Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Після сього поспитав Давид у Господа: Чи йти менї в яке місто Юдине? І відказав йому Господь: Ійди. І спитав Давид: Куди йти? А Господь відказав: У Геброн.

1

David Anointed King of Judah

It happened after this that David inquired of the Lord, saying, “Shall I go up to any of the cities of Judah?”
And the Lord said to him, “Go up.”
David said, “Where shall I go up?”
And He said, “To Hebron.”

2

От і двинув туди Давид з обома женами своїми, Ахиноамою з Езрееля та з Абигеєю, жінкою Кармелїя Набала.

2

So David went up there, and his two wives also, Ahinoam the Jezreelitess, and Abigail the widow of Nabal the Carmelite.

3

І людей, що були з ним, привів Давид, кожнього з його родиною, й поосїдались вони по місточках коло Геброна.

3

And David brought up the men who were with him, every man with his household. So they dwelt in the cities of Hebron.

4

І прийшли мужі Юдині та й помазали там Давида царем над Юдиним домом.

4

Then the men of Judah came, and there they anointed David king over the house of Judah. And they told David, saying, “The men of Jabesh Gilead were the ones who buried Saul.”

5

Переказано ж було Давидові, що мужі з Явиса Галаадського поховали Саула.

5

So David sent messengers to the men of Jabesh Gilead, and said to them, “You are blessed of the Lord, for you have shown this kindness to your lord, to Saul, and have buried him.

6

І вислав Давид посли до мужів Явиських у Галаад, сказати їм: Бувайте благословенні від Господа за те, що так любовно послужили Саулові, панові вашому, й його поховали!

6

And now may the Lord show kindness and truth to you. I also will repay you this kindness, because you have done this thing.

7

Нехай й Господь відплатить вам прихильність і щирість; але й я виявлю вам ласку за те, що ви вчинили.

7

Now therefore, let your hands be strengthened, and be valiant; for your master Saul is dead, and also the house of Judah has anointed me king over them.”

8

Тільки бувайте сьміливі й покажіте себе мужами хоробрими. Бо Саул, ваш пан, умер, а дом Юдин помазав мене царем над собою.

8

Ishbosheth Made King of Israel

But Abner the son of Ner, commander of Saul’s army, took [a]Ishbosheth the son of Saul and brought him over to Mahanaim;

9

Абенир же Ниренко, Саулів гетьман, узяв Саулового сина Евостея, привів його в Маханаїм,

9

and he made him king over Gilead, over the Ashurites, over Jezreel, over Ephraim, over Benjamin, and over all Israel.

10

Та й зробив його царем над Галаадом і Ашуром, над Езреелем, Ефраїмом, Бенямином і всїм Ізраїлем.

10

Ishbosheth, Saul’s son, was forty years old when he began to reign over Israel, and he reigned two years. Only the house of Judah followed David.

11

Сорок лїт віку було Сауловому синові Евостейові, як став він царем над Ізраїлем, а два годи він царював. Тільки дом Юдин держався Давида.

11

And the [b]time that David was king in Hebron over the house of Judah was seven years and six months.

12

Царювання Давидового в Гебронї над Юдиним домом було всього сїм год і шість місяцїв.

12

Israel and Judah at War

Now Abner the son of Ner, and the servants of Ishbosheth the son of Saul, went out from Mahanaim to Gibeon.

13

І виступив Абенир Ниренко з слугами Евостея, сина Саулового, з Маханаїма в Габаон.

13

And Joab the son of Zeruiah, and the servants of David, went out and met them by the pool of Gibeon. So they sat down, one on one side of the pool and the other on the other side of the pool.

14

Так само двинув й Йоаб, син Саруї, з людьми Давидовими і зустрілись вони коло ставу Габаонського, і засїли одні по сїм боцї, а другі по тім боцї ставу.

14

Then Abner said to Joab, “Let the young men now arise and compete before us.”
And Joab said, “Let them arise.”

15

І каже Абенир Йоабові: Нехай наші молодцї пограються перед нами. І каже Йоаб: Добре.

15

So they arose and went over by number, twelve from Benjamin, followers of Ishbosheth the son of Saul, and twelve from the servants of David.

16

От і повставали й повиходили дванайцять з Бенямина, зі сторони Саулового сина Евостея, а дванайцять людей Давидових.

16

And each one grasped his opponent by the head and thrust his sword in his opponent’s side; so they fell down together. Therefore that place was called [c]the Field of Sharp Swords, which is in Gibeon.

17

Кожен з них ухопив свого противника за чуба й встромив йому меча в бік, і всї вони разом полягли. І прозвано те місце Полем силачів, що в Габаонї.

17

So there was a very fierce battle that day, and Abner and the men of Israel were beaten before the servants of David.

18

Сим робом закипіла того дня тяжка битва, та люде Давидові побили Абенира й людей його.

18

Now the three sons of Zeruiah were there: Joab and Abishai and Asahel. And Asahel was as fleet of foot as a wild gazelle.

19

А були там і три сини Саруїні: Йоаб, Авесса та Асаїл. Асаїл же був легконогий як дика коза в полі.

19

So Asahel pursued Abner, and in going he did not turn to the right hand or to the left from following Abner.

20

От і метнувсь Асаїл слїдом за Абениром і вганяв за ним, не звертаючи нї праворуч, нї лїворуч.

20

Then Abner looked behind him and said, “Are you Asahel?”
He answered, “I am.”

21

Озирнеться ж Абенир та й каже: Се ти Асаїле? Відказує той: Я.

21

And Abner said to him, “Turn aside to your right hand or to your left, and lay hold on one of the young men and take his armor for yourself.” But Asahel would not turn aside from following him.

22

І каже йому Абенир: Зверни ж хоч праворуч, хоч лїворуч та кинься на кого з людей, та й візьми його зброю. Асаїл же затявсь не покинути його.

22

So Abner said again to Asahel, “Turn aside from following me. Why should I strike you to the ground? How then could I face your brother Joab?”

23

Крикне тодї Абенир ще раз на Асаїла: Відчепись від мене, щоб я не мусїв прибити тебе до землї, а тодї як я твойму братові Йоабові погляну ув очі?

23

However, he refused to turn aside. Therefore Abner struck him in the stomach with the blunt end of the spear, so that the spear came out of his back; and he fell down there and died on the spot. So it was that as many as came to the place where Asahel fell down and died, stood still.

24

Як же той затявсь і тодї відчепитись, обернув Абенир списа й пропоров його наскрізь, і де він стояв, там і вмер на місцї. Кожен хто проходив через те місце, де поваливсь Асаїл мертвим, зупинявся.

24

Joab and Abishai also pursued Abner. And the sun was going down when they came to the hill of Ammah, which is before Giah by the road to the Wilderness of Gibeon.

25

Йоаб же й Авесса уганяли за Абениром. Як заходило сонце, дойшли вони до горба Амма, навпроти Гіаха, що лежить на дорозї в пустиню Гаваонську.

25

Now the children of Benjamin gathered together behind Abner and became [d]a unit, and took their stand on top of a hill.

26

Беняминїї ж зібрались округ Абенира і скупились у замкнуту купу та й стали на верху одного горба,

26

Then Abner called to Joab and said, “Shall the sword devour forever? Do you not know that it will be bitter in the latter end? How long will it be then until you tell the people to return from pursuing their brethren?”

27

Озветься тепер Абенир до Йоаба: Чи тож до віку має жерти меч? Хиба не знаєш, яке з того лихо скоїться? І докіль того буде, що ти не навчиш людей, щоб вони за братами не вганяли?

27

And Joab said, “As God lives, [e]unless you had spoken, surely then by morning all the people would have given up pursuing their brethren.”

28

І відказав Йоаб: Так певно, як жив Господь! Коли б ти так сказав рано, то всї люде перестали б були за своїми братами вганяти.

28

So Joab blew a trumpet; and all the people stood still and did not pursue Israel anymore, nor did they fight anymore.

29

І звелїв Йоаб затрубити в трубу, і ввесь люд зупинився, покинув гонитьбу за Ізраїлем, і побій застановився.

29

Then Abner and his men went on all that night through the plain, crossed over the Jordan, and went through all Bithron; and they came to Mahanaim.

30

І йшов Абенир із людьми своїми рівниною всю ніч, і перейшли Йордань, пройшли ввесь Битрон та й прийшли так у Маханаїм.

30

So Joab returned from pursuing Abner. And when he had gathered all the people together, there were missing of David’s servants nineteen men and Asahel.

31

Йоаб же, покинувши гонитьбу за Абениром, позбірав увесь люд свій, і не доставало з слуг Давидових девятнайцять чоловіка, окрім Асаїла.

31

But the servants of David had struck down, of Benjamin and Abner’s men, three hundred and sixty men who died.

32

Люде ж Давидові побили Беняминїїв і людей Абенирових, а погибло їх триста шістьдесять чоловіка.

32

Then they took up Asahel and buried him in his father’s tomb, which was in Bethlehem. And Joab and his men went all night, and they came to Hebron at daybreak.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

2 Самуїла 2

2 Samuel 2