Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
Як же прийшла година, вмерти Давидові, заповів він синові свойму Соломонові, мовлячи:
David’s Final Instructions to Solomon
As the time of King David’s death approached, he gave this charge to his son Solomon:
As the time of King David’s death approached, he gave this charge to his son Solomon:
Я йду оце в ту дорогу, що нею ввесь сьвіт ійти мусить, ти ж кріпися й покажи себе мужем.
“I am going where everyone on earth must someday go. Take courage and be a man.
І пильнуй того, що вимагає Господь, Бог твій, від тебе: ходи путьми його й держи його встанови, заповідї, права і сьвідчення, як се написано в Мойсейовому законї, щоб бути тобі розважливим у всьому, що чинити меш, і всюди, куди обернешся;
Observe the requirements of the LORD your God, and follow all his ways. Keep the decrees, commands, regulations, and laws written in the Law of Moses so that you will be successful in all you do and wherever you go.
Щоб Господь справдив слово своє, що прорік про мене, а воно таке: коли сини твої будуть вважати на свою путь, щоб ходити передо мною в правдї від усього серця й від усієї душі, то не перестануть потомки твої седїти на престолї Ізрайлевому.
If you do this, then the LORD will keep the promise he made to me. He told me, ‘If your descendants live as they should and follow me faithfully with all their heart and soul, one of them will always sit on the throne of Israel.’
Далїй же: знаєш сам, що вкоїв менї Йоаб Саруєнко, що він заподїяв двом гетьманам Ізрайлевим, Абенирові Ниренкові та Амессї Етеренкові, повбивавши їх серед миру, як би на війнї, та проливши, як на війнї, кров на пояс, що був на череслах у його, й на обуву, що мав на ногах своїх.
Оце ж чини по свойму розуму й не дай йому зїйти в землю на той сьвіт із волосом сивим.
Синам же Галаадїя Берзеллїя яви ласку, щоб вони за твоїм столом їли, вони бо стали менї в пригодї, як я втїкав од брата твого Абессалома.
“Be kind to the sons of Barzillai of Gilead. Make them permanent guests at your table, for they took care of me when I fled from your brother Absalom.
Далїй, маєш ще при собі Семея Геренка, Беняминїя з Бахуриму: сей проклинав мене тяжко, як ійшов я в Маханаїм, та він вийшов зустріч мене на Йордань, і я заприсяг Господом, кажучи: Я не страчу тебе!
“And remember Shimei son of Gera, the man from Bahurim in Benjamin. He cursed me with a terrible curse as I was fleeing to Mahanaim. When he came down to meet me at the Jordan River, I swore by the LORD that I would not kill him.
Ти ж не зостав його без кари, бо ти чоловік мудрий, так знати меш добре, що йому заподїяти, щоб він пійшов на той сьвіт із сивим волосом скривавленим.
І почив Давид із отцями своїми, й поховано його в Давидовому городї.
Then David died and was buried with his ancestors in the City of David.
Царювання ж Давидового над Ізраїлем було сорок год: в Гебронї він правив сїм год, в Ерусалимі ж трийцять і три годи.
David had reigned over Israel for forty years, seven of them in Hebron and thirty-three in Jerusalem.
І сїв Соломон на престолї батька свого Давида, а потуга його все кріпшала та й кріпшала.
Solomon became king and sat on the throne of David his father, and his kingdom was firmly established.
І прийшов Адонїя, син Аггитин, до Бетсаби, матері Соломонової. І спитала вона: А мирний же приход твій? І відказав їй: Мирний.
Solomon Establishes His Rule
One day Adonijah, whose mother was Haggith, came to see Bathsheba, Solomon’s mother. “Have you come with peaceful intentions?” she asked him.
“Yes,” he said, “I come in peace.
І почав: Треба менї поговорити з тобою. Каже вона: Говори.
In fact, I have a favor to ask of you.”
“What is it?” she asked.
“What is it?” she asked.
Тодї каже він: Знаєш сама, що царство було моє й що ввесь Ізраїль ждав, що царем буду я. Та воно пійшло инакше й припало царство мойму братові, бо Господь йому так призначив.
He replied, “As you know, the kingdom was rightfully mine; all Israel wanted me to be the next king. But the tables were turned, and the kingdom went to my brother instead; for that is the way the LORD wanted it.
Тепер в мене одна тільки просьба до тебе: не відмов менї. І каже вона йому: Говори.
So now I have just one favor to ask of you. Please don’t turn me down.”
“What is it?” she asked.
“What is it?” she asked.
І промовив він: Попроси царя Соломона — бо він тобі не відмовить — нехай оддасть за мене Абисагу з Сунаму.
He replied, “Speak to King Solomon on my behalf, for I know he will do anything you request. Ask him to let me marry Abishag, the girl from Shunem.”
І каже Бетсаба: Добре, я перемовлюсь із царем про тебе.
“All right,” Bathsheba replied. “I will speak to the king for you.”
Як же ввійшла Бетсаба до царя Соломона, щоб із ним перемовитись про Адонїю, царь піднявся, вклонивсь перед нею та й сїв на свойму престолї. Поставлено престол і про цареву панїматку, й вона сїла з правого боку його.
So Bathsheba went to King Solomon to speak on Adonijah’s behalf. The king rose from his throne to meet her, and he bowed down before her. When he sat down on his throne again, the king ordered that a throne be brought for his mother, and she sat at his right hand.
І каже вона: Є в мене просьба невеличка до тебе, не відмов менї її. І відказав їй царь: Скажи тілько, панїматко, я певно тобі не відмовлю.
“I have one small request to make of you,” she said. “I hope you won’t turn me down.”
“What is it, my mother?” he asked. “You know I won’t refuse you.”
“What is it, my mother?” he asked. “You know I won’t refuse you.”
І промовила вона: Що, коли б Абисагу з Сунаму оддали за твого брата Адонїю?
“Then let your brother Adonijah marry Abishag, the girl from Shunem,” she replied.
І відказав царь Соломон матері: О, чому ти просиш тільки Абисагу з Сунаму про Адонїя? Лучше проси вже йому й царства. Він же бо мій старший брат, до того ж має за собою сьвященника Абіятара та Йоаба Саруєнка.
“How can you possibly ask me to give Abishag to Adonijah?” King Solomon demanded. “You might as well ask me to give him the kingdom! You know that he is my older brother, and that he has Abiathar the priest and Joab son of Zeruiah on his side.”
І поклявсь царь Соломон Господом так: Нехай менї те й те вдїє Бог, коли Адонїя виявив се бажаннє не про те, щоб наложити головою!
Then King Solomon made a vow before the LORD: “May God strike me and even kill me if Adonijah has not sealed his fate with this request.
Так певно, як живе Господь, що укріпив мене й посадив мене на престолї батька мого Давида, та по своїй обіцянцї устроїв менї дом: сьогоднї буде страчений Адонїя!
The LORD has confirmed me and placed me on the throne of my father, David; he has established my dynasty as he promised. So as surely as the LORD lives, Adonijah will die this very day!”
І дав царь Соломон наказ Банеї Йодаєнкові, й вбив його той, і вмер він.
So King Solomon ordered Benaiah son of Jehoiada to execute him, and Adonijah was put to death.
Сьвященникові ж Абіятарові повелїв царь: Ійди ув Анатот у твій хутор, бо й ти заробив смерть. Та сьогоднї тебе не страчу, бо ти носив скриню Господню перед моїм отцем Давидом, і все, що витерпів отець мій, терпів і ти з ним.
Then the king said to Abiathar the priest, “Go back to your home in Anathoth. You deserve to die, but I will not kill you now, because you carried the Ark of the Sovereign LORD for David my father and you shared all his hardships.”
Так видалив Соломон Абіятара, щоб він більш не був сьвященником Господнїм; і справдилось Господнє слово, що сказав був про дом Ілїя в Силомі.
So Solomon deposed Abiathar from his position as priest of the LORD, thereby fulfilling the prophecy the LORD had given at Shiloh concerning the descendants of Eli.
Як дойшла ж про се чутка до Йоаба — Йоаб же тягнув руку за Адонїєю, а до Соломона не прихилявся — то він втїк у намет Господень та й ухопився за роги жертівника.
Joab had not joined Absalom’s earlier rebellion, but he had joined Adonijah’s rebellion. So when Joab heard about Adonijah’s death, he ran to the sacred tent of the LORD and grabbed on to the horns of the altar.
Як же з'ясовано цареві Соломонові: Йоаб утїк у намет Господень і стоїть коло жертівника, послав Соломон Банею Йодаєнка з наказом: ійди, вбий його.
When this was reported to King Solomon, he sent Benaiah son of Jehoiada to execute him.
Як же прийшов Банея до намету Господнього, сказав йому: Такий царський наказ: Ходи сюди! той же відказує: Нї, тут хочу вмерти. І принїс Банея відповідь і каже: Так говорив Йоаб і так він менї відказав.
Benaiah went to the sacred tent of the LORD and said to Joab, “The king orders you to come out!”
But Joab answered, “No, I will die here.”
So Benaiah returned to the king and told him what Joab had said.
But Joab answered, “No, I will die here.”
So Benaiah returned to the king and told him what Joab had said.
І рече йому царь: Зроби так, як він промовив; убий його й поховай, щоб зняти з мене й з моєї родини кров, що Йоаб пролив безвинно.
“Do as he said,” the king replied. “Kill him there beside the altar and bury him. This will remove the guilt of Joab’s senseless murders from me and from my father’s family.
І нехай Господь оберне кров його на його голову, бо він убив двох таких, що були безвинні й лучші його, а мій отець Давид і не знав про те, Абенира Ниренка, гетьмана Ізрайлевого та Амессу Етеренка, гетьмана Юдиного.
Оце ж нехай кров їх навіки впаде на голову Йоабові й потомків його, а Давидові й потомкам його, й домові його, й престолові його по всї вічні часи нехай посилає Господь щасну долю!
May their blood be on Joab and his descendants forever, and may the LORD grant peace forever to David, his descendants, his dynasty, and his throne.”
І пійшов Банея Йодаєнко та й убив Йоаба, й поховано його в домівцї його в степу.
So Benaiah son of Jehoiada returned to the sacred tent and killed Joab, and he was buried at his home in the wilderness.
І поставив царь Соломон Банею Йодаєнка намість його над військом, а сьвященника Садока поставив царь намість Абіятара.
Then the king appointed Benaiah to command the army in place of Joab, and he installed Zadok the priest to take the place of Abiathar.
І послав царь і повелїв кликнути Семея й сказав йому: Збудуй собі будинок у Ерусалимі й зоставайсь тут жити, не виходячи нїкуди звідси.
The king then sent for Shimei and told him, “Build a house here in Jerusalem and live there. But don’t step outside the city to go anywhere else.
Коли ж ізвідси вийдеш, хоч би поза потік Кидрон, так зараз — знай се — мусиш умерти; кров же твоя впаде на твою голову.
On the day you so much as cross the Kidron Valley, you will surely die; and your blood will be on your own head.”
І відказав Семей цареві: Добре! як мій добродїй й царь повелїв, так і чинити ме раб твій. От і жив Семей у Ерусалимі довго.
Shimei replied, “Your sentence is fair; I will do whatever my lord the king commands.” So Shimei lived in Jerusalem for a long time.
Аж ось лучилось у три роки, що два раби Семеєві втекли до Анхуса Маашенка, царя Гетського. І переказано Семеєві: Раби твої в Гетї:
But three years later two of Shimei’s slaves ran away to King Achish son of Maacah of Gath. When Shimei learned where they were,
І зібрався Семей, осїдлав осла свого та й пустивсь у дорогу в Гет до Анхуса шукати рабів своїх. І вернувся Семей й привів раби свої з Гета.
he saddled his donkey and went to Gath to search for them. When he found them, he brought them back to Jerusalem.
От і з'ясовано Соломонові, що Семей виходив з Ерусалиму в Гет і вернувсь назад.
Solomon heard that Shimei had left Jerusalem and had gone to Gath and returned.
І післав царь закликати Семея, та й каже йому: Чи ж я не поклявся тобі Господом і не завірив тебе: скоро ти звідсї пійдеш куди небудь, мусиш — знай се — вмерти? Ти ж відказав менї: добре! чую!
So the king sent for Shimei and demanded, “Didn’t I make you swear by the LORD and warn you not to go anywhere else or you would surely die? And you replied, ‘The sentence is fair; I will do as you say.’
Чом же ти не вважив на виречену перед Господом божбу й на повелїннє тобі дане?
Then why haven’t you kept your oath to the LORD and obeyed my command?”
І рече царь надто Семеєві: Сам ти знаєш і серце твоє знає все те зло, яке ти заподїяв отцеві мойму Давидові. Нехай же Господь оберне твою злість на твою голову,
The king also said to Shimei, “You certainly remember all the wicked things you did to my father, David. May the LORD now bring that evil on your own head.
Царь же Соломон нехай буде благословен, і Давидів престол нехай буде непорушен перед Господом по вічні часи!
But may I, King Solomon, receive the LORD’s blessings, and may one of David’s descendants always sit on this throne in the presence of the LORD.”