Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

І впав Йосиф на лице панотцеві свойму, плакав по йому і цїлував його.

1

Then Joseph fell on his father’s face and wept over him and kissed him.

2

І повелїв Йосиф слугам-лїкарям своїм бальзамувати панотця свого, і набальзамували лїкарі Ізраїля.

2

And Joseph commanded his servants the physicians to embalm his father. So the physicians embalmed Israel.

3

І сповнилось йому сорок день, бо стілько день лїчять про тих, що набальзамовали, і плакавсь по йому Египет сїмдесять день.

3

Forty days were required for it, for that is how many are required for embalming. And the Egyptians wept for him seventy days.

4

Як же минули плакальні днї, каже Йосиф домові Фараоновому і промовив: Коли знайшов я ласку в вас ув очу, прошу вас, промовте в слух Фараонові слово таке:

4

And when the days of weeping for him were past, Joseph spoke to the household of Pharaoh, saying, “If now I have found favor in your eyes, please speak in the ears of Pharaoh, saying,

5

Панотець мій закляв мене говорючи: Се я вміраю. У гробовищі мойму, що купив я в Канаан землї, там поховай мене. Так оце благаю тебе, пусти мене ійти, та поховати панотця мого, і вернусь.

5

‘My father made me swear, saying, “I am about to die: in my tomb that I hewed out for myself in the land of Canaan, there shall you bury me.” Now therefore, let me please go up and bury my father. Then I will return.’”

6

І каже Фараон: Іди й поховай отця твого по слову клятьби твоєї:

6

And Pharaoh answered, “Go up, and bury your father, as he made you swear.”

7

І пійшов Йосиф ховати батька свого, і піднялись із ним усї дворяне Фараонові, дуки господи його й усї дуки землї Египецької,

7

So Joseph went up to bury his father. With him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his household, and all the elders of the land of Egypt,

8

І ввесь дом Йосифів і його батька дом, тільки малеча їх, та вівцї їх, да товарина їх, позоставались у Госен землї.

8

as well as all the household of Joseph, his brothers, and his father’s household. Only their children, their flocks, and their herds were left in the land of Goshen.

9

І пїднялись із ними й колесницї й комонник, була громада велика вельми.

9

And there went up with him both chariots and horsemen. It was a very great company.

10

І прийшли аж до току Атадового, що по тім боцї Йорданї, і ридали там риданнєм великим і тяжким вельми. І зробив там голосїннє панотцеві свойму семиденне.

10

When they came to the threshing floor of Atad, which is beyond the Jordan, they lamented there with a very great and grievous lamentation, and he made a mourning for his father seven days.

11

І бачили осадники Канаанські, похорон коло току Атадового й мовляли: Гіркі сї поминки Египтянів! Тим і проложено врочищу тому прізвище Авель-Мизраїм, по тім боцї Йорданї.

11

When the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning on the threshing floor of Atad, they said, “This is a grievous mourning by the Egyptians.” Therefore the place was named Abel-mizraim;a it is beyond the Jordan.

12

І вчинили йому так синове його, як він заповідав.

12

Thus his sons did for him as he had commanded them,

13

Бо взяли його синове його в землю Канаанську, та й поховали його в печері на Макпелевому полї, що купив Авраам з полем у державу на гробовище у Ефрона Гетя проти Мамрїйщини.

13

for his sons carried him to the land of Canaan and buried him in the cave of the field at Machpelah, to the east of Mamre, which Abraham bought with the field from Ephron the Hittite to possess as a burying place.

14

І вернувсь Йосиф у Египет сам і браттє його і всї що піднялись із ним ховати батька його.

14

After he had buried his father, Joseph returned to Egypt with his brothers and all who had gone up with him to bury his father.

15

Бачивши ж браттє Йосифове, що помер отець їх, мовляли: Може, зненавидить нас Йосиф, і віддячить нам за все зло, що заподїяли йому.

15

God’s Good Purposes

When Joseph’s brothers saw that their father was dead, they said, “It may be that Joseph will hate us and pay us back for all the evil that we did to him.”

16

І послали посли до Йосифа говорючи: Панотець заповідав перед смертю своєю так:

16

So they sent a message to Joseph, saying, “Your father gave this command before he died:

17

Ось як промовте до Йосифа: Прости братам твоїм переступ їх і гріх їх, що вони тобі заподїяли зло. Благаємо ж тебе, прости переступ рабам Бога батька твого. І плакавсь Йосиф, як промовляли вони до його.

17

‘Say to Joseph, “Please forgive the transgression of your brothers and their sin, because they did evil to you.”’ And now, please forgive the transgression of the servants of the God of your father.” Joseph wept when they spoke to him.

18

І прийшли до його самі брати його, і впавши перед його лицем, промовляли: Се — ми раби в тебе.

18

His brothers also came and fell down before him and said, “Behold, we are your servants.”

19

І каже до них Йосиф: Не лякайтесь; хиба я замість Бога?

19

But Joseph said to them, “Do not fear, for am I in the place of God?

20

Хоч ви змовлялись проти мене, та Бог те обернув на добре, щоб так було, як тепер, і вирятувалось много людей у голоднечу.

20

As for you, you meant evil against me, but God meant it for good, to bring it about that many peopleb should be kept alive, as they are today.

21

Тим же то не лякайтесь тепер. Я годувати му й вас і малечу вашу. І втїшив їх і промовляв до них прихильно.

21

So do not fear; I will provide for you and your little ones.” Thus he comforted them and spoke kindly to them.

22

І пробував Йосиф в Египтї сам і батька його дїти. І пожив Йосиф сто і десять років.

22

The Death of Joseph

So Joseph remained in Egypt, he and his father’s house. Joseph lived 110 years.

23

І вбачав Йосиф Ефраїмові дїти до третього роду; сини ж Махирова, сина Манассїєвого, роджались на колїна Йосифові.

23

And Joseph saw Ephraim’s children of the third generation. The children also of Machir the son of Manasseh were counted as Joseph’s own.c

24

І каже Йосиф браттю свойму говорючи: Я вміраю, Бог же навідається до вас і виведе вас із землї сієї в землю, що про неї клявся отцям нашим Авраамові, Ізаакові й Яковові.

24

And Joseph said to his brothers, “I am about to die, but God will visit you and bring you up out of this land to the land that he swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob.”

25

І закляв Йосиф сини Ізраїлеві, говорючи: Бог певно навідається до вас, а ви винесїть і костї мої звідсї з вами.

25

Then Joseph made the sons of Israel swear, saying, “God will surely visit you, and you shall carry up my bones from here.”

26

І скіньчивсь Йосиф бувши лїт ста і десяти, і набальзамували вони його, та й положили його в трумну в Египтї.

26

So Joseph died, being 110 years old. They embalmed him, and he was put in a coffin in Egypt.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Буття 50

Genesis 50