Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 12) | (1 Царів 14) →

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

  • І ось появивсь у Бетелї, по слову Господньому, чоловік Божий з Юдеї саме тодї, як Еробоам стояв коло жертівника, щоб закадити.
  • Когда Иеровоам стоял у жертвенника, чтобы возжечь кадильные благовония, из земель Иудеи в Вефиль, по слову Господа, пришел Божий человек.
  • Сей промовив до жертівника слово Господне й сказав: Жертівнику, о жертівнику! тако глаголе Господь: Оце народиться домові Давидовому син, на ймя Йосія й заколювати ме на тобі жерцїв вижин, що кадять на тобі, й палити ме на тобі чоловічі кістки!
  • Он крикнул жертвеннику по слову Господа:
    — Жертвенник, жертвенник! Так говорит Господь: «Родится дому Давида сын по имени Иосия. На тебе принесет он в жертву тех самых жрецов святилищ,82 которые возжигают на тебе благовония, и сожжет на тебе человеческие кости».83
  • І дав того ж дня знак словами: Ось вам знамено, що се сказав Господь: Сей жертівник розсядеться й попіл, що на йому, розсиплеться.
  • В тот же день Божий человек дал знамение:
    — Вот знамение того, что это возвестил Господь: этот жертвенник расколется, а пепел на нем будет рассыпан.
  • Як же почув царь слово Божого чоловіка, що сей промовив до жертівника в Бетелї, простяг Еробоам від жертівника руку й повелїв: Хапайте його! І всохла рука в його, що проти його простяг, і не зміг уже її повернути 'д собі.
  • Услышав, что Божий человек прокричал жертвеннику Вефиля, царь Иеровоам протянул руку от жертвенника и сказал:
    — Возьмите его!
    Но рука, которую он протянул к тому человеку, иссохла, и он не мог повернуть ее к себе.
  • Жертівник же розсївся, й попіл з жертівника розсипався, по знакові, який дав Божий чоловік із наказу Господнього.
  • А жертвенник раскололся, и пепел с него рассыпался, по знамению, что Божий человек дал по слову Господа.
  • І промовив царь до Божого чоловіка: Ублагай же Господа, Бога твого, й помолись за мене, щоб менї повернути знов руку 'д собі! І вблагав Божий чоловік лице Господнє, і рука царева повернулась ід йому й сталась такою, як вперед була.
  • Тогда царь сказал Божьему человеку:
    — Умилостиви Господа, твоего Бога, и помолись за меня, чтобы моя рука выздоровела.
    Божий человек умилостивил Господа, и рука царя выздоровела и стала, как прежде.
  • І сказав царь чоловікові Божому: Ходи зо мною в господу та покріпись їдою, й дам тобі гостинця.
  • Царь сказал Божьему человеку:
    — Пойдем ко мне в дом, подкрепись, а я одарю тебя.
  • Та чоловік Божий відказав цареві: Хоч би ти менї давав половину твого дому, то не пійду з тобою, не їсти му нїякого наїдку та й не пити му й води в твоїй господї;
  • Но Божий человек ответил царю:
    — Даже если бы ты давал мне половину твоего добра, я не пошел бы с тобой и не стал бы ни есть здесь хлеба, ни пить воды.
  • Бо так менї заповідано словом Господнїм: Не їж там хлїба й не пий води й не вертайся тою дорогою, що йшов єси.
  • Ведь словом Господа мне было велено: «Не ешь хлеба, не пей воды и не возвращайся тем путем, по которому идешь».
  • От і пійшов він другим шляхом звідти й не вернувсь тим самим шляхом, що ним прийшов у Бетель.
  • И он пошел другой дорогой, чтобы не возвращаться тем путем, по которому пришел в Вефиль.
  • У Бетелї ж та жив собі старий пророк. І прийшли сини його та й оповідали йому все, що вчинив Божий чоловік у Бетелї того дня, й слова, що він промовив цареві. Як оповідали ж вони те свойму батькові,
  • А в Вефиле жил один старый пророк, сыновья которого пришли и рассказали84 ему обо всем, что совершил там в тот день Божий человек. Они передали отцу и то, что он сказал царю.
  • Спитав їх батько їх: Яким шляхом пійшов він звідти? І вказали йому сини його дорогу, що нею пійшов Божий чоловік, прийшовший з Юдеї.
  • Отец спросил их:
    — Какой дорогой он пошел?
    И сыновья показали ему, какой дорогой пошел Божий человек из земель Иудеи.
  • Він же повелїв синам своїм: Сїдлайте менї осла! І як осїдлали йому осла, сїв він на його,
  • Он сказал сыновьям:
    — Оседлайте мне осла.
    Когда они оседлали ему осла, он сел на него
  • І поїхав слїдом за Божим чоловіком, та й знайшов його седячого під дубом. І питає в його: Чи ти Божий чоловік, що прийшов із Юдеї? Відказав: Се я.
  • и поехал за Божьим человеком. Он нашел его сидящим под дубом и спросил:
    — Ты ли Божий человек, который пришел из земель Иудеи?
    — Я, — ответил он.
  • І просить його: Ходи зо мною в хату та покріпись.
  • Тогда пророк сказал ему:
    — Пойдем ко мне в дом, поешь.
  • Він же відказує: Не можу з тобою вертатись і пійти до тебе; не буду їсти хлїба анї води пити в сьому місцї,
  • Он сказал:
    — Я не могу вернуться с тобой и не могу здесь ни есть хлеба, ни пить воды.
  • Бо менї сказано словом Господнїм: Не їж хлїба, й не пий там води та й не вертай тою дорогою, що нею йшов єси.
  • Словом Господа мне было сказано: «Не ешь там хлеба, не пей воды и не возвращайся тем путем, по которому идешь туда».
  • І каже той йому: Та ж і я пророк, такий як ти, й ангел говорив менї словом Господнїм: Заверни його у господу, щоб він попоїв хлїба й напився води. Се ж він зрадив його.
  • Старый пророк ответил:
    — Я такой же пророк, как и ты. Ангел сказал мне по слову Господа: «Верни его к себе домой, чтобы он поел хлеба и попил воды». (А это была ложь.)
  • І вернувсь той з ним і попоїв у його в дому хлїба й напився води.
  • И Божий человек возвратился с ним, ел и пил у него дома.
  • Ще ж вони седїли за столом, як прийшло слово Господнє до пророка, що завернув того,
  • Пока они еще сидели за столом, к старому пророку, который возвратил его, было слово Господа.
  • І озвався він до Божого чоловіка, що прийшов із Юдеї: Оттак говорить Господь: За те, що ти супротивився велїнню Господньому, та й не пильнував заповідї, яку дав тобі Господь, Бог твій,
  • Он закричал Божьему человеку, который пришел из земель Иудеи:
    — Так говорит Господь: «Ты не послушался слова Господа и нарушил повеление, которое дал тебе Господь, твой Бог.
  • А вернувсь, їв хлїба й пив води в тому місцї, що про його він заповідав тобі: не їж хлїба, ба нї пий води, за те тїло твоє не ввійде в гробовище батьків твоїх.
  • Ты вернулся, ел хлеб и пил воду там, где Он запретил тебе есть и пить. Поэтому твое тело не будет погребено в гробнице твоих отцов».
  • Після того, як той попоїв і напився, звелїв він осїдлати осла пророкові, що його завернув був назад.
  • Когда Божий человек поел и попил, пророк, который возвратил его, оседлал для него осла.
  • І вирушив той. І зустрінув його в дорозї лев та й задавив його. І лежав труп його розпростертий на дорозї, а осел стояв коло його, стояв і лев коло трупа;
  • Тот ушел, но по дороге на него напал лев и убил его. Его тело лежало брошенным на дороге, а возле него стояли осел и лев.
  • Як же проходили люде мимо, бачили труп розпростертий на дорозї й лева, що стояв коло трупа. І прийшовши, оповідували в городї, що в йому жив старий пророк.
  • Люди, что проходили мимо, увидели лежащее тело и льва, стоящего возле тела. Они пошли и рассказали об этом в том городе, где жил старый пророк.
  • Почувши про се пророк, що завернув був його з дороги, промовив: Се Божий чоловік, що супротивився велїнню Господньому, тим і подав Господь його левові, що роздер його й задавив, по слову Господньому, що заповів йому.
  • Когда пророк, который возвратил его с пути, услышал об этом, он сказал:
    — Это тот Божий человек, который не послушался слова Господа. Господь отдал его льву, который растерзал и умертвил его, как Господь и говорил ему Своим словом.
  • І рече синам своїм: Осїдлайте менї осла! І зробили се.
  • Пророк сказал сыновьям:
    — Оседлайте мне осла.
    И они сделали это.
  • І поїхав і знайшов трупа його розпростертого на дорозї, осел же й лев стояли коло його. Лев нї трупа не жер, нї осла не роздер.
  • Он вышел и нашел тело, лежавшее на дороге, возле которого стояли осел и лев. Лев же не съел тела и не растерзал осла.
  • І підняв він трупа чоловіка Божого, положив на осла та й привіз назад. І прийшов старий пророк у свій город, щоб оплакати та поховати його.
  • Пророк поднял тело Божьего человека, положил его на осла и привез обратно в город, чтобы оплакать и похоронить его.
  • І положив трупа в своє гробовище та й плакав по йому: Ой братіку ж мій!
  • Он положил тело в свою гробницу и оплакивал его, восклицая:
    — О, мой брат!
  • А поховавши його, промовив до синів своїх: Як я умру, поховайте мене в гробу, де поховано Божого чоловіка; коло його костей положите мої костї.
  • Похоронив его, он сказал сыновьям:
    — Когда я умру, похороните меня в гробнице, где погребен Божий человек; положите мои кости рядом с его костями.85
  • Бо грозьба, що він по повелїнню Господньому промовив проти жертівника у Бетелї та проти всїх храмів на висотах у городах Самарийських, певно справдиться.
  • Ведь то, что он возвестил по слову Господа против жертвенника Вефиля и против всех святилищ на возвышенностях в городах Самарии, непременно исполнится.
  • Та й після сього не звернув Еробоам із своєї ледачої дороги, а приставляв кого будь із людей жерцями на висотах. Хто бажав, тому й приручив жерецтво на висотах.
  • Но даже после этого Иеровоам не переменил своего злого пути и снова назначил священников из народа для святилищ на возвышенностях. Он посвящал в жрецы для святилищ на возвышенностях любого, кто хотел.
  • Оце ж і вело дом Еробоамів до провини й до погибелї та затрати його з землї.
  • Таков был грех дома Иеровоама, который привел его к падению и к искоренению с лица земли.

  • ← (1 Царів 12) | (1 Царів 14) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025