Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (2 Самуїла 21)
|
(2 Самуїла 23) →
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:*
Давид воспел Господу слова этой песни, когда Господь избавил его от рук всех его врагов и от руки Саула.
Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
Он сказал:
— Господь — скала моя, твердыня моя и мой избавитель;
Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
Бог мой — скала моя, в Нем я ищу прибежища, Он — мой щит и рог88 моего спасения, моя крепость. Он — мое прибежище и мой спаситель; Ты спас меня от насилия.
Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
К Господу воззову, достойному хвалы, — и от врагов моих спасусь.
Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
Волны смерти вскипели вокруг меня, захлестнула стремнина гибели.
Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
Цепи мира мертвых89 обвили меня, и опутали сети смерти.
І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
В бедствии своем я Господа призвал; я воззвал к моему Богу. Из Своего храма Он услышал мой голос; крик мой дошел до ушей Его.
Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
Задрожала земля, сотряслась, пошатнулись основания небес,90 задрожали, потому что разгневался Он.
Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
Дым вырвался из Его ноздрей, огонь пожирающий из уст Его, сыпались от Него горящие угли.
Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
Он расторг небеса и сошел, под ногами — мглистые тучи.
Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
Он воссел на херувима и полетел, воспарил91 Он на крыльях ветра.
Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
Мраком покрыл Себя, словно пологом, окружил Себя тучами дождевыми.
Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
От сияния перед Ним разгорались огненные угли.92
Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
Господь возгремел с небес; Всевышний93 подал Свой голос.
Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
Он пустил Свои стрелы и рассеял врагов, молнию — и разбил их.
І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
Тогда открылись источники моря и обнажились основания земли от упрека Господа, от мощного дыхания ноздрей Его.
І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
С высоты Он склонился и взял меня; Он извлек меня из глубоких вод.
Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
Он избавил меня от могучего врага, от ненавистников моих, слишком сильных для меня.
Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
В день бедствия моего они на меня ополчились, но Господь был моей опорой.
На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
Он вывел меня на безопасное место, Он избавил меня, потому что я угоден Ему.
І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
Воздал мне Господь по праведности моей, по чистоте моих рук наградил меня,
Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
ведь я хранил пути Господа и не сделал зла, отвернувшись от Бога моего.
Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
Все законы Его предо мной; я повелений Его не оставил.
Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
Я был непорочен перед Ним и хранил себя от греха.
І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
Воздал мне Господь по праведности моей, по чистоте94 моей перед глазами Его.
З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
Ты верен с тем, кто верен, с беспорочным Ты поступаешь беспорочно,
З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
с чистым — чисто, но с коварным — по его лукавству.
Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
Ты спасаешь смиренных, но взор Твой на надменных, чтобы унизить их.
Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
Ты — светильник мой, Господь озаряет мрак мой.
Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
С Твоей помощью я сокрушаю войско, с Богом моим поднимаюсь на стену.
Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
Путь Бога безупречен; чисто слово Господа. Он — щит для всех, кто ищет в Нем прибежища.
Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
Ведь кто Бог, кроме Господа? И кто скала, кроме нашего Бога?
Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
Бог — мое крепкое прибежище95 и делает верным мой путь.96
Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
Он делает ноги мои, как ноги лани, и ставит меня на высотах.
Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
Он учит руки мои войне, так что гнут они бронзовый лук.
І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
Ты вручил мне щит спасения Твоего; Твоя милость меня возвеличивает.97
І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
Ты расширяешь мой шаг подо мной, чтобы ногам моим не оступиться.
Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
Я преследовал врагов моих и уничтожил их, я не повернул назад, пока не истребил их.
І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
Я поразил и сокрушил их, и им не встать; под ноги мне они пали.
Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
Ты препоясал меня силой для битвы; Ты поверг к моим ногам восставших на меня.
Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
Врагов обратил Ты ко мне спиной, и я истребил ненавидящих меня.
І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
Они поднимали свой взор, но не было никого, чтобы спасти их — к Господу взывали, но Он не ответил им.
Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
Я стер их в порошок, в земную пыль; я смял их и топтал, как уличную грязь.
Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
Ты избавил меня от мятежа народа моего; Ты сохранил меня главой чужеземцев. Народы, которых я не знал, служат мне.
Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
Чужеземцы раболепствуют предо мной; они покоряются, едва обо мне услышав.
Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
Все они пали духом и выходят, дрожа,98 из своих крепостей.
Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
Жив Господь! Хвала моей скале! Да будет превознесен мой Бог, скала моего спасения!
Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
Он — Бог, Который мстит за меня, Который народы мне покоряет,
Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
и избавляет99 меня от моих врагов. Ты вознес меня над моими противниками, от жестоких людей спас меня.
Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
За это буду славить Тебя, Господи, среди других народов; имени Твоему воспою я хвалу.
Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
Своему царю Он дарует большие победы100 и милость являет Своему помазаннику Давиду и семени его вовеки.
← (2 Самуїла 21)
|
(2 Самуїла 23) →