Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

  • По довгому часї прийшло слово Господнє до Ілиї, таке: Йди, покажись Ахабові, а дам дощ на землю.
  • Спустя долгое время, на третьем году засухи , к Илии было слово Господа:
    — Иди и предстань перед Ахавом, и Я пошлю на землю дождь.
  • І пійшов Ілия, щоб показатись Ахабові. Панувала ж велика голоднеча в Самариї.
  • И Илия пошел, чтобы предстать перед Ахавом.
    В Самарии был страшный голод,
  • І покликав Ахаб Абдію, начальника дворецького. Абдій ж був вельми богобоязливий.
  • и Ахав призвал Авдия, распорядителя его дворца. (Авдий был верным почитателем Господа.
  • І як Езабеля викореняла пророків Господнїх, то Абдій взяв сто пророків і ховав їх по півсотнї чоловіка по печерах та й обмисляв хлїбом і водою.
  • Когда Иезавель истребляла Господних пророков, Авдий взял сто пророков и спрятал их в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их пищей и водой.)
  • І сказав Ахаб Абдієві: Пійди по царству по всїх криничинах і по всїх байрачних бурчаках, а може знайдеш де траву, щоб рятувати конї й мули, та щоб не повиздихала вся скотина.
  • Ахав сказал Авдию:
    — Иди по стране ко всем источникам воды и рекам. Может быть, мы сможем найти траву, чтобы прокормить лошадей и мулов, и нам не придется их убивать.
  • І подїлили вони між себе землю, щоб її скрізь обійти. Ахаб пійшов в один бік, а Абдій двинув у другий бік.
  • Они поделили между собой землю, которую собирались обойти, и Ахав пошел в одну сторону, а Авдий — в другую.
  • Як же Абдій ійшов дорогою, зустрів його несподївано Ілия. Впізнавши його, припав Абдій лицем до землї й промовив: Чи справдї се ти, добродїю мій, Ілиє?
  • Когда Авдий был в пути, ему повстречался Илия. Авдий узнал его, поклонился до земли и сказал:
    — Ты ли это, мой господин Илия?
  • Той відказує: Се я. Йди та скажи твойму панові: Ілия тут!
  • — Я, — ответил он. — Иди, скажи хозяину: «Илия здесь».
  • Він же каже: Чим провинив я тобі, що хочеш мене, раба твого, видати Ахабові, щоб убив мене?
  • — Чем я согрешил, — спросил Авдий, — что ты отдаешь твоего слугу в руки Ахава на казнь?
  • Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема нї народу, нї царства, куди б не посилав мій пан, тебе шукати. Як же йому казали: нема тут його, він брав клятву з царства й люду, що тебе не зустріли.
  • Верно, как и то, что жив Господь, твой Бог: нет ни такого народа, ни царства, куда мой господин не посылал бы искать тебя. И всякий раз, когда в том царстве или в народе говорили, что тебя там нет, он брал с них клятву, что они не смогли тебя отыскать.
  • А тепер ти кажеш: Ійди, скажи панові твойму: Ілия тутеньки!
  • А теперь ты говоришь: «Пойди, скажи хозяину, что Илия здесь».
  • Коли ж я пійду від тебе, то дух Господень занесе тебе, хто знає, куди; а як я пійду звістити Ахабові, а він тебе не знайде, так він убє мене; раб же твій з молодощів боявся Господа.
  • Я уйду от тебя, а Дух Господень унесет тебя, не знаю куда. Я приду и скажу Ахаву, он тебя не найдет и убьет меня. А я, твой слуга, чту Господа с юности.
  • Хиба мойму добродїєві не переказано, що я вчинив, як Езабель вбивала пророки Господнї, як я сто чоловіка з пророків Господнїх скривав по півсотнї чоловіка в печерах і обмисляв їх хлїбом та водою?
  • Разве моему господину не рассказывали, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их пищей и водой.
  • А ти тепереньки кажеш: Ійди, скажи панові твойму: Ілия тут! він убє мене.
  • А теперь ты говоришь мне пойти к моему хозяину и сказать: «Илия здесь». Да он меня убьет!
  • Ілия ж рече: Так певно, як жив Господь Саваот, що я на службі в його стою: ще сьогоднї покажусь йому.
  • Илия сказал:
    — Верно, как и то, что жив Господь Сил,101 я непременно предстану сегодня перед Ахавом.
  • І пійшов Абдій, зустрічати Ахаба, й сповістів його про се. І пійшов Ахаб зустріч Ілиєві.
  • Авдий отправился навстречу Ахаву и все рассказал ему. Тогда Ахав пошел навстречу Илии.
  • Побачивши ж Ахаб Ілию, промовив до його: То се ти, що трівожиш Ізраїля?
  • Увидев Илию, он сказал ему:
    — Это ты навел беду на Израиль?
  • Він же відказує: Не я трівожу Ізраїля, а ти й твоя родина, що знехтували заповідї Господнї й ходите слїдом за Баалами.
  • — Не я навел беду на Израиль, — ответил Илия, — а ты и дом твоего отца. Вы оставили повеления Господа и пошли за Баалами.
  • Тепер же посилай та поскликай до мене всього Ізраїляа на Кармель-гору та й тих чотириста й пятьдесять пророків Баалових із чотирма стами пророків дубровних, що годуються зі столу Езабелиного.
  • Пошли же людей и собери народ со всего Израиля ко мне на гору Кармил. Приведи четыреста пятьдесят пророков Баала и четыреста пророков Ашеры, которые едят со стола Иезавели.
  • І послав Ахаб по всього Ізраїля та й поскликав пророки на Кармель-гору.
  • Ахав послал известить всех израильтян и собрал пророков на гору Кармил.
  • І наближивсь Ілия до всього народу й промовив: Доки ще кульгати мете на оба боки? Коли Господь є Богом, так ходїте слїдом за ним; коли ж се Баал, так слїдом за ним ходїте. І не відказав йому люд нїчого.
  • Илия вышел к народу и сказал:
    — Сколько еще вы будете пытаться усидеть на двух стульях? Если Господь — это Бог, идите за Ним, а если Баал, то идите за ним.
    Народ не отвечал ему ни слова.
  • І каже Ілия до люду: Я зіставсь один пророк Господень, а пророків Баалових чотириста й пятьдесять чоловіка.
  • Тогда Илия сказал им:
    — Из Господних пророков остался я один, а у Баала пророков четыреста пятьдесят человек.
  • Дайте ж нам два бики, і нехай виберуть вони собі одного бика, і розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але не підпалюють, я ж оправлю другого телця й положу на дрова, однак не підпалю;
  • Пусть нам приведут двух быков. Затем пусть они выберут себе одного, разрежут его на куски и положат на дрова, но не поджигают их. Я подготовлю другого быка, положу его на дрова, но не подожгу их.
  • Тодї взивайте ви ймя бога вашого, я ж призову ймя Господа, Бога мого. Которий Бог відповість поломєм, той буде Богом. І відказав увесь люд і промовив: Добре!
  • И тогда вы призовете имя вашего бога, а я призову имя Господа. Бог, Который ответит огнем, — и есть истинный Бог.
    И весь народ сказал:
    — То, что ты говоришь, хорошо.
  • Промовив тодї Ілия до пророків Баалових: Вибірайте одного бика та й оправте як слїд, бо вас більше, й взивайте ймя бога вашого, огню ж не підкладайте.
  • Илия сказал пророкам Баала:
    — Выберите одного из двух быков и приготовьте его первыми, раз вас так много. Призывайте имя своего бога, но не зажигайте огня.
  • І взяли вони телця, що їм дано, й оправили, й кликали ймя Баалове з ранку та й до полудня, промовляючи: Баале, почуй нас! Та не було нї голосу, нї відповідї. І скакали вони круг жертівника, що построїли.
  • Они взяли быка, которого им дали, и подготовили его. Они призывали имя Баала с утра до полудня.
    — Баал, ответь нам! — кричали они.
    Но отклика не было, никто не отвечал. Они скакали вокруг сделанного ими жертвенника.
  • Як було ж о півднї, почав Ілия насьміватись із них і каже: Кличте голоснїщ, бо він бог; може він задумався, або чим занятий, або в дорозї, або може й спить, то прокинеться.
  • В полдень Илия начал насмехаться над ними.
    — Кричите громче! — говорил он. — Он же бог! Наверное, он задумался, занят или путешествует. А может быть, он спит, и его нужно разбудить.
  • І кликали вони ще голоснїйше, та робили своїм звичаєм нарізки ножиками та списиками, що аж кров текла по них.
  • Они кричали громче и, по своему обычаю, резали себя мечами и копьями, пока не полилась кровь.
  • Минуло й полуднє, а вони все ще біснувались, (та й біснувались) аж до тієї години, коли час було приносити вечірню жертву; однакже не було нї голосу, нї відповідї, нї послуху.
  • Миновал полдень, а они продолжали неистовствовать до времени вечернего жертвоприношения.102 Но ни отклика, ни ответа, ни отзыва не было.
  • І сказав Ілия до всього народу: Приступіте до мене! І приступив до його ввесь люд. І поставив він знов зруйнованого жертівника Господнього,
  • Тогда Илия сказал народу:
    — Подойдите ко мне.
    Они подошли к нему, и он восстановил разрушенный жертвенник Господа.
  • І взяв Ілия дванайцять каменів по лїчбі синів Якова, що Господь сказав був йому: Ізраїль буде ймя твоє!
  • Илия взял двенадцать камней — по числу родов, произошедших от Иакова, к которому было обращено слово Господа: «Твое имя будет Израиль».
  • І построїв із того каміння жертівника в імя Господнє, та й обвів жертівника округи ровом завбільшки зо дві борозди зерна;
  • Из этих камней он сложил жертвенник во имя Господа и выкопал вокруг него ров в две саты103 зерна.
  • І уложив дрова, розтяв бика та й положив на дрова;
  • Он разложил дрова, разрезал быка на части и положил его на дрова.
  • І повелїв: Наберіте чотири цебри води та й вилийте на всепаленнє й на дрова. (І зробили так.) І повелїв: Зробіте се вдруге. І зробили вдруге. Тодї повелїв: Зробіть і втретє. І зробили втретє.
  • Затем он сказал:
    — Наполните четыре больших кувшина водой и вылейте ее на жертву всесожжения и на дрова.
    — Повторите, — сказал он. И они повторили.
    — Сделайте это в третий раз, — сказал он. И они сделали это в третий раз.
  • І текла вода навкруги жертівника, так що в каналї було повно води.
  • Вода лилась вокруг жертвенника и даже наполнила ров.
  • А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив Ілия й промовив: Господи, Боже Авраамів, Ізааків і Ізрайлїв! Покажи сьогоднї, що ти один Бог ув Ізраїлї, а я слуга твій, й що я се все вчинив по твойму велїнню.
  • Когда пришло время жертвоприношения, пророк Илия подошел и сказал:
    — Господи, Боже Авраама, Исаака и Израиля, пусть откроется сегодня, что Ты — Бог в Израиле, а я — Твой слуга и совершил все это по Твоему слову!
  • Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб сей люд зрозумів, що ти, Господи, справдешнїй Бог, і що ти навернеш серця їх.
  • Ответь мне, Господи, ответь мне, чтобы этот народ узнал, что Ты, Господи, Бог и что Ты вновь обращаешь их сердца.
  • І спав огонь Господень та й пожер всепаленнє, дрова, каміння й насипану землю, ба й воду вилизав, що була в рові.
  • Тогда сошел огонь Господень и пожрал жертву всесожжения, дрова, камни и почву и поглотил воду во рву.
  • Як побачив се нарід, то й припав лицем до землї, та й промовив: Господь є Богом, Господь є Богом!
  • Увидев это, весь народ пал ниц и закричал:
    — Господь есть Бог! Господь есть Бог!
  • Ілия ж повелїв їм: Хапайте пророки Баалові! не дайте нї одному з них утекти! І похапали їх, і повїв їх Ілия до потока Кисона та й повбивав там.
  • А Илия приказал им:
    — Схватите пророков Баала! Смотрите, чтобы ни один не скрылся!
    Они схватили их, а Илия отвел их к реке Кишону и там перебил.104
  • І сказав Ілия Ахабові: Йди, їж і пий, бо чути дощовий шелест.
  • Илия сказал Ахаву:
    — Иди, ешь и пей, потому что вот он, шум ливня.
  • І пійшов Ахаб їсти й пити, Ілия ж вийшов на верх Кармеля, припав до землї й похилив лице своє аж між колїна свої.
  • И Ахав пошел есть и пить, а Илия поднялся на вершину Кармила, где склонился до земли и положил свое лицо между колен.
  • І сказав слузї свойму: Йди, подивись проти моря. Той пійшов, подививсь та й каже: Нема нїчого. Каже ж йди знов. І ходив той сїм разів.
  • — Пойди, посмотри в сторону моря, — сказал он слуге.
    Тот пошел и посмотрел.
    — Ничего нет, — сказал он.
    Семь раз Илия говорил: «Иди снова».
  • За семим же разом каже: Встає саме з моря хмарка, завбільшки на чоловічу долоню. І сказав: Їйди ж, скажи Ахабові: Запрягай та їдь, щоб не захопив тебе дощ.
  • На седьмой раз слуга сказал:
    — С моря поднимается облако, размером не больше ладони.
    Илия сказал:
    — Пойди и скажи Ахаву: «Запрягай колесницу и поезжай, чтобы тебя не застал дождь».
  • Тимчасом потемнїло небо від хмари й вітру та й линув страшенний ливень. Ахаб же сїв та й поїхав у Езреель.
  • Тем временем небо потемнело от облаков, поднялся ветер, начался сильный ливень, и Ахав поехал в Изреель.
  • На Ілию ж сталася рука Господня й він, оперезавши свої чересла, біг поперед Ахабом до Езрееля.
  • А на Илию сошла Господня сила, и, заправив плащ под пояс, он бежал всю дорогу до Изрееля перед Ахавом.

  • ← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025