Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

І впав Йосиф на лице панотцеві свойму, плакав по йому і цїлував його.

1

Burial of Jacob

Then Joseph fell on his father’s face and wept over him, and kissed him.

2

І повелїв Йосиф слугам-лїкарям своїм бальзамувати панотця свого, і набальзамували лїкарі Ізраїля.

2

And Joseph commanded his servants the physicians to embalm his father. So the physicians embalmed Israel.

3

І сповнилось йому сорок день, бо стілько день лїчять про тих, що набальзамовали, і плакавсь по йому Египет сїмдесять день.

3

Forty days were required for him, for such are the days required for those who are embalmed; and the Egyptians mourned[a] for him seventy days.

4

Як же минули плакальні днї, каже Йосиф домові Фараоновому і промовив: Коли знайшов я ласку в вас ув очу, прошу вас, промовте в слух Фараонові слово таке:

4

Now when the days of his mourning were past, Joseph spoke to the household of Pharaoh, saying, “If now I have found favor in your eyes, please speak in the hearing of Pharaoh, saying,

5

Панотець мій закляв мене говорючи: Се я вміраю. У гробовищі мойму, що купив я в Канаан землї, там поховай мене. Так оце благаю тебе, пусти мене ійти, та поховати панотця мого, і вернусь.

5

‘My father made me swear, saying, “Behold, I am dying; in my grave which I dug for myself in the land of Canaan, there you shall bury me.” Now therefore, please let me go up and bury my father, and I will come back.’ ”

6

І каже Фараон: Іди й поховай отця твого по слову клятьби твоєї:

6

And Pharaoh said, “Go up and bury your father, as he made you swear.”

7

І пійшов Йосиф ховати батька свого, і піднялись із ним усї дворяне Фараонові, дуки господи його й усї дуки землї Египецької,

7

So Joseph went up to bury his father; and with him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his house, and all the elders of the land of Egypt,

8

І ввесь дом Йосифів і його батька дом, тільки малеча їх, та вівцї їх, да товарина їх, позоставались у Госен землї.

8

as well as all the house of Joseph, his brothers, and his father’s house. Only their little ones, their flocks, and their herds they left in the land of Goshen.

9

І пїднялись із ними й колесницї й комонник, була громада велика вельми.

9

And there went up with him both chariots and horsemen, and it was a very great gathering.

10

І прийшли аж до току Атадового, що по тім боцї Йорданї, і ридали там риданнєм великим і тяжким вельми. І зробив там голосїннє панотцеві свойму семиденне.

10

Then they came to the threshing floor of Atad, which is beyond the Jordan, and they mourned there with a great and very solemn lamentation. He observed seven days of mourning for his father.

11

І бачили осадники Канаанські, похорон коло току Атадового й мовляли: Гіркі сї поминки Египтянів! Тим і проложено врочищу тому прізвище Авель-Мизраїм, по тім боцї Йорданї.

11

And when the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning at the threshing floor of Atad, they said, “This is a deep mourning of the Egyptians.” Therefore its name was called [b]Abel Mizraim, which is beyond the Jordan.

12

І вчинили йому так синове його, як він заповідав.

12

So his sons did for him just as he had commanded them.

13

Бо взяли його синове його в землю Канаанську, та й поховали його в печері на Макпелевому полї, що купив Авраам з полем у державу на гробовище у Ефрона Гетя проти Мамрїйщини.

13

For his sons carried him to the land of Canaan, and buried him in the cave of the field of Machpelah, before Mamre, which Abraham bought with the field from Ephron the Hittite as property for a burial place.

14

І вернувсь Йосиф у Египет сам і браттє його і всї що піднялись із ним ховати батька його.

14

And after he had buried his father, Joseph returned to Egypt, he and his brothers and all who went up with him to bury his father.

15

Бачивши ж браттє Йосифове, що помер отець їх, мовляли: Може, зненавидить нас Йосиф, і віддячить нам за все зло, що заподїяли йому.

15

Joseph Reassures His Brothers

When Joseph’s brothers saw that their father was dead, they said, “Perhaps Joseph will hate us, and may [c]actually repay us for all the evil which we did to him.”

16

І послали посли до Йосифа говорючи: Панотець заповідав перед смертю своєю так:

16

So they sent messengers to Joseph, saying, “Before your father died he commanded, saying,

17

Ось як промовте до Йосифа: Прости братам твоїм переступ їх і гріх їх, що вони тобі заподїяли зло. Благаємо ж тебе, прости переступ рабам Бога батька твого. І плакавсь Йосиф, як промовляли вони до його.

17

‘Thus you shall say to Joseph: “I beg you, please forgive the trespass of your brothers and their sin; for they did evil to you.” ’ Now, please, forgive the trespass of the servants of the God of your father.” And Joseph wept when they spoke to him.

18

І прийшли до його самі брати його, і впавши перед його лицем, промовляли: Се — ми раби в тебе.

18

Then his brothers also went and fell down before his face, and they said, “Behold, we are your servants.”

19

І каже до них Йосиф: Не лякайтесь; хиба я замість Бога?

19

Joseph said to them, “Do not be afraid, for am I in the place of God?

20

Хоч ви змовлялись проти мене, та Бог те обернув на добре, щоб так було, як тепер, і вирятувалось много людей у голоднечу.

20

But as for you, you meant evil against me; but God meant it for good, in order to bring it about as it is this day, to save many people alive.

21

Тим же то не лякайтесь тепер. Я годувати му й вас і малечу вашу. І втїшив їх і промовляв до них прихильно.

21

Now therefore, do not be afraid; I will provide for you and your little ones.” And he comforted them and spoke [d]kindly to them.

22

І пробував Йосиф в Египтї сам і батька його дїти. І пожив Йосиф сто і десять років.

22

Death of Joseph

So Joseph dwelt in Egypt, he and his father’s household. And Joseph lived one hundred and ten years.

23

І вбачав Йосиф Ефраїмові дїти до третього роду; сини ж Махирова, сина Манассїєвого, роджались на колїна Йосифові.

23

Joseph saw Ephraim’s children to the third generation. The children of Machir, the son of Manasseh, were also brought up on Joseph’s knees.

24

І каже Йосиф браттю свойму говорючи: Я вміраю, Бог же навідається до вас і виведе вас із землї сієї в землю, що про неї клявся отцям нашим Авраамові, Ізаакові й Яковові.

24

And Joseph said to his brethren, “I am dying; but God will surely visit you, and bring you out of this land to the land of which He swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob.”

25

І закляв Йосиф сини Ізраїлеві, говорючи: Бог певно навідається до вас, а ви винесїть і костї мої звідсї з вами.

25

Then Joseph took an oath from the children of Israel, saying, “God will surely [e]visit you, and you shall carry up my bones from here.”

26

І скіньчивсь Йосиф бувши лїт ста і десяти, і набальзамували вони його, та й положили його в трумну в Египтї.

26

So Joseph died, being one hundred and ten years old; and they embalmed him, and he was put in a coffin in Egypt.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Буття 50

Genesis 50