Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
І спогадав Бог Нояга і все живе і всяку скотину з ним у ковчезї, і навів Бог вітра на землю, і перестало дощувати.
І згадав Бог Ноя, усіх звірів, усю худобу, усіх птахів і всіх плазунів, які були з ним у ковчезі, тож навів Бог вітер на землю, — і вода спинилася:
І позамикались жерела в безоднї і хляби небесні, і зупинився дощ із неба.
джерела безодні та загати небесні закрилися, і дощ перестав лити з неба.
І вертались води з землї без перестану, і як уплило сто і пятдесять день, стала вода посякати.
Вода почала спадати й сходити із землі, — після ста п’ятдесяти днів почала спадати та зменшуватися вода.
І зупинився ковчег у сьомому місяцї, на сїмнайцятий день місяця, на горі Арарацькій.
А сьомого місяця, двадцять сьомого дня місяця ковчег сів на Араратських горах.
І вбувало води більше та більше до десятого місяця, а в десятому місяцї на первий день місяця стало видко верхи по горах.
Вода ж, відступаючи, спадала до десятого місяця. А одинадцятого місяця, першого дня місяця, з’явилися вершини гір.
І сталось по сорока днях, що відчинив Нояг вікно в ковчезї, що був зробив.
І сталося, що після сорока днів відчинив Ной віконце ковчега, яке зробив,
І випустив крука, і лїтав той сюди й сюди, закіль посякла вода на землї.
і випустив крука, щоби побачити, чи відступила вода. І вилетівши, той не повернувся, доки не висохла вода наповерхні землі.
Опісля випустив голубицю від себе, щоб довідатись, чи вода спала з земного виду.
А після нього він послав голубку, щоби побачити, чи зійшла вода з поверхні землі.
Та не знайшла голубиця відпочинку нозї своїй, та й вернулась до його в ковчег: бо вода поняла вид усїєї землї. І простїг він руку тай узяв її до себе в ковчег.
Та голубка, не знайшовши спочинку для своїх ніг, повернулася до нього, до ковчега, бо вода була на всій поверхні всієї землі; простягнувши свою руку, він узяв і впустив її до себе в ковчег.
І пождав ще других сїм день, та ізнов послав голубицю з ковчега.
Почекавши ще наступних сім днів, він знову послав голубку з ковчега;
І прилетїла голубка надвечір до його, колиж се — оливний листок у неї в дзьобочку. І дознавсь Нояг, що вода уступила з виду земного.
під вечір голубка повернулася до нього, вона мала у своєму дзьобі оливкову галузку з листям. Тож дізнався Ной, що зійшла вода із землі.
І зождав іще других сїм день, та й послав знов голубицю, і не вернулась уже до його тодї.
І, почекавши ще інших сім днів, знову послав голубку, і вона вже більше до нього не повернулася.
І сталось у шістьсот первому роцї на первий день первого місяця, що посякла вода на землї. І зняв тодї Нояг кришу в ковчезї, і споглянув, аж се — вид земний уже сухий,
І сталося на шістсот першому році життя Ноя, першого місяця, першого дня місяця: зійшла вода із землі. Тож розкрив Ной верх ковчега, якого зробив, і побачив, що зійшла вода з поверхні землі.
А в другому місяцї на двайцять сьомий день місяця земля стужавіла.
А другого місяця, двадцять сьомого дня місяця земля висохла.
Вийди з ковчега сам і жона твоя і сини твої, і жени синів твоїх з тобою.
Вийдіть з ковчега: ти, твоя дружина, твої сини і дружини твоїх синів із тобою!
І всяку животину, що з тобою і всяке тїло від птаства і від скотини і з усякого лазючого поповза по землї повиводь із собою; і плодїтесь і намножуйтесь на землї.
І всіх звірів, які з тобою, кожну істоту — від птахів аж до худоби, і всіх плазунів, які повзають по землі, — виведи із собою. Тож зростайте і розмножуйтеся на землі.
І вийшов Нояг і сини його, і жінка його, і синів його жінки з ним.
І вийшов Ной та його дружина, його сини та дружини його синів із ним,
Усяка животина, всяке лазюче поповза по кодлах своїх повиходило з ковчега.
і всі звірі, уся худоба, усякий птах і всякий плазун, який рухається по землі: за своїм родом вони вийшли з ковчега.
І спорудив Нояг жертівника Господеві, і взяв з усякої чистої животини і з усякої чистої птицї та й принїс у всепаленнє на жертівник.
І збудував Ной жертовник Богові. Він узяв з усієї чистої худоби та з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику.
І понюхав Господь любих пахощів, і рече: Не проклинати му вже більше землї за чоловіка; бо надих людського серця злющий з молодощів його; і не вигублювати му вже більш усього живого, як учинив.
І сприйняв Господь Бог приємний запах, і сказав Господь Бог, розкаявшись: Не буду більше проклинати землю через діла людей, бо розум людини пильно звернений до зла змолоду; тому більше не знищуватиму кожну живу істоту, так, як Я вчинив.