, віддав у руки мої.
  • Він же не захотів і сказав дружині свого пана: Якщо мій пан завдяки мені про ніщо у своєму домі не знає, а все, що належить йому, передав у мої руки,
  • І нїкого нема над мене в дому сьому, і невдержано від мене нїчого, опріч тебе; бо ти жона йому єси. Як же вчиню ледарство велике се й гріх перед Богом?
  • і в цьому домі немає більшого від мене, і не заборонено мені нічого, крім тебе, бо ти — його дружина, — то як зроблю цей поганий учинок і згрішу перед Богом?
  • І сталось, як вона підмовляла Йосифа день у день, не послухав її, щоб лягти з нею й жити з нею.
  • І хоч вона день у день говорила Йосифові, щоб лягти з нею і щоби зійтися з нею, та він її не слухав.
  • І сталось одного такого дня, що ввійшов Йосиф у будинок справляти справи свої, і не було нїкого з домовників у серединї.
  • Сталося ж, що одного з таких днів Йосиф увійшов до будинку виконувати свої справи, а всередині не було нікого з прислуги,
  • І вхопила його за одежу говорючи: Лягай зо мною. І покинув одежу свою в руках її, та й утїк геть.
  • вона схопила його за одяг, наполягаючи: Ляж зі мною! Та він утік, залишивши одяг у її руках, і вибіг надвір.
  • І сталось, як побачила, що покинув одїж свою в руках її, та втїк геть,
  • І сталося: коли вона побачила, що він залишив свій одяг у її руках і втік, і вибіг надвір,
  • Гукнула на домовників, та й каже їм: Бачте, увів до нас Єврея, щоб насьміявсь із нас. Увійшов до мене, та й хотїв лягти зо мною, так я закричала голосно.
  • то покликала тих, які були в домі, і сказала їм, стверджуючи: Дивіться, привів нам раба-єврея, щоб насміхався з нас! Він увійшов до мене, кажучи: Переспи зі мною, — та я закричала гучним голосом.
  • І сталось, як почув, що я зняла крик та загукала, покинув одїж свою в мене, да метнувсь на втеки.
  • Коли ж він почув, що я зняла галас і закричала, то залишив свій одяг у мене, утік і вибіг надвір.
  • І положила одїж його коло себе, докіль прийде пан його до дому.
  • Вона залишила одяг при собі, доки не прийшов пан до свого дому.
  • І повідала йому такими словами: Прийшов до мене парубок Єврей, що ввів єси до нас, посьміятись із мене.
  • До нього вона заговорила цими ж словами, кажучи: Увійшов до мене раб-єврей, якого ти привів до нас, аби поглузувати з мене, і сказав мені: Пересплю з тобою.
  • І сталось, як зняла голос, та закричала, він покинув одїж свою, та й побіг втеком.
  • А коли він почув, що я зняла галас і закричала, то залишив свій одяг у мене, утік і вибіг надвір.
  • І сталось, як почув пан його слова жони своєї, що каже до його: От яким робом пійшов парубок твій, запалав гнївом,
  • Сталося ж: коли його пан почув слова своєї дружини, які сказала йому, промовляючи: Так учинив мені твій раб, — то запалав гнівом.
  • І взяв Йосифа пан, вкинув його в темницю, туди, де вязники цареві седїли в неволї, і пробував там у темницї.
  • І володар, взявши Йосифа, кинув його до в’язниці — до того місця, де в тій в’язниці тримали в’язнів царя.
  • Но Господь був з Йосифом і змилосердивсь до його, і дав йому ласку в очу доглядника темничнього.
  • Та Господь був з Йосифом і злив на нього милість, і дарував йому ласку перед начальником в’язниці;
  • І віддав доглядник темничний в руки Йосифові всїх позакиданих у темницю, і все, що там роблять, роблено за його порядкуваннєм.
  • і начальник в’язниці передав в’язницю та всіх ув’язнених, які були у в’язниці, і все, що там відбувалося, — в руки Йосифа.
  • Доглядник же темничний не дозиравсь нї до чого під його руками; бо Господь був із ним, і що він чинив, у всьому Господь помагав йому.
  • Начальник в’язниці не вникав у жодну справу, оскільки все було в руках Йосифа, бо Господь був з ним, і все, що він чинив, Господь добре скеровував його руками.

  • ← (Буття 38) | (Буття 40) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025