Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
І зібрав ізнов Давид усїх вибранцїв в Ізраїлї, трийцять тисяч.
Давид снова собрал тридцать тысяч людей Израиля, выбранных им.
І пустивсь Давид і всї люде, що мав при собі з мужів Юдиних, щоб перенести Божу скриню, що при нїй взивано імя Господа Саваота седячого на херувимах,
Вместе со всеми своими людьми он отправился из Баала Иудина,19 чтобы перенести оттуда ковчег Бога, называемый по имени Господа Сил,20 Который восседает на херувимах.
І поставили Божу скриню на нову колесницю і вивезли її з Аминадабового дому, що стояв на горі, а провожали колесницю сини Аминадабові, Оза й Ахіо.
Они поставили Божий ковчег на новую повозку и вывезли его из дома Авинадава, что на холме. Узза и Ахио, сыновья Авинадава, везли новую повозку
А коли їхали з скринею Господньою з дому Аминадабового, що наверх гори Габаа, йшов Ахіа навперід ковчега.
с Божьим ковчегом,21 и Ахио шел перед ковчегом.
Давид же і всї сини Ізрайлеві йграли перед Господом на всяких музичних приборах із дерева кипарисового, і на цитрах, гарфах, бубнах, гуслах й цимбалах.
Давид и весь дом Израиля изо всех сил веселились перед Господом, пели песни и играли на арфах, лирах, бубнах, трещотках и тарелках.
Як же дойшли до току Нахонового, ухопив Оза за Божу скриню щоб її придержати, бо воли зноровились і нахилили її.
Когда они дошли до гумна Нахона, Узза протянул руку, чтобы поддержать Божий ковчег, потому что волы споткнулись.
І запалав Господень гнїв на Озу й вбив його там на місцї Господь за його сьмілость, і він умер таки коло скринї.
Господь воспылал гневом на Уззу, и Бог поразил его там за дерзновение,22 и он умер там у Божьего ковчега.
І зажуривсь Давид тяжко, що Господь убив Озу. Місце се називаєсь "Убиттє Ози" й по сей день.
Давид рассердился из-за того, что гнев Господень прорвался на Уззу, и до сегодняшнего дня то место называется Парец-Узза.23
І злякся того дня Давид перед Господом і промовив: Як же ж то ввійти скринї Господнїй до мене?
В тот день Давид устрашился Господа; он сказал:
— Как же можно принести ко мне ковчег Господа?
— Как же можно принести ко мне ковчег Господа?
І не було Давидові втїхи в тому, щоб Господню скриню перевезти до себе, в Давидів город, і звелїв завезти її в господу Обедедома Гетїя.
Он не хотел везти ковчег Господа к себе в Город Давида, но отвез его в дом гатянина Овид-Эдома.
І перебувала скриня Господня в дому Обедедома Гетїя три місяцї, і благословив Господь Обедедома і всю господу його.
Ковчег Господа оставался в доме гатянина Овид-Эдома три месяца, и Господь благословил его и всех его домашних.
Як же сказано цареві Давидові: Ось Господь благословив господу Обедедомову й все, що в його, задля Божої скринї, то пійшов Давид, та й перенїс у веселому походї Божу скриню з господи Обедедомової в Давидове місто.
Царю же Давиду сказали:
— Господь благословил домашних Овид-Эдома и все, что у него, из-за ковчега Божьего.
Тогда Давид пошел и с радостью перенес Божий ковчег из дома Овид-Эдома в Город Давида.
— Господь благословил домашних Овид-Эдома и все, что у него, из-за ковчега Божьего.
Тогда Давид пошел и с радостью перенес Божий ковчег из дома Овид-Эдома в Город Давида.
І за кожним разом, як переносчики уйшли шість кроків, приношено в жертву бика й барана.
Через каждые шесть шагов, которые делали несущие ковчег Господа, он приносил в жертву быка и упитанного теленка.
Сам же Давид плясав із усієї сили перед Господом, а був при тому підперезаний лняним ефодом.
Одетый в льняной эфод24 Давид изо всех сил плясал перед Господом.
Так переносили Давид і ввесь дом Ізрайлїв скриню Господню з веселощами й трубними звуками.
Так он и весь дом Израиля перенесли ковчег Господа с радостными криками под звуки бараньих рогов.
Як же ввіходила скриня Господня в Давидів город, Саулова дочка Мелхола дивилась у вікно, а бачучи, як царь Давид плясав і танцював перед Господом, почула в серцї погорду до його.
Когда ковчег Господа входил в Город Давида, Михаль, дочь Саула, глядела из окна. Увидев царя Давида, который прыгал и плясал перед Господом, она уничижила его в своем сердце.
І принесли скриню Господню, й поставили її на призначеному місцї в наметї, що його Давид про неї спорудив, і принїс Давид перед Господом усепаленнє й жертву мирну.
А ковчег Господа принесли и поставили на свое место в шатре, который разбил для него Давид. Давид принес Господу жертвы всесожжения и жертвы примирения.
А скінчивши Давид приношеннє всепалення й жертов мирних, благословив народ імям Господа Саваота.
Закончив приносить всесожжения и жертвы примирения, он благословил народ во имя Господа Сил.
І роздав усьому народові, всьому Ізраїлеві, чоловікам і жінкам, кожному по книшу, й по кусневі печенї та пирогові смаженому в олїї, й розійшлись усї по домах.
Затем он раздал всему народу, всему множеству израильтян — и мужчинам, и женщинам, — по одной лепешке, по куску жареного мяса и по связке изюма. После этого весь народ разошелся по своим домам.
Як прийшов же додому Давид привітати родину свою, зустріла Давида Саулова дочка, Мелхола, словами: Але ж бо й поважно виступав сьогоднї царь Ізрайлїв, обнажуючись перед очима служебок підданих своїх, як обнажуєсь хиба який пустяка-весельчак.
Когда Давид вернулся домой, чтобы благословить своих домашних, Михаль, дочь Саула, вышла встретить его и сказала:
— Как отличился сегодня царь Израиля, обнажившись на глазах у рабынь своих слуг, словно какой-то непристойный человек!
— Как отличился сегодня царь Израиля, обнажившись на глазах у рабынь своих слуг, словно какой-то непристойный человек!
І відказав Давид Мелхолї: Перед Господом, що волїв вибрати мене нїж отця твого й ввесь дом його, та поставив мене князем над народом Господнїм, над Ізраїлем, перед тим Господом я буду плясати й грати;
Давид сказал Михаль:
— Это было перед Господом, Который предпочел меня твоему отцу или кому-либо из его дома. Он поставил меня правителем над Израилем, народом Господа. Я и впредь буду веселиться перед Господом.
— Это было перед Господом, Который предпочел меня твоему отцу или кому-либо из его дома. Он поставил меня правителем над Израилем, народом Господа. Я и впредь буду веселиться перед Господом.
А навіть впокорюсь і буду понижувати себе ще більш нїж сьогоднї в очах моїх, а в служебок, що ти про них кажеш, я ще більшої зажию слави.
Я стану еще недостойнее и буду еще ничтожнее в своих собственных глазах. Но те рабыни, о которых ты говорила, будут меня чтить.