Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New International Version
Як же прийшла година, вмерти Давидові, заповів він синові свойму Соломонові, мовлячи:
David’s Charge to Solomon
When the time drew near for David to die, he gave a charge to Solomon his son.
When the time drew near for David to die, he gave a charge to Solomon his son.
Я йду оце в ту дорогу, що нею ввесь сьвіт ійти мусить, ти ж кріпися й покажи себе мужем.
“I am about to go the way of all the earth,” he said. “So be strong, act like a man,
І пильнуй того, що вимагає Господь, Бог твій, від тебе: ходи путьми його й держи його встанови, заповідї, права і сьвідчення, як се написано в Мойсейовому законї, щоб бути тобі розважливим у всьому, що чинити меш, і всюди, куди обернешся;
and observe what the Lord your God requires: Walk in obedience to him, and keep his decrees and commands, his laws and regulations, as written in the Law of Moses. Do this so that you may prosper in all you do and wherever you go
Щоб Господь справдив слово своє, що прорік про мене, а воно таке: коли сини твої будуть вважати на свою путь, щоб ходити передо мною в правдї від усього серця й від усієї душі, то не перестануть потомки твої седїти на престолї Ізрайлевому.
and that the Lord may keep his promise to me: ‘If your descendants watch how they live, and if they walk faithfully before me with all their heart and soul, you will never fail to have a successor on the throne of Israel.’
Далїй же: знаєш сам, що вкоїв менї Йоаб Саруєнко, що він заподїяв двом гетьманам Ізрайлевим, Абенирові Ниренкові та Амессї Етеренкові, повбивавши їх серед миру, як би на війнї, та проливши, як на війнї, кров на пояс, що був на череслах у його, й на обуву, що мав на ногах своїх.
“Now you yourself know what Joab son of Zeruiah did to me — what he did to the two commanders of Israel’s armies, Abner son of Ner and Amasa son of Jether. He killed them, shedding their blood in peacetime as if in battle, and with that blood he stained the belt around his waist and the sandals on his feet.
Оце ж чини по свойму розуму й не дай йому зїйти в землю на той сьвіт із волосом сивим.
Deal with him according to your wisdom, but do not let his gray head go down to the grave in peace.
Синам же Галаадїя Берзеллїя яви ласку, щоб вони за твоїм столом їли, вони бо стали менї в пригодї, як я втїкав од брата твого Абессалома.
“But show kindness to the sons of Barzillai of Gilead and let them be among those who eat at your table. They stood by me when I fled from your brother Absalom.
Далїй, маєш ще при собі Семея Геренка, Беняминїя з Бахуриму: сей проклинав мене тяжко, як ійшов я в Маханаїм, та він вийшов зустріч мене на Йордань, і я заприсяг Господом, кажучи: Я не страчу тебе!
“And remember, you have with you Shimei son of Gera, the Benjamite from Bahurim, who called down bitter curses on me the day I went to Mahanaim. When he came down to meet me at the Jordan, I swore to him by the Lord: ‘I will not put you to death by the sword.’
Ти ж не зостав його без кари, бо ти чоловік мудрий, так знати меш добре, що йому заподїяти, щоб він пійшов на той сьвіт із сивим волосом скривавленим.
But now, do not consider him innocent. You are a man of wisdom; you will know what to do to him. Bring his gray head down to the grave in blood.”
І почив Давид із отцями своїми, й поховано його в Давидовому городї.
Then David rested with his ancestors and was buried in the City of David.
Царювання ж Давидового над Ізраїлем було сорок год: в Гебронї він правив сїм год, в Ерусалимі ж трийцять і три годи.
He had reigned forty years over Israel — seven years in Hebron and thirty-three in Jerusalem.
І сїв Соломон на престолї батька свого Давида, а потуга його все кріпшала та й кріпшала.
So Solomon sat on the throne of his father David, and his rule was firmly established.
І прийшов Адонїя, син Аггитин, до Бетсаби, матері Соломонової. І спитала вона: А мирний же приход твій? І відказав їй: Мирний.
Solomon’s Throne Established
Now Adonijah, the son of Haggith, went to Bathsheba, Solomon’s mother. Bathsheba asked him, “Do you come peacefully?”
He answered, “Yes, peacefully.”
Now Adonijah, the son of Haggith, went to Bathsheba, Solomon’s mother. Bathsheba asked him, “Do you come peacefully?”
He answered, “Yes, peacefully.”
І почав: Треба менї поговорити з тобою. Каже вона: Говори.
Then he added, “I have something to say to you.”
“You may say it,” she replied.
“You may say it,” she replied.
Тодї каже він: Знаєш сама, що царство було моє й що ввесь Ізраїль ждав, що царем буду я. Та воно пійшло инакше й припало царство мойму братові, бо Господь йому так призначив.
“As you know,” he said, “the kingdom was mine. All Israel looked to me as their king. But things changed, and the kingdom has gone to my brother; for it has come to him from the Lord.
Тепер в мене одна тільки просьба до тебе: не відмов менї. І каже вона йому: Говори.
Now I have one request to make of you. Do not refuse me.”
“You may make it,” she said.
“You may make it,” she said.
І промовив він: Попроси царя Соломона — бо він тобі не відмовить — нехай оддасть за мене Абисагу з Сунаму.
So he continued, “Please ask King Solomon — he will not refuse you — to give me Abishag the Shunammite as my wife.”
І каже Бетсаба: Добре, я перемовлюсь із царем про тебе.
“Very well,” Bathsheba replied, “I will speak to the king for you.”
Як же ввійшла Бетсаба до царя Соломона, щоб із ним перемовитись про Адонїю, царь піднявся, вклонивсь перед нею та й сїв на свойму престолї. Поставлено престол і про цареву панїматку, й вона сїла з правого боку його.
When Bathsheba went to King Solomon to speak to him for Adonijah, the king stood up to meet her, bowed down to her and sat down on his throne. He had a throne brought for the king’s mother, and she sat down at his right hand.
І каже вона: Є в мене просьба невеличка до тебе, не відмов менї її. І відказав їй царь: Скажи тілько, панїматко, я певно тобі не відмовлю.
“I have one small request to make of you,” she said. “Do not refuse me.”
The king replied, “Make it, my mother; I will not refuse you.”
The king replied, “Make it, my mother; I will not refuse you.”
І промовила вона: Що, коли б Абисагу з Сунаму оддали за твого брата Адонїю?
So she said, “Let Abishag the Shunammite be given in marriage to your brother Adonijah.”
І відказав царь Соломон матері: О, чому ти просиш тільки Абисагу з Сунаму про Адонїя? Лучше проси вже йому й царства. Він же бо мій старший брат, до того ж має за собою сьвященника Абіятара та Йоаба Саруєнка.
King Solomon answered his mother, “Why do you request Abishag the Shunammite for Adonijah? You might as well request the kingdom for him — after all, he is my older brother — yes, for him and for Abiathar the priest and Joab son of Zeruiah!”
І поклявсь царь Соломон Господом так: Нехай менї те й те вдїє Бог, коли Адонїя виявив се бажаннє не про те, щоб наложити головою!
Then King Solomon swore by the Lord: “May God deal with me, be it ever so severely, if Adonijah does not pay with his life for this request!
Так певно, як живе Господь, що укріпив мене й посадив мене на престолї батька мого Давида, та по своїй обіцянцї устроїв менї дом: сьогоднї буде страчений Адонїя!
And now, as surely as the Lord lives — he who has established me securely on the throne of my father David and has founded a dynasty for me as he promised — Adonijah shall be put to death today!”
І дав царь Соломон наказ Банеї Йодаєнкові, й вбив його той, і вмер він.
So King Solomon gave orders to Benaiah son of Jehoiada, and he struck down Adonijah and he died.
Сьвященникові ж Абіятарові повелїв царь: Ійди ув Анатот у твій хутор, бо й ти заробив смерть. Та сьогоднї тебе не страчу, бо ти носив скриню Господню перед моїм отцем Давидом, і все, що витерпів отець мій, терпів і ти з ним.
To Abiathar the priest the king said, “Go back to your fields in Anathoth. You deserve to die, but I will not put you to death now, because you carried the ark of the Sovereign Lord before my father David and shared all my father’s hardships.”
Так видалив Соломон Абіятара, щоб він більш не був сьвященником Господнїм; і справдилось Господнє слово, що сказав був про дом Ілїя в Силомі.
So Solomon removed Abiathar from the priesthood of the Lord, fulfilling the word the Lord had spoken at Shiloh about the house of Eli.
Як дойшла ж про се чутка до Йоаба — Йоаб же тягнув руку за Адонїєю, а до Соломона не прихилявся — то він втїк у намет Господень та й ухопився за роги жертівника.
When the news reached Joab, who had conspired with Adonijah though not with Absalom, he fled to the tent of the Lord and took hold of the horns of the altar.
Як же з'ясовано цареві Соломонові: Йоаб утїк у намет Господень і стоїть коло жертівника, послав Соломон Банею Йодаєнка з наказом: ійди, вбий його.
King Solomon was told that Joab had fled to the tent of the Lord and was beside the altar. Then Solomon ordered Benaiah son of Jehoiada, “Go, strike him down!”
Як же прийшов Банея до намету Господнього, сказав йому: Такий царський наказ: Ходи сюди! той же відказує: Нї, тут хочу вмерти. І принїс Банея відповідь і каже: Так говорив Йоаб і так він менї відказав.
So Benaiah entered the tent of the Lord and said to Joab, “The king says, ‘Come out!’ ”
But he answered, “No, I will die here.”
Benaiah reported to the king, “This is how Joab answered me.”
But he answered, “No, I will die here.”
Benaiah reported to the king, “This is how Joab answered me.”
І рече йому царь: Зроби так, як він промовив; убий його й поховай, щоб зняти з мене й з моєї родини кров, що Йоаб пролив безвинно.
Then the king commanded Benaiah, “Do as he says. Strike him down and bury him, and so clear me and my whole family of the guilt of the innocent blood that Joab shed.
І нехай Господь оберне кров його на його голову, бо він убив двох таких, що були безвинні й лучші його, а мій отець Давид і не знав про те, Абенира Ниренка, гетьмана Ізрайлевого та Амессу Етеренка, гетьмана Юдиного.
The Lord will repay him for the blood he shed, because without my father David knowing it he attacked two men and killed them with the sword. Both of them — Abner son of Ner, commander of Israel’s army, and Amasa son of Jether, commander of Judah’s army — were better men and more upright than he.
Оце ж нехай кров їх навіки впаде на голову Йоабові й потомків його, а Давидові й потомкам його, й домові його, й престолові його по всї вічні часи нехай посилає Господь щасну долю!
May the guilt of their blood rest on the head of Joab and his descendants forever. But on David and his descendants, his house and his throne, may there be the Lord’s peace forever.”
І пійшов Банея Йодаєнко та й убив Йоаба, й поховано його в домівцї його в степу.
So Benaiah son of Jehoiada went up and struck down Joab and killed him, and he was buried at his home out in the country.
І поставив царь Соломон Банею Йодаєнка намість його над військом, а сьвященника Садока поставив царь намість Абіятара.
The king put Benaiah son of Jehoiada over the army in Joab’s position and replaced Abiathar with Zadok the priest.
І послав царь і повелїв кликнути Семея й сказав йому: Збудуй собі будинок у Ерусалимі й зоставайсь тут жити, не виходячи нїкуди звідси.
Then the king sent for Shimei and said to him, “Build yourself a house in Jerusalem and live there, but do not go anywhere else.
Коли ж ізвідси вийдеш, хоч би поза потік Кидрон, так зараз — знай се — мусиш умерти; кров же твоя впаде на твою голову.
The day you leave and cross the Kidron Valley, you can be sure you will die; your blood will be on your own head.”
І відказав Семей цареві: Добре! як мій добродїй й царь повелїв, так і чинити ме раб твій. От і жив Семей у Ерусалимі довго.
Shimei answered the king, “What you say is good. Your servant will do as my lord the king has said.” And Shimei stayed in Jerusalem for a long time.
Аж ось лучилось у три роки, що два раби Семеєві втекли до Анхуса Маашенка, царя Гетського. І переказано Семеєві: Раби твої в Гетї:
But three years later, two of Shimei’s slaves ran off to Achish son of Maakah, king of Gath, and Shimei was told, “Your slaves are in Gath.”
І зібрався Семей, осїдлав осла свого та й пустивсь у дорогу в Гет до Анхуса шукати рабів своїх. І вернувся Семей й привів раби свої з Гета.
At this, he saddled his donkey and went to Achish at Gath in search of his slaves. So Shimei went away and brought the slaves back from Gath.
От і з'ясовано Соломонові, що Семей виходив з Ерусалиму в Гет і вернувсь назад.
When Solomon was told that Shimei had gone from Jerusalem to Gath and had returned,
І післав царь закликати Семея, та й каже йому: Чи ж я не поклявся тобі Господом і не завірив тебе: скоро ти звідсї пійдеш куди небудь, мусиш — знай се — вмерти? Ти ж відказав менї: добре! чую!
the king summoned Shimei and said to him, “Did I not make you swear by the Lord and warn you, ‘On the day you leave to go anywhere else, you can be sure you will die’? At that time you said to me, ‘What you say is good. I will obey.’
Чом же ти не вважив на виречену перед Господом божбу й на повелїннє тобі дане?
Why then did you not keep your oath to the Lord and obey the command I gave you?”
І рече царь надто Семеєві: Сам ти знаєш і серце твоє знає все те зло, яке ти заподїяв отцеві мойму Давидові. Нехай же Господь оберне твою злість на твою голову,
The king also said to Shimei, “You know in your heart all the wrong you did to my father David. Now the Lord will repay you for your wrongdoing.
Царь же Соломон нехай буде благословен, і Давидів престол нехай буде непорушен перед Господом по вічні часи!
But King Solomon will be blessed, and David’s throne will remain secure before the Lord forever.”