Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 8) | (Буття 10) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • І благословив Бог Нояга і сини його, і рече їм: Бувайте плодющі і намножуйтесь і залюднюйте землю.
  • І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
  • І страх і ляк перед вами нехай находить на всяку животину земну, і на всяке птаство небесне, і на все лазюче по землї, і на всяку рибу морську. На поталу вам подав я їх.
  • І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
  • Усяке двигуще, що живе на землї, буде ваша їда; як зело травяне подаю вам усе.
  • Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.
  • Тілько мясива з його кровю, душею, щоб не їли.
  • Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
  • Крові бо вашої, душ ваших, вимагатиму, на всякій животинї мститимусь за неї і допевнятимусь душі людської від руки чоловіка, від руки братя його.
  • А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.
  • Хто проллє кров людську, того кров теж проливати ме чоловік: бо в образ Божий сотворив Бог чоловіка.
  • Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.
  • Ви ж росплоджуйтесь і намножуйтесь, буяйте по землї і множтесь по її.
  • Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“
  • І рече Бог Ноягові та синам його з ним, глаголючи:
  • І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
  • Ось я поставляю заповіт мій з вами і з вашим потомством по вас.
  • „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.
  • І з усякою душею живою, що з вами, з птаством і скотиною, і з усїм живим на землї, що з вами буде, з усїма, що повиходили з ковчега.
  • І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
  • І постановлю заповіт мій з вами: що нїяке тїло не вимре вже од потопньої води, і не буде вже потопу водного, щоб спустошити всю землю.
  • І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.
  • І рече Господь Бог Ноягові: Ось вам знаменнє заповіту, що я дав між мною і вами і між усякою живою душею, яка єсть з вами в роди вічні:
  • І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
  • Райдугу мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменом заповіту між мною і землею.
  • Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
  • І станеться, як наведу хмари понад землею, що зъявиться веселка моя в хмарі.
  • І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
  • І спогадаю заповіт мій, що постав між мною і вами, і між усякою живою душею в усякому тїлї: що не буде вже води потопньої на погибель усякому тїлу.
  • І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.
  • А буде райдуга моя в хмарі, і дивитись му на її, щоб спогадати заповіт вічний між Богом і землею, і між усякою живою душею і всяким тїлом, яке єсть на землї.
  • І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.
  • І рече Бог Ноягові: Се знаменнє вмови, що постановив я проміж мною і усяким тїлом, яке єсть на землї.
  • І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.
  • Сини ж Ноягові, що повиходили з ковчега, були: Сем, Хам і Яфет. Хам же був отець Канаанів.
  • І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.
  • Троє сих сини Ноягові, і від них порозсївались люде по всїй землї.
  • Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.
  • І почав Нояг бути ратаєм на землї і насадив виноград.
  • І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
  • І пив вино, та й упився і лежав обнаживши ся у наметї свойму.
  • І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.
  • І побачив Хам, отець Канаанів, наготу батька свого, і вийшовши геть оповідав обом братам своїм.
  • І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.
  • І взявши Сем та Яфет гуню, накинули її на плечі собі та й ійшли дивлячись назад, і прикрили наготу батька свого, а лиця їх дивились назад, і наготи батькової не бачили вони.
  • Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
  • Отверезився ж Нояг од хмелю свого, та й довідався, що вчинив йому підстарший син його,
  • А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.
  • І рече: Ой щоб же ти долї не мав, Канаане! Рабом що найнисшим служити меш браттї.
  • І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“
  • Хвала Господеві! Се Бог мого Сема. А ти, Канаане, рабом у них будеш.
  • І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
  • Розшируй Яфета і дай йому, Боже, седїти у Сема, у брата в наметї, а ти, Канаане, рабом у них будеш.
  • Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“
  • І пожив Нояг по потопі триста і пятдесять год;
  • А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.
  • І було всїх днїв Ноягових років деватьсот пятьдесять, і вмер.
  • А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.

  • ← (Буття 8) | (Буття 10) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025