Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І прикликав Яков сини свої і каже:
Тоді Яків прикликав своїх синів і каже: "Зберіться, і я повім вам, що спіткає вас у днях прийдешніх.
Ой синове Якова! Скуптеся докупи, та послухайте, що скаже вам отець Ізраїль.
Зійдіться й слухайте, синове Якова, слухайте Ізраїля, вашого батька.
Ти, мій первенче, Рубене, сило моя перва! Ти й поважен, ти й потужен, всїх ти переважив,
Рувим! Ти — мій первенець, моя міць, первоплід моєї чоловічої сили. Вершина гідности й вершина сили.
Та филюєшся водою, задню пасти будеш; лїг бо на отецьке ложе, ложе ти зневажив, і зневажив і споганив батькову постелю!
Бурхливий, немов вода, та не будеш горувати, бо ти вдерся на ложе твого батька. Ти бо осквернив моє ложе.
Симеоне й ти Левію! Браттє ви між браттєм, та сестра знаряддє в зрадї кривдї стала.
Симеон та Леві — брати, насильства зброя — їх кинджали.
Не ввійду я в вашу раду, поки й тху тихого, і до змови не пристану серцем чистим, чесним. Бо вони людей в завзяттї мучили, вбивали, в безумі свойму терзали навіть і скотину.
Нехай душа моя не входить у їхні ради і честь не пристає в їх громаду; вони бо в своїм гніві повбивали мужів, понищили волів у своїм завзятті.
Проклинаю їх нелюдське дике їх завзяттє; їх в Ізраїлї розсїю, звергну у Якові.
Проклят нехай буде гнів їхній, бо він був запеклий, і шал їхній, бо був він несамовитий. Я розділю їх у Якові, я їх в Ізраїлі розсію.
Юда! Тебе возхвалить рідне браттє ревно, і вклонятись тобі будуть батька твого дїти.
Юдо, тебе брати твої будуть уславляти, твоя рука буде на карку твоїх ворогів. Сини твого батька схиляться тобі до ніг.
Юда левчук голодний; ситим будеш, синку, і хижацтвом пійдеш в гору; левом опочинеш: Мов той лев заляжеш спати, страшен, як левиця; хто зосьмілиться збудити, сон його стрівожить?
Левеня — Юда. Ти, мій сину, здобиччю зріс угору. Причаївся, немов левище, принишкнув, наче левиця: хто його сполошить?
В Юди не похитнеться берло між колїньми, докіль мир постане в людях, чаяннє в народах.
Берло від Юди не відійде, ні жезл із-поміж стіп у нього, поки не прийде той, якому він належить, йому будуть коритися народи.
В виноградї він привяже знїжене ослятко, у найкращому, ослицї мазану дитину. У винї одежу виправ, платтє у червонім.
До виноградини він прив'язує своє осля, що до найкращої лози — дитя ослиці. В вині пере він свою одежу, у крові грон — свій одяг.
Од вина потуманїли ясні очі в його, од молока побілїли в його ситі зуби.
Очі в нього іскристі більш, ніж вино; від молока біліші його зуби.
Зебулон седить над морем, судна знай вітає; його слуги пробувати будуть і в Сидонї.
Завулон житиме на примор'ї, де пристані — морським суднам, з боку ж Сидон у нього.
Іссахар — осел костлявий між двома хлївами.
Іссахар — осел костистий, що між кошарами розлігся.
Бачить, що в землї родющій люба річ спочити; і на паньщинї гне спину під тягар, працює.
Бачив, що люба річ спочити та що земля прекрасна, і гне під в'юком спину, та й став рабом підлеглим.
Дан свій люд судити буде, рід свій в Якові.
Дан судитиме люд свій, як одне з поколінь Ізраїля.
Дан лежати на дорозї гадиною буде. Вкусить він коня за ногу, скине й їздеця він; навпаки впаде злякавшись, у сїдлї не всидить.
Нехай буде Дан гадюкою при дорозі, зміюкою на стежці; вона кусає коня в ногу, і падає його вершник навзнак.
Гад — напре на його військо, він побє потужне.
Гад, — коли орда на нього нападає, він громить і переслідує її по п'ятах.
Ассер у життї роскішнім їсти ме хлїб з туком, ласощі царські усїм він вистачати буде.
Ашер у хлібі розкошує, він постачає ласощі царські.
Йосиф же, се вітка добра з дерева, що родить над криницею, да й стеле яблука по муру.
Розкішна вітка — Йосиф, плідна при джерелі гілка, галузки її здіймаються по мурі.
Нацїлялись в його з лука, стрелили, та лук свій
З ним зачіпалися лучники, ворогували ті, що стріли пускають.
Він удержав у потузї. Руцї не послабли.
Та лук їхній поламався на друзки, їхні плечі та їхні руки охляли завдяки Сильному Якова, завдяки імені Пастиря та Скелі Ізраїля.
Всемогущий благодатно, синку, тебе кропить з неба гарними дощами, із землї годує.
Завдяки Богові твого батька, що тобі помагає, та Всевишньому, що тебе благословляє благословенням небес ізгори, благословенням безодні, що розляглась долі, благословенням грудей і лона.
Ті ж бо всї благословення, що дознав отець твій, взяли гору над горами, вічними холмами. Ой нехай же на голову всї Йосифові зійдуть і на тїмє осяйного князя між братами!
Нехай благословення твого батька, більші, ніж благословення гір відвічних і ніж приваба горбів споконвічних, на голову Йосифа зійдуть, на тім'я князя між його братами.
Бенямин, се в нас вовцюга, наситу не знає; вранцї — він жере поживу, в вечір — здобич дїлить.
Веніямин — вовк хижий: вранці він добич пожирає, а ввечорі награбоване ділить."
Усе це дванайцятеро поколїнь Ізрайлевих, і се промовив до них отець і благословив їх кожного, по благословенню його благословив їх.
Всі вони — це дванадцять поколінь Ізраїля, і це те, про що говорив до них їхній батько, коли благословив їх; а благословив він їх кожного благословенням, яке кожному личило.
І заповідав їм, і каже їм: Я пригорнусь до народу мого. Поховайте мене з отцями моїми в печері, що на полї Ефроновому Гетієвому,
По тому він повелів їм, кажучи: "Ось я збираюсь приєднатися до свого роду. Поховайте мене з моїми батьками в печері, що на полі Ефрона, хеттита;
В печері, що на полї Макпелевому, що перед Мамрійщиною в Канаан землї, що купив Авраам у Ефрона Гетія у державу на гробовище.
у печері, що на полі Махпела, напроти Мамре, в Ханаан-краю, яку то з полем купив Авраам в Ефрона, хеттита, на власне кладовище.
Там поховано Авраама й Сарру, жону його; там поховано Ізаака й Ребеку, жену його, і там поховав я Лею.
Там поховано Авраама й Сару, його жінку; там поховано Ісаака й Ревеку, його жінку, і там поховав я Лію.
Куплене поле й печера на йому в синів Гетових.
Це поле й печеру на ньому куплено в синів Хета."