Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

Переклад Куліша та Пулюя

Синодальный перевод

  • По довгому часї прийшло слово Господнє до Ілиї, таке: Йди, покажись Ахабові, а дам дощ на землю.
  • По прошествии многих дней было слово Господне к Илии в третий год: пойди и покажись Ахаву, и Я дам дождь на землю.
  • І пійшов Ілия, щоб показатись Ахабові. Панувала ж велика голоднеча в Самариї.
  • И пошёл Илия, чтобы показаться Ахаву. Голод же сильный был в Самарии.
  • І покликав Ахаб Абдію, начальника дворецького. Абдій ж був вельми богобоязливий.
  • И призвал Ахав Авдия, начальствовавшего над дворцом. Авдий же был человек весьма богобоязненный,
  • І як Езабеля викореняла пророків Господнїх, то Абдій взяв сто пророків і ховав їх по півсотнї чоловіка по печерах та й обмисляв хлїбом і водою.
  • и когда Иезавель истребляла пророков Господних, Авдий взял сто пророков, и скрывал их, по пятидесяти человек, в пещерах, и питал их хлебом и водою.
  • І сказав Ахаб Абдієві: Пійди по царству по всїх криничинах і по всїх байрачних бурчаках, а може знайдеш де траву, щоб рятувати конї й мули, та щоб не повиздихала вся скотина.
  • И сказал Ахав Авдию: пойди по земле ко всем источникам водным и ко всем потокам на земле, не найдём ли где травы, чтобы нам прокормить коней и лошаков и не лишиться скота.
  • І подїлили вони між себе землю, щоб її скрізь обійти. Ахаб пійшов в один бік, а Абдій двинув у другий бік.
  • И разделили они между собою землю, чтобы обойти её: Ахав особо пошёл одною дорогою, и Авдий особо пошёл другою дорогою.
  • Як же Абдій ійшов дорогою, зустрів його несподївано Ілия. Впізнавши його, припав Абдій лицем до землї й промовив: Чи справдї се ти, добродїю мій, Ілиє?
  • Когда Авдий шёл дорогою, вот, навстречу ему идёт Илия. Он узнал его и пал на лицо своё и сказал: ты ли это, господин мой Илия?
  • Той відказує: Се я. Йди та скажи твойму панові: Ілия тут!
  • Тот сказал ему: я; пойди, скажи господину твоему: «Илия здесь».
  • Він же каже: Чим провинив я тобі, що хочеш мене, раба твого, видати Ахабові, щоб убив мене?
  • Он сказал: чем я провинился, что ты предаёшь раба твоего в руки Ахава, чтоб умертвить меня?
  • Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема нї народу, нї царства, куди б не посилав мій пан, тебе шукати. Як же йому казали: нема тут його, він брав клятву з царства й люду, що тебе не зустріли.
  • Жив Господь, Бог твой! нет ни одного народа и царства, куда бы не посылал государь мой искать тебя; и когда ему говорили, что тебя нет, он брал клятву с того царства и народа, что не могли отыскать тебя;
  • А тепер ти кажеш: Ійди, скажи панові твойму: Ілия тутеньки!
  • а ты теперь говоришь: «пойди, скажи господину твоему: Илия здесь».
  • Коли ж я пійду від тебе, то дух Господень занесе тебе, хто знає, куди; а як я пійду звістити Ахабові, а він тебе не знайде, так він убє мене; раб же твій з молодощів боявся Господа.
  • Когда я пойду от тебя, тогда Дух Господень унесёт тебя, не знаю, куда; и если я пойду уведомить Ахава, и он не найдёт тебя, то он убьёт меня; а раб твой богобоязнен от юности своей.
  • Хиба мойму добродїєві не переказано, що я вчинив, як Езабель вбивала пророки Господнї, як я сто чоловіка з пророків Господнїх скривав по півсотнї чоловіка в печерах і обмисляв їх хлїбом та водою?
  • Разве не сказано господину моему, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господних, как я скрывал сто человек пророков Господних, по пятидесяти человек, в пещерах и питал их хлебом и водою?
  • А ти тепереньки кажеш: Ійди, скажи панові твойму: Ілия тут! він убє мене.
  • А ты теперь говоришь: «пойди, скажи господину твоему: Илия здесь»; он убьёт меня.
  • Ілия ж рече: Так певно, як жив Господь Саваот, що я на службі в його стою: ще сьогоднї покажусь йому.
  • И сказал Илия: жив Господь Саваоф, пред Которым я стою! сегодня я покажусь ему.
  • І пійшов Абдій, зустрічати Ахаба, й сповістів його про се. І пійшов Ахаб зустріч Ілиєві.
  • И пошёл Авдий навстречу Ахаву и донёс ему. И пошёл Ахав навстречу Илии.
  • Побачивши ж Ахаб Ілию, промовив до його: То се ти, що трівожиш Ізраїля?
  • Когда Ахав увидел Илию, то сказал Ахав ему: ты ли это, смущающий Израиля?
  • Він же відказує: Не я трівожу Ізраїля, а ти й твоя родина, що знехтували заповідї Господнї й ходите слїдом за Баалами.
  • И сказал Илия: не я смущаю Израиля, а ты и дом отца твоего, тем, что вы презрели повеления Господни и идёте вслед Ваалам;
  • Тепер же посилай та поскликай до мене всього Ізраїляа на Кармель-гору та й тих чотириста й пятьдесять пророків Баалових із чотирма стами пророків дубровних, що годуються зі столу Езабелиного.
  • теперь пошли и собери ко мне всего Израиля на гору Кармил, и четыреста пятьдесят пророков Вааловых, и четыреста пророков дубравных, питающихся от стола Иезавели.
  • І послав Ахаб по всього Ізраїля та й поскликав пророки на Кармель-гору.
  • И послал Ахав ко всем сынам Израилевым и собрал всех пророков на гору Кармил.
  • І наближивсь Ілия до всього народу й промовив: Доки ще кульгати мете на оба боки? Коли Господь є Богом, так ходїте слїдом за ним; коли ж се Баал, так слїдом за ним ходїте. І не відказав йому люд нїчого.
  • И подошёл Илия ко всему народу и сказал: долго ли вам хромать на оба колена? если Господь есть Бог, то последуйте Ему; а если Ваал, то ему последуйте. И не отвечал народ ему ни слова.
  • І каже Ілия до люду: Я зіставсь один пророк Господень, а пророків Баалових чотириста й пятьдесять чоловіка.
  • И сказал Илия народу: я один остался пророк Господень, а пророков Вааловых четыреста пятьдесят человек;
  • Дайте ж нам два бики, і нехай виберуть вони собі одного бика, і розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але не підпалюють, я ж оправлю другого телця й положу на дрова, однак не підпалю;
  • пусть дадут нам двух тельцов, и пусть они выберут себе одного тельца, и рассекут его, и положат на дрова, но огня пусть не подкладывают; а я приготовлю другого тельца и положу на дрова, а огня не подложу;
  • Тодї взивайте ви ймя бога вашого, я ж призову ймя Господа, Бога мого. Которий Бог відповість поломєм, той буде Богом. І відказав увесь люд і промовив: Добре!
  • и призовите вы имя бога вашего, а я призову имя Господа, Бога моего. Тот Бог, Который даст ответ посредством огня, есть Бог. И отвечал весь народ и сказал: хорошо.
  • Промовив тодї Ілия до пророків Баалових: Вибірайте одного бика та й оправте як слїд, бо вас більше, й взивайте ймя бога вашого, огню ж не підкладайте.
  • И сказал Илия пророкам Вааловым: выберите себе одного тельца и приготовьте вы прежде, ибо вас много; и призовите имя бога вашего, но огня не подкладывайте.
  • І взяли вони телця, що їм дано, й оправили, й кликали ймя Баалове з ранку та й до полудня, промовляючи: Баале, почуй нас! Та не було нї голосу, нї відповідї. І скакали вони круг жертівника, що построїли.
  • И взяли они тельца, который дан был им, и приготовили, и призывали имя Ваала от утра до полудня, говоря: Ваале, услышь нас! Но не было ни голоса, ни ответа. И скакали они у жертвенника, который сделали.
  • Як було ж о півднї, почав Ілия насьміватись із них і каже: Кличте голоснїщ, бо він бог; може він задумався, або чим занятий, або в дорозї, або може й спить, то прокинеться.
  • В полдень Илия стал смеяться над ними и говорил: кричите громким голосом, ибо он бог; может быть, он задумался, или занят чем-либо, или в дороге, а может быть, и спит, так он проснётся!
  • І кликали вони ще голоснїйше, та робили своїм звичаєм нарізки ножиками та списиками, що аж кров текла по них.
  • И стали они кричать громким голосом, и кололи себя по своему обыкновению ножами и копьями, так что кровь лилась по ним.
  • Минуло й полуднє, а вони все ще біснувались, (та й біснувались) аж до тієї години, коли час було приносити вечірню жертву; однакже не було нї голосу, нї відповідї, нї послуху.
  • Прошёл полдень, а они всё ещё бесновались до самого времени вечернего жертвоприношения; но не было ни голоса, ни ответа, ни слуха.
  • І сказав Ілия до всього народу: Приступіте до мене! І приступив до його ввесь люд. І поставив він знов зруйнованого жертівника Господнього,
  • Тогда Илия сказал всему народу: подойдите ко мне. И подошёл весь народ к нему. Он восстановил разрушенный жертвенник Господень.
  • І взяв Ілия дванайцять каменів по лїчбі синів Якова, що Господь сказав був йому: Ізраїль буде ймя твоє!
  • И взял Илия двенадцать камней, по числу колен сынов Иакова, которому Господь сказал так: Израиль будет имя твоё.
  • І построїв із того каміння жертівника в імя Господнє, та й обвів жертівника округи ровом завбільшки зо дві борозди зерна;
  • И построил из сих камней жертвенник во имя Господа, и сделал вокруг жертвенника ров, вместимостью в две саты зёрен,
  • І уложив дрова, розтяв бика та й положив на дрова;
  • и положил дрова, и рассёк тельца, и возложил его на дрова,
  • І повелїв: Наберіте чотири цебри води та й вилийте на всепаленнє й на дрова. (І зробили так.) І повелїв: Зробіте се вдруге. І зробили вдруге. Тодї повелїв: Зробіть і втретє. І зробили втретє.
  • и сказал: наполните четыре ведра воды и выливайте на всесожигаемую жертву и на дрова. Потом сказал: повторите. И они повторили. И сказал: сделайте то же в третий раз. И сделали в третий раз,
  • І текла вода навкруги жертівника, так що в каналї було повно води.
  • и вода полилась вокруг жертвенника, и ров наполнился водою.
  • А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив Ілия й промовив: Господи, Боже Авраамів, Ізааків і Ізрайлїв! Покажи сьогоднї, що ти один Бог ув Ізраїлї, а я слуга твій, й що я се все вчинив по твойму велїнню.
  • Во время приношения вечерней жертвы подошёл Илия пророк и сказал: Господи, Боже Авраамов, Исааков и Израилев! Да познают в сей день, что Ты один Бог в Израиле, и что я раб Твой и сделал всё по слову Твоему.
  • Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб сей люд зрозумів, що ти, Господи, справдешнїй Бог, і що ти навернеш серця їх.
  • Услышь меня, Господи, услышь меня! Да познает народ сей, что Ты, Господи, Бог, и Ты обратишь сердце их к Тебе.
  • І спав огонь Господень та й пожер всепаленнє, дрова, каміння й насипану землю, ба й воду вилизав, що була в рові.
  • И ниспал огонь Господень и пожрал всесожжение, и дрова, и камни, и прах, и поглотил воду, которая во рве.
  • Як побачив се нарід, то й припав лицем до землї, та й промовив: Господь є Богом, Господь є Богом!
  • Увидев это, весь народ пал на лицо своё и сказал: Господь есть Бог, Господь есть Бог!
  • Ілия ж повелїв їм: Хапайте пророки Баалові! не дайте нї одному з них утекти! І похапали їх, і повїв їх Ілия до потока Кисона та й повбивав там.
  • И сказал им Илия: схватите пророков Вааловых, чтобы ни один из них не укрылся. И схватили их, и отвёл их Илия к потоку Киссону и заколол их там.
  • І сказав Ілия Ахабові: Йди, їж і пий, бо чути дощовий шелест.
  • И сказал Илия Ахаву: пойди, ешь и пей, ибо слышен шум дождя.
  • І пійшов Ахаб їсти й пити, Ілия ж вийшов на верх Кармеля, припав до землї й похилив лице своє аж між колїна свої.
  • И пошёл Ахав есть и пить, а Илия взошёл на верх Кармила и наклонился к земле, и положил лицо своё между коленами своими,
  • І сказав слузї свойму: Йди, подивись проти моря. Той пійшов, подививсь та й каже: Нема нїчого. Каже ж йди знов. І ходив той сїм разів.
  • и сказал отроку своему: пойди, посмотри к морю. Тот пошёл и посмотрел, и сказал: ничего нет. Он сказал: продолжай это до семи раз.
  • За семим же разом каже: Встає саме з моря хмарка, завбільшки на чоловічу долоню. І сказав: Їйди ж, скажи Ахабові: Запрягай та їдь, щоб не захопив тебе дощ.
  • В седьмой раз тот сказал: вот, небольшое облако поднимается от моря, величиною в ладонь человеческую. Он сказал: пойди, скажи Ахаву: «запрягай колесницу твою и поезжай, чтобы не застал тебя дождь».
  • Тимчасом потемнїло небо від хмари й вітру та й линув страшенний ливень. Ахаб же сїв та й поїхав у Езреель.
  • Между тем небо сделалось мрачно от туч и от ветра, и пошёл большой дождь. Ахав же сел в колесницу и поехал в Изреель.
  • На Ілию ж сталася рука Господня й він, оперезавши свої чересла, біг поперед Ахабом до Езрееля.
  • И была на Илии рука Господня. Он опоясал чресла свои и бежал пред Ахавом до самого Изрееля.

  • ← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025