Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Як же перечула цариця Сабська чутку про славу Соломонову в імя Господнє, прибула вона випробувати його загадками.
Цариця Сави, почувши про ім’я Соломона та Ім’я Господа, прийшла випробувати його загадками.
Прибула ж вона в Ерусалим з вельми великим двором, а верблюди несли пахощі й премного золота й дорогоцїнного каміння. І прибувши до Соломона, бесїдувала вона з ним про все, що мала на серцї.
Вона прибула в Єрусалим з дуже великим супроводом і верблюдами, які несли пахощі, дуже багато золота та дорогоцінного каміння. І вона прибула до Соломона, і говорила з ним про все, що було на її серці.
А Соломон давав їй відповідь на всї її питання. Не було нїчого недовідомого цареві, чого б він їй не вияснив.
А Соломон дав їй пояснення на всі її питання. Не було питання, яке залишилося поза увагою царя, на яке він не відповів їй.
Як побачила ж цариця Сабська всю мудрість Соломонову, й палату, що збудував,
Тож цариця Сави побачила всю мудрість Соломона і дім, який він збудував,
І наїдки до його столу, житла дворян його й стрійність слуг його й їх одїж, й пивничників його, та всепалення його, що він приносив у храму Господньому, то й не стямилась;
їжу Соломона, місце перебування його слуг і поведінку обслуговуючих його, його одяг, його виночерпіїв і його всепалення, яке приносив у Господньому домі. І вона вийшла із себе.
Та й сказала цареві: Щира правда була все те, що менї переказано в моїй землї про твої обставини й про твою мудрість.
Вона промовила до царя Соломона: Правдивим є слово, яке я почула в моїй землі про твоє слово і про твою мудрість.
Не хотїла я няти віри переказам, аж покіль прибула сама та й побачила все своїми очима. Та менї й половини не сказано. У тебе більш мудростї й заможностї, нїж ійде чутка, що я перечула.
Я ж не повірила сказаному мені, доки я не прийшла, і доки мої очі не побачили. І ось, не становить і половини те, що мені сповістили! Своїм добром ти перевершив усі ті чутки, які я почула в моїй землі.
Щасливі люде твої, й щасливі слуги твої, що по всяк час перед тобою стоять і слухають мудростї твоєї!
Блаженні твої жінки, блаженні твої слуги, ті, які постійно стоять перед тобою, які чують усю твою мудрість!
Хвала Господеві, Богу твойму, що йому було залюбки посадити тебе на престолї Ізрайлевому. Віковічно влюбив Господь Ізраїля, коли поставив тебе царем, щоб чинив суд і правду.
Нехай буде благословенний Господь, Твій Бог, Який забажав тебе, щоб посадити тебе на троні Ізраїля. Тому що Господь полюбив Ізраїля, щоб закріпити навіки, і поставив тебе царем над ними, аби чинити суд у справедливості та в їхніх присудах!
І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велике множество пахощів і благородного каміння. Нїколи ще не приходило стільки пахощів, як подарувала цариця Сабська цареві Соломонові.
І вона передала Соломонові сто двадцять талантів золота і дуже багато пахощів і дорогоцінного каміння. Більше ніколи не прибувало так багато таких пахощів, як ті, що дала цариця Сави цареві Соломону.
А кораблї Гирамові, що привозили золото з Офира, привезли з Офира велике множество червоного дерева й благородного каміння.
(А корабель Хірама, який постачав золото із Суфіра, доставив дуже багато нетесаного дерева і дорогоцінного каміння.
І поробив царь із червоного дерева поруччя до храму Господнього й про царську палату, й псалтирі й гуслі для сьпівців. Нїколи не привожено такого червоного дерева, й не видано по сей день.
І цар зробив з нетесаного дерева підпори для Господнього дому і дому царя, а також сопілки і гусла для співаків. Таке нетесане дерево більше не прибувало в землю й ніде не появлялося аж до цього дня).
І дав царь Соломон царицї Сабській усього, чого жадала й прохала, понад те, що їй дарував як гостинець царський. І пустилась вона в дорогу додому, вона й вся прислуга її.
Цар Соломон дав цариці Сави все, що вона забажала, що попросила, крім усього того, чим він її раніше обдарував щедрою рукою царя Соломона. І вона повернулася, і прибула у свою землю, — вона і всі її слуги.
І було в золотї, що приходило до Соломона кожного року, ваги шістьсот шістьдесять і шість талантів,
А вага золота, принесеного Соломонові протягом одного року, була шістсот шістдесят шість талантів золота,
Опріч того, що приходило від продавцїв, і з торгу купецького й від усїх царів Арабських і від намісників земських.
крім податку підлеглих, купців і всіх царів, які на другому боці, та сатрапів землі.
І повелїв царь Соломон виготовити двістї великих щитів із кованого золота; шістьсот секлів золотих обернув на кожен щит;
Соломон зробив триста золотих кованих списів, — триста золотих пішло на один спис;
До того триста меньших щитів із кованого золота; три секлі золота обернув на кожен щит, і повішав їх царь у кедровому дому.
і триста золотих кованих щитів, — триста мін [1] золота пішло на один щит, і помістив їх у домі з ліванського лісу.
Далїй повелїв царь виготувити престола з слонової костї, й обтягнув його щирим золотом.
Цар зробив великий трон зі слонової кості, і покрив його чистим золотом.
Шість ступенів вело до престола; верховина за престолом була закруглена, а на сїдилищі були з обох боків поруччя, а коло поруччя стояло двоє львів.
Трон мав шість сходин, рельєфи телят на троні, ззаду нього, а з обох сторін біля місця для сидіння — підпори для руки, і два леви, які стояли поряд з підпорами для руки,
Дванайцять же левчуків стояло на шести ступенях з обох боків. Такого не було нї в якому царстві.
і дванадцять левів, які стояли на шістьох сходинах — звідси і звідти. Не було такого в жодному царстві!
І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота та й усе знаряддє в кедровому будинку було з чистого золота; нїчого не було з срібла, бо срібло за Соломонових часів вважали нї за що;
Весь посуд для пиття в Соломона був золотий, і умивальники — золоті, і все обладнання дому з ліванського лісу обложене золотом. Срібла не було, бо в дні Соломона з ним не рахувалися.
Бо в царя Соломона були Тарсійські кораблї на морі при кораблях Гирамових. Що три роки приходили Тарсійські кораблї й привозили золото, слонову кість і обізян і пави.
Оскільки в царя був тарсійський корабель у морі з кораблями Хірама, то раз на три роки прибував до царя корабель з Тарсіса із золотом, сріблом, шліфованим і висіченим камінням.
22a Це було справою запасів, які доставив цар Соломон, щоби збудувати Господній дім, дім царя, мур Єрусалима і замок, щоб зміцнити укріплення міста Давида і Ассура, Маґдана, Ґазера, Верхнього Веторона, Єтермата, — усі міста для колісниць, усі міста для кінноти і роботи Соломона, які звершував, щоби збудувати в Єрусалимі та в усій землі, аби не володів ним 22b увесь народ, який залишився з хетів, аморейців, ферезейців, ханаанців, евейців, євусейців і ґерґесейців, які не були із синів Ізраїля, з їхніх дітей, а котрі залишилися з ними в землі, яких сини Ізраїля не могли вигубити. І Соломон повернув їх до сплати данини — аж до цього дня. 22c А синів Ізраїля Соломон не посилав на роботи, бо вони були військовими людьми, його слугами і начальниками над його колісницями та його кіньми.
22a Це було справою запасів, які доставив цар Соломон, щоби збудувати Господній дім, дім царя, мур Єрусалима і замок, щоб зміцнити укріплення міста Давида і Ассура, Маґдана, Ґазера, Верхнього Веторона, Єтермата, — усі міста для колісниць, усі міста для кінноти і роботи Соломона, які звершував, щоби збудувати в Єрусалимі та в усій землі, аби не володів ним 22b увесь народ, який залишився з хетів, аморейців, ферезейців, ханаанців, евейців, євусейців і ґерґесейців, які не були із синів Ізраїля, з їхніх дітей, а котрі залишилися з ними в землі, яких сини Ізраїля не могли вигубити. І Соломон повернув їх до сплати данини — аж до цього дня. 22c А синів Ізраїля Соломон не посилав на роботи, бо вони були військовими людьми, його слугами і начальниками над його колісницями та його кіньми.
Царь Соломон переважив усї царі на землї заможностю й мудростю.
І Соломон став великий багатством і мудрістю — понад усіх царів землі.
І ввесь сьвіт жадав бачити Соломона, щоб чути премудре слово його, що вложив йому Бог у серце.
І всі царі землі шукали зустрічі із Соломоном, щоб почути його мудрість, яку Господь вклав у його серце.
При тому кожен приносив гостинця: срібне й золоте знаряддє, одїж і зброю, пахощі, конї й мули, що року.
І вони (кожний з них) приносили свої дари: золотий посуд і одяг, миро, пахощі, коней і ослів, — з року в рік.
І наробив собі Соломон множество колесниць і комонника: в його було тисяча й чотириста колесниць і дванайцять тисяч комонника; а порозміщував він їх по колесничнїх городах та між прибічниками царськими в Ерусалимі.
І в Соломона було чотири тисячі кобил для колісниць і дванадцять тисяч кінноти, і він розмістив їх у містах для колісниць і в Єрусалимі із царем. 26a Він був володарем усіх царів від ріки аж до землі филистимців, і аж до границь Єгипту.
І зробив царь срібло в Ерусалимі в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по полях.
І цар зробив у Єрусалимі золото і срібло, наче звичайне каміння, а кедри зробив, наче сикомори, яких на рівнині безліч.
А виводив Соломон конї з Египту й з Куви; царські купцї вистачають бувало їх із Куви за певну плату.
А вивіз коней Соломона здійснювали з Єгипту і з Текуї, купці царя брали їх з Текуї за ціну.
За колесницю плачено в Египтї шістьсот срібних секлів, а за коня по сто й патьдесять. Сим робом продавали конї всї царі Гетїйські й царі Арамейські.
І те, що виходило з Єгипту: колісниці — за сто срібняків, а кінь — за п’ятдесят срібняків. І так для всіх царів хетів і царів Сирії — вони приходили морем.