Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
І повелїв Йосиф старшому над господою його говорючи: Посповнюй людям торби пашнею, скільки винесуть, і повкладай кожному гроші в усьтє торби його зверху.
А чашу мою срібну вложи в торбу меньшому і гроші його за пашню. І зроблено по слову Йосифовому.
Also put my cup, the silver cup, in the mouth of the sack of the youngest, and his grain money.” So he did according to the word that Joseph had spoken.
День заднився, людей одпущено, самих і ослят їх.
As soon as the morning dawned, the men were sent away, they and their donkeys.
Вийшовши вони з городу, не відойшли ще далеко, як повелїв Йосиф домозверхникові свойму: Гой! уставай, та вганяй слїдом за людьми; наздожени їх і скажи: Так се ви платите злом за добро?
When they had gone out of the city, and were not yet far off, Joseph said to his steward, “Get up, follow the men; and when you overtake them, say to them, ‘Why have you repaid evil for good?
Та ж се кубок, що пє з його пан мій; він же й ворожбу ворожить по йому. Зло вдїяли ви таке заподїявши.
Is not this the one from which my lord drinks, and with which he indeed practices divination? You have done evil in so doing.’ ”
Наздогнавши ж їх, каже по наказу сьому.
So he overtook them, and he spoke to them these same words.
Вони ж йому: Про що говорить пан добродїй слова такі? Не таківські раби твої, не зроблять по слову сьому.
And they said to him, “Why does my lord say these words? Far be it from us that your servants should do such a thing.
Ми ж тобі ті гроші, що познаходили в торбах у себе, вернули з Канаан землї: Як же б украли з дому в пана твого срібло чи золото?
Look, we brought back to you from the land of Canaan the money which we found in the mouth of our sacks. How then could we steal silver or gold from your lord’s house?
У кого з рабів твоїх воно знайдеться, тому смерть, а ми будемо рабами панові нашому.
With whomever of your servants it is found, let him die, and we also will be my lord’s slaves.”
Він же каже: Нехай же й се, як мовляли, так буде. У кого воно знайдеться, нехай буде мій раб, ви ж чисті будете.
And he said, “Now also let it be according to your words; he with whom it is found shall be my slave, and you shall be blameless.”
І метнулись, і скинув кожен торбу свою на землю, і розвязав кожен торбу свою.
Then each man speedily let down his sack to the ground, and each opened his sack.
І шукав, від старшого почавши, докіль дойшов до меньшого, та й знайшов чашу в торбі Беняминовій.
І пороздирали одїж свою, і навючивши кожен осла свого, вернулись у город.
Then they tore their clothes, and each man loaded his donkey and returned to the city.
Увійшов же Юда й браттє його до Йосифа в будинок, він же був там, та й попадали перед ним на долївку.
So Judah and his brothers came to Joseph’s house, and he was still there; and they fell before him on the ground.
Каже ж їм Йосиф: Що се за дїло ви вдїяли? Хиба не відаєте, що нема такого ворожбита, як я?
And Joseph said to them, “What deed is this you have done? Did you not know that such a man as I can certainly practice divination?”
Каже ж Юда: Що відкажемо панові добродїєві мойму, що промовимо? Або чим оправдуватись нам? Бог ізнайшов кривду в рабів твоїх. Оце ж ми раби панові добродїєві нашому, і ми й він, у кого знайшлась чаша.
Then Judah said, “What shall we say to my lord? What shall we speak? Or how shall we clear ourselves? God has found out the iniquity of your servants; here we are, my lord’s slaves, both we and he also with whom the cup was found.”
І каже він: Таку річ не менї вчинити. Той, у кого знайшовся кубок, буде менї раб; ви ж ідїте до панотця вашого не зайняті в неволю.
But he said, “Far be it from me that I should do so; the man in whose hand the cup was found, he shall be my slave. And as for you, go up in peace to your father.”
Приступивши ж до його Юда, каже: Благаю й молю тебе, пане добродїю, дозволь рабові твойму промовити слова в уші пана добродїя свого, і не прогнївись на раба твого; ти ж бо єси з Фараоном рівен.
Judah Intercedes for Benjamin
Then Judah came near to him and said: “O my lord, please let your servant speak a word in my lord’s hearing, and do not let your anger burn against your servant; for you are even like Pharaoh.
Then Judah came near to him and said: “O my lord, please let your servant speak a word in my lord’s hearing, and do not let your anger burn against your servant; for you are even like Pharaoh.
Пане добродїю! Питав єси в рабів твоїх словами: чи маєте отця або брата?
My lord asked his servants, saying, ‘Have you a father or a brother?’
І промовили ми панові добродїєві: Є в нас отець старенький і хлопя старощів його, а брат його вмер, він же один остався у матері своєї, і панотець улюбив його.
And we said to my lord, ‘We have a father, an old man, and a child of his old age, who is young; his brother is dead, and he alone is left of his mother’s children, and his father loves him.’
Ти ж мовляв рабам твоїм: Приведїте до мене, щоб я споглянув на його.
Then you said to your servants, ‘Bring him down to me, that I may set my eyes on him.’
І відказали ми панові добродїєві: Неможлива річ хлопцеві покинути панотця свого; коли ж покинув би панотця свого, умер би.
And we said to my lord, ‘The lad cannot leave his father, for if he should leave his father, his father would die.’
Ти ж промовив єси до рабів твоїх: Як не прийде брат меньший ваш, більш не бачити мете лиця мого.
But you said to your servants, ‘Unless your youngest brother comes down with you, you shall see my face no more.’
Сталося ж, як прийшли ми до раба твого, панотця нашого, повідали ми йому слова пана добродїя нашого.
“So it was, when we went up to your servant my father, that we told him the words of my lord.
Каже ж нам панотець наш: Ідїть, ізнов та купіте трохи збіжа.
And our father said, ‘Go back and buy us a little food.’
Ми ж відказали: Не можлива річ ійти! Коли ж брат наш меньший пійде з нами, пійдемо; бо шкода вбачати нам у вічі мужа громадського того, як брат наш меньший та не буде з нами.
But we said, ‘We cannot go down; if our youngest brother is with us, then we will go down; for we may not see the man’s face unless our youngest brother is with us.’
Каже ж раб твій, панотець наш, до нас: Ви знаєте, що двох уродила менї жена моя.
Then your servant my father said to us, ‘You know that my wife bore me two sons;
І один пійшов од мене, і казав я: Певно розірвано його на шматтє, та й не бачив його й досї.
and the one went out from me, and I said, “Surely he is torn to pieces”; and I have not seen him since.
Коли ж оце візьмете й сього від мене, і станеться йому пригода, зведете старощі мої в смутку на той сьвіт.
But if you take this one also from me, and calamity befalls him, you shall bring down my gray hair with sorrow to the grave.’
Тим же то, як пійду я до раба твого, панотця мого, та хлопця не буде з нами? Душа ж бо його та звязана з душею малого,
“Now therefore, when I come to your servant my father, and the lad is not with us, since his life is bound up in the lad’s life,
Так станеться таке, що як побачить, що нема хлопця з нами, то певно й раби твої зведуть сиве волоссє раба твого, панотця нашого, смутком в землю.
it will happen, when he sees that the lad is not with us, that he will die. So your servants will bring down the gray hair of your servant our father with sorrow to the grave.
Бо раб твій зробивсь порукою мойму панотцеві за хлопця, і ясив: Коли не приведу його до тебе, так нехай буду непрощений тобі до віку.
For your servant became surety for the lad to my father, saying, ‘If I do not bring him back to you, then I shall bear the blame before my father forever.’
Тим же то буду тепереньки замість хлопця тобі рабом, а хлопець нехай іде з браттєм своїм.
Now therefore, please let your servant remain instead of the lad as a slave to my lord, and let the lad go up with his brothers.