Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
І сталося після річей сих, що повідано Йосифові: Панотець твій знемагає. І взявши два сини свої, Манассїю та Ефраїма, вибрався в дорогу.
Некоторе время спустя Иосиф узнал, что отец его очень болен, и взяв с собой обоих сыновей, Манассию и Ефрема, отправился к отцу.
І повідано Яковові: Син твій Йосиф іде до тебе. І вкрепившись Ізраїль сїв на постелї.
Когда Иосиф пришёл, то Израилю сказали: "Твой сын Иосиф пришёл навестить тебя". Израиль был очень слаб, но собрался с силами и сел на постели.
І каже Яков до Йосифа: Бог мій явивсь менї в Лусї, в Канаан землї, і благословив мене.
И сказал Израиль Иосифу: "Всемогущий Бог явился мне в Лузе, в земле Ханаанской, и там благословил меня,
І рече менї: Се я вирощу тебе і намножу тебе, і сотворю тебе купою народів, і дам тобі землю сю і насїнню твойму по тобі у державу віковічню.
сказав: "Я увеличу и приумножу твою семью, дам тебе множество детей, и ты станешь великим народом. Твоя семья будет владеть этой землёй во веки веков".
Тепер же два сини твої, що вродились тобі в землї Египецькій, перше мого прибуття до тебе в Египет, мої вони: Ефраїм та Манассїй; як Рубен і Симеон будуть мої.
У тебя сейчас двое сыновей, оба они родились здесь, в стране Египетской, до моего прихода. Оба сына твои, Ефрем и Манассия, будут мне сыновьями, как Рувим или Симеон.
Сини, що появиш по сих, будуть уже твої, і називати муться по прізвищам браття твого в наслїддї свойму жеребовому.
Так вот, эти двое мальчиков будут словно мои сыновья, и будут иметь долю во всём моём имуществе. Но если у тебя будут ещё сыновья, то они будут твоими и в то же время сыновьями Ефрема и Манассии — в будущем они будут иметь долю во всём имуществе Ефрема и Манассии.
Я ж, як ійшов із Падан-Арама, умерла Рахеля, мати твоя, в Канаан землї в дорозї до Ефрата, се Бетлегем.
Когда я шёл из Падан-арама, умерла Рахиль, и я был в глубокой печали. Она умерла в земле Ханаанской, когда мы ещё были на пути в Евфрафу, и я похоронил её на дороге к Евфрафе, в Вифлееме".
Побачивши ж Ізраїль сини Йосифові, каже: Хто се?
Тут Израиль увидел сыновей Иосифа и спросил: "Кто эти мальчики?"
І каже Йосиф панотцеві свойму: Се мої сини, що Бог дав менї тутеньки. І каже Яков: Приведи їх до мене, щоб їх благословити.
"Мои сыновья, — ответил Иосиф, — мальчики, посланные мне Богом". "Подведи их ко мне, и я благословлю их, " — сказал Израиль.
Очі ж Ізраїлеві тяжко бачили від старощів і не зміг розгледїти.
Израиль был стар и плохо видел; Иосиф подвёл мальчиков поближе к своему отцу, и Израиль обнял их и поцеловал.
І каже Ізраїль до Йосифа: Не думав я вбачати лице твоє, аж ось Бог показав менї і насїннє твоє.
И сказал Израиль Иосифу: "Никогда не думал, что снова увижу твоё лицо, но вот, видишь, Бог дал мне увидеть тебя и твоих детей".
І вивів їх Йосиф із між колїн його, та й уклонивсь йому лицем до землї.
Иосиф снял мальчиков с колен Израиля, и они поклонились его отцу до земли.
І взявши Йосиф два сини свої, Ефраїма в правицю, проти лївиці Ізраїлевої, Манассїю ж у лївицю, проти правицї Ізраїлевої, наблизив їх до його.
Иосиф поставил Ефрема по правую сторону от себя, а Манассию — по левую, так что Ефрем оказался по левую сторону от Израиля, а Манассия — по правую.
І простягнув Ізраїль правицю і положив на голову Ефраїмову, — був же він молодший — а лївицю на голову Манассїєву; положив руки на вхрест, був бо Манассїй первенець.
Но Израиль скрестил руки и положил правую руку на голову младшего мальчика, Ефрема, а левую руку на голову Манассии, так что на Манассии оказалась его левая рука, хотя Манассия и был первенец.
І благословив Йосифа, і каже: Бог, що перед ним ходили отцї мої, Авраам та Ізаак, Бог, що годував мене змалечку та й до сього дня,
Израиль благословил Иосифа, сказав: "Бог, Которому поклонялись мои предки, Авраам и Исаак, всю мою жизнь указывал мне путь.
Ангел, що вирятував мене з усякого лиха, нехай благословить хлопята сї, і прозветься в них прізвище моє і прізвище отцїв моїх, Авраама та Ізаака, і нехай виростуть у множество многе на землї.
Он — Ангел, спасший меня от всех моих невзгод. Я молю, чтобы Он благословил этих мальчиков, они же будут иметь моё имя и имя наших предков, Авраама и Исаака. Я молю Бога, чтобы умножились они и стали великими семействами и народами земли".
І побачив Йосиф, що положив панотець його руку правицю свою на голову Ефраїмову, і не гаразд йому здалось воно, і прийняв Йосиф руку панотцеву, щоб з голови Ефраїмової перенести на голову Манассїєву
Иосиф увидел, что его отец положил правую руку на голову Ефрема, и это ему не очень понравилось. Он взял руку отца и хотел снять её с головы Ефрема и положить на голову Манассии.
І каже Йосиф панотцеві свойму: Не тако, панотченьку! Сей бо первенець; положи руку твою правицю на голову йому.
"Твоя правая рука не на том мальчике, — сказал Иосиф отцу. — Первенец — Манассия. Положи правую руку ему на голову".
І не схотїв отець його, і каже: Знаю, синку. І він буде народом, і він буде великий; но брат його молодший більший над його буде, і насїннє його буде купою народів.
Но отец возразил: "Я знаю, сын, Манассия первенец, он также станет отцом множества народа и будет велик; но младший брат будет более велик, чем старший, и семья его будет намного больше, чем семья старшего".
І благословив їх того ж дня, і каже: Тобою благословляти ме Ізраїль говорючи: Зроби тебе Боже рівнею Ефраїмові й Манассїєві! І поставив Ефраїма перше Манассїя.
В тот день Израиль благословил их, сказав: "Вашим именем народ Израиля будет благословлять друг друга, говоря: "Пусть Бог сделает тебя подобным Ефрему и Манассии"". И поставил Ефрема выше Манассии.
І каже Ізраїль Йосифові: Се я вміраю; но Бог буде з вами, і верне вас ізнов у землю отцїв ваших. Я ж тобі над брати надїлив країну, що одняв я в Аморія моїм мечом і моїм луком.
Израиль сказал Иосифу: "Знай, приближается час моей смерти. Но Бог будет с тобой и приведёт тебя обратно на землю твоих предков.