Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Самуїла 21) | (2 Самуїла 23) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:*
  • І заспівав Давид до Господа того дня, як Господь врятував його з рук усіх ворогів його та з руки Саулової, словами цієї пісні,
  • Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
  • і промовив: “Господь — моя скеля, моя твердиня, мій спаситель,
  • Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
  • мій Бог, моя скеля, до нього прибігаю! Мій щит і ріг мого спасіння, моя твердиня й моє прибіжище, мій спаситель, що від напасти рятує мене.
  • Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
  • Закличу до всехвального Господа і визволюсь від ворогів моїх,
  • Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
  • бо оточили мене хвилі смерти, пекельні річки настрашили мене.
  • Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
  • Ланцюги Шеолу обплутали мене, передо мною тенета смерти.
  • І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
  • У моїй скорботі закликав я до Господа, і до Бога мого візвав я; і почув він із храму свого мій голос, і мій крик дійшов до його вух.
  • Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
  • Задрижала й стряслася земля, основи небес затремтіли, бо він закипів гнівом.
  • Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
  • Дим знявсь у нього з ніздер, і вогонь палючий у нього з уст, вугільним жаром запалало від нього.
  • Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
  • І схилив небеса, і зійшов, і чорна хмара під ногами у нього.
  • Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
  • І верхи на херувимі летів він, і мчав на крилах вітру.
  • Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
  • Огорнувсь темнотою, мов наметом, чорними водами, густими хмарами.
  • Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
  • Від блиску, що перед ним, запалало гаряче вугілля.
  • Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
  • Загримів з небес Господь, і Всевишній дав свій голос.
  • Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
  • І зіслав він свої стріли й розсіяв їх, метнув блискавицею й розігнав їх.
  • І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
  • І показались морські дна, і відкрились підвалини всесвіту від погрози Господньої, від подуву духу гніву його.
  • І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
  • Простяг з висоти руку, взяв мене, витяг мене з вод великих.
  • Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
  • Врятував мене від ворога мого потужного, від ненависників моїх, сильніших за мене.
  • Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
  • Нападали вони на мене в день мого нещастя, але Господь став мені підпорою.
  • На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
  • Вивів він мене у простори, він спас мене, бо я йому довподоби.
  • І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
  • Воздав мені Господь за моєю справедливістю, згідно з чистотою Рук моїх винагородив мене.
  • Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
  • Бо я зберіг путі Господні і беззаконням не відступив від мого Бога.
  • Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
  • Усі бо його присуди передо мною, і ухвал його я не цурався.
  • Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
  • Але був я досконалий перед ним і зберігав себе від гріха.
  • І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
  • Тож винагородив мене Господь за моєю справедливістю і за моєю чистотою перед його очима.
  • З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
  • З милостивим ти милостивий; з досконалим ти досконалий.
  • З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
  • З чистим ти чистий; з хитруном ти обачний.
  • Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
  • Ти рятуєш народ смиренний, а очі гордих хилиш низько.
  • Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
  • Ти бо мій світильник, Господи, мій Боже, що освітлюєш мою темряву.
  • Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
  • Завдяки тобі пробиваю я вал, завдяки моєму Богові перескакую мур.
  • Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
  • Шлях Божий досконалий, слово Господнє випробуване вогнем; він — щит для всіх, що прибігають до нього.
  • Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
  • Хто ж бо Бог, окрім Господа? Або — хто скеля, опріч нашого Бога?
  • Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
  • Бог, кріпость моя сильна, робить мою дорогу бездоганною.
  • Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
  • Він зробив мої ноги бистрими, як ноги сарни, і поставив мене на моїх височинах.
  • Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
  • Він навчив мої руки воювати, і мої рамена напинати мідяного лука.
  • І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
  • Ти дав мені твій щит спасіння, і твоя опіка зробила мене великим.
  • І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
  • Ти зробив широкими підо мною мої кроки, і стопи мої не захитались.
  • Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
  • Я переслідував моїх ворогів і нищив їх, і не повертавсь, поки не вигубив їх.
  • І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
  • Я зламав їх, розбив їх, і більш не встали вони, упали вони мені під ноги.
  • Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
  • Ти оперезав мене силою на бій, і підбив під мене моїх противників,
  • Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
  • ти обернув моїх ворогів до втечі, і моїх ненависників порозганяв.
  • І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
  • Заблагали вони, та нікому було рятувати; до Господа — та він не відповів їм.
  • Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
  • Я порозкидав їх, як пил земний, мов грязюку на вулиці, роздавив, розтоптав їх.
  • Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
  • Ти вирятував мене від чварів народу, поставив мене на чолі народів. Народ, що його я не знав, служить мені,
  • Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
  • чужинці підлещувались мені, ледве почувши-послухавши мене.
  • Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
  • Чужинці, страхом пройняті, вийшли з своїх твердинь, тремтіли.
  • Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
  • Нехай живе Господь, і нехай буде благословенна моя скеля, нехай буде піднесений Бог — скеля мого спасіння,
  • Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
  • Бог, що дав мені помститися, що підбив під мене народи.
  • Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
  • Ти визволив мене від ворогів моїх і вивищив мене над моїми ненависниками, ти звільнив мене від насильника.
  • Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
  • Тим прославлятиму тебе, Господи, в народах, співатиму імені твоєму.
  • Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
  • Ти дав великі перемоги своєму цареві, зробив ласку своєму помазаникові — Давидові та його потомству навіки.”

  • ← (2 Самуїла 21) | (2 Самуїла 23) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025