Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
І сталось після сього, що Абессалом позаводив у себе колесницї й конї, а до того пятьдесять чоловіка, що бігли перед ним.
Absalom’s Rebellion
After this, Absalom bought a chariot and horses, and he hired fifty bodyguards to run ahead of him.
After this, Absalom bought a chariot and horses, and he hired fifty bodyguards to run ahead of him.
І почав Абессалом становитись рано вранцї на дорозї коло ворот, і як треба було кому судитись і доходити до царя, Абессалом озивавсь до його й питав: З якого ти городу? І як той відкаже було: Раб твій з такого й такого поколїння Ізрайлевого,
He got up early every morning and went out to the gate of the city. When people brought a case to the king for judgment, Absalom would ask where in Israel they were from, and they would tell him their tribe.
То Абессалом було каже йому: Те що говориш, добре й праве, та при боцї в царя нема нїкого, щоб вислухав тебе.
Then Absalom would say, “You’ve really got a strong case here! It’s too bad the king doesn’t have anyone to hear it.
А далїй бувало каже Абессалом: Ой коли б то мене поставлено суддею в царстві, то до мене приходив би всякий, хто має спорну справу яку або скаргу, й судив би його по правдї!
I wish I were the judge. Then everyone could bring their cases to me for judgment, and I would give them justice!”
І коли хто наближувавсь, щоб йому вклонитись, так він простягне було руку, обійме й поцїлує його.
When people tried to bow before him, Absalom wouldn’t let them. Instead, he took them by the hand and kissed them.
Сим робом обертавсь Абессалом до всякого з Ізраїля, що приходив до царя на який суд, і лестився так до серця всїм Ізрайлитянам.
Absalom did this with everyone who came to the king for judgment, and so he stole the hearts of all the people of Israel.
Як уплило ж сорок років від первого помазання Давидового, сказав Абессалом цареві: Хотїв би я пійти й спевнити в Гебронї мій обіт, що я обрікся Господеві.
Бо раб твій, пробуваючи в Гессурі в Сириї, дав таку обітницю: Коли верне мене Господь у Ерусалим, так я принесу жертву Господеві.
І відказав йому царь: Ійди з упокоєм. От і пустивсь він у дорогу в Геброн.
“All right,” the king told him. “Go and fulfill your vow.”
So Absalom went to Hebron.
So Absalom went to Hebron.
Абессалом же порозсилав тайкома посланцї між усї поколїння Ізрайлеві й звелїв казати: Як почуєте трубний гук, так мовляйте: Абессалом зробився царем у Гебронї!
But while he was there, he sent secret messengers to all the tribes of Israel to stir up a rebellion against the king. “As soon as you hear the ram’s horn,” his message read, “you are to say, ‘Absalom has been crowned king in Hebron.’”
А з Абессаломом пійшло двістї чоловіка з Ерусалиму, що їх закликано, й вони пійшли в простотї серця, нїчогісїнько не знаючи.
He took 200 men from Jerusalem with him as guests, but they knew nothing of his intentions.
Послав також Абессалом і прикликав порадника Давидового, Ахитофела, з його города Гило. А коли принесено жертву, зложили сильні змовини, й горнулось усе більш та більш люду до Абессаломового боку.
While Absalom was offering the sacrifices, he sent for Ahithophel, one of David’s counselors who lived in Giloh. Soon many others also joined Absalom, and the conspiracy gained momentum.
І прийшла до Давида вість: Серце Ізрайлитян прихилилось до Абессалома!
David Escapes from Jerusalem
A messenger soon arrived in Jerusalem to tell David, “All Israel has joined Absalom in a conspiracy against you!”
Рече тодї Давид усїм слугам свого двору, що були при йому в Ерусалимі: Ходїмо, втїкаймо, а то не буде нам рятунку перед Абессаломом. Кваптесь уходити, щоб не напав на нас несподївано, щоб не було нам від його лихої години, а городу не вигубив мечем!
“Then we must flee at once, or it will be too late!” David urged his men. “Hurry! If we get out of the city before Absalom arrives, both we and the city of Jerusalem will be spared from disaster.”
І відказали царські врядники цареві: Нехибно так, як царь наш і пан присудить, ми, слуги твої, радо вчинимо.
“We are with you,” his advisers replied. “Do what you think is best.”
От і вирушив царь і ввесь його двір за ним пішки, а стерегти господи покинув царь десять наложениць.
So the king and all his household set out at once. He left no one behind except ten of his concubines to look after the palace.
І вирушив царь і всї люде пішки, й зупинились далеко од дому.
The king and all his people set out on foot, pausing at the last house
І всї слуги його йшли обобіч його, й всї Хелетеї й всї Фелетеї* до шістьсот чоловіка, й всї Гетїї, що за ним прийшли були з Гету, ступали навперід царя.
І промовив царь до Еттея з Гету: Чого се й ти з нами йдеш? Вертайсь та й пробувай при тому цареві. Ти ж гість і прийшов сюди з свого міста.
Then the king turned and said to Ittai, a leader of the men from Gath, “Why are you coming with us? Go on back to King Absalom, for you are a guest in Israel, a foreigner in exile.
Вчора ти прийшов, а сьогоднї мав би йти з нами? Я йду, незнать куди; ти же вернись і бери своїх людей назад; Господь нехай покаже на тобі свою ласку й правду.
І відказав Еттей цареві: Так певно, як жив Господь, і так вірно, як жив пан мій й царь, де б нї був мій пан і царь, чи в смертї, чи в життї, там буде й слуга твій!
But Ittai said to the king, “I vow by the LORD and by your own life that I will go wherever my lord the king goes, no matter what happens — whether it means life or death.”
І рече Давид Еттеєві: Ну, так іди далїй. І пійшов Еттей Гетїй вкупі з людьми своїми й з усією малечою своєю.
David replied, “All right, come with us.” So Ittai and all his men and their families went along.
Уся ж земля плакала в голос. Царь же й ввесь народ перейшли потік Кидрон, і пійшли всї дорогою, що веде на пустиню.
Everyone cried loudly as the king and his followers passed by. They crossed the Kidron Valley and then went out toward the wilderness.
Ійшов також і Садок (сьвященник) і всї левіти з ним, що несли скриню Божу, й поставили вони Божу скриню; Авіятар же стояв на вижинї, аж докіль увесь люд із городу попереходив.
Та цар повелїв Садокові: Неси назад Божу скриню в город. Коли буде Господь благодатен до мене, так привиде мене назад і дасть менї вбачати й її й пробуток свій;
Коли ж він скаже: Не до вподоби ти менї, так ось я; нехай чинить ізо мною, як до вподоби йому.
But if he is through with me, then let him do what seems best to him.”
І рече тодї царь первосьвященникові Садокові: Йди собі назад у город, і син твій Ахимаас і Йонатан Абіятаренко, обидва сини ваші з вами;
Памятайте, я пробувати му понад бродами в степу, докіль прийде звістка од вас до мене.
От і завернули Садок та Абіятар Божу скриню в Ерусалим назад, і зостались там.
So Zadok and Abiathar took the Ark of God back to the city and stayed there.
Давид же ійшов на Оливну Гору, плачучи й окривши голову. Босоніж ійшов він, і ввесь люд, що був з ним, покривши собі голови, йшов плачучи.
David walked up the road to the Mount of Olives, weeping as he went. His head was covered and his feet were bare as a sign of mourning. And the people who were with him covered their heads and wept as they climbed the hill.
Як донесли Давидові: Ахитофел також між зрадниками з Абессаломом, сказав Давид: Поглумись, Господи, над Ахитофелевою радою!
When someone told David that his adviser Ahithophel was now backing Absalom, David prayed, “O LORD, let Ahithophel give Absalom foolish advice!”
Як же взійшов Давид на верх гори, де хотїв помолитись Богу, зустрів його Давидів приятель Архієць Хусій в роздертій одежі й з землею на голові.
When David reached the summit of the Mount of Olives where people worshiped God, Hushai the Arkite was waiting there for him. Hushai had torn his clothing and put dirt on his head as a sign of mourning.
І рече йому Давид: Як пійдеш ізо мною, то будеш ваготою менї,
But David told him, “If you go with me, you will only be a burden.
Але як вернешся у город і скажеш Абессаломові: Царю, я хочу бути слугою твоїм; я перше був слугою панотцеві твойму, тепер же буду тобі слугою; то обернеш у нївець раду Ахитофелеву.
Return to Jerusalem and tell Absalom, ‘I will now be your adviser, O king, just as I was your father’s adviser in the past.’ Then you can frustrate and counter Ahithophel’s advice.
Там же й сьвященник Садок й Абіятар будуть з тобою, й що перечуєш із царської палати, роскажи Садокові та Абіятарові, сьвященникам.
Zadok and Abiathar, the priests, will be there. Tell them about the plans being made in the king’s palace,
Там при них і оба сини їх: Ахимаас, син Садока, та Йонатан, син Абіятарів; через них доводїть до мене все, що почуєте.
and they will send their sons Ahimaaz and Jonathan to tell me what is going on.”