Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 19) | (1 Царів 21) →

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

  • Бенадад, царь Сирийський, зібрав усю військову силу свою; й з ним було трийцять і два князї з кіньми й колесницями; й пійшов, облїг Самарию й добував її.
  • Венадад,110 царь Арама, собрал войско. С ним было тридцать два царя с конями и колесницами. Он выступил, осадил Самарию и повел войну против нее.
  • І послав посли в город до Ахаба, царя Ізраїлського,
  • Он отправил в город к царю Ахаву послов, чтобы сказать:
  • І повелїв сказати йому: Так говорить Бенадад: срібло твоє й золото твоє — воно моє, й твої молодицї й найлучші сини — мої.
  • Так говорит Венадад: «Твои серебро и золото — мои, и лучшие из твоих жен и детей — мои».
  • І відповів царь Ізраїлський і сказав: Як кажеш, мій пане царю, я твій з усїм, що маю.
  • Царь Израиля ответил:
    — Как ты и говоришь, господин мой царь, я и все, что у меня есть, — твое.
  • Посли прийшли однакже знов й казали: Так мовляє Бенадад: Я посилав сказати тобі, що срібло твоє й золото твоє, й молодицї твої й синів твоїх мусиш оддати менї;
  • Послы пришли вновь и сказали:
    — Так говорит Венадад: «Я посылал к тебе требовать твоего серебра и золота, твоих жен и детей.
  • Тим то завтра о сїй добі пришлю до тебе людей моїх, щоб вони обшарили твою господу й господи підданих твоїх, і все, що вподобають, позабірали як власне своє.
  • Но завтра к этому времени я пошлю слуг обыскать твой дворец и дома твоих приближенных. Они возьмут все, что им111 понравится, и унесут с собой».
  • І скликав царь Ізраїлський всї громадські мужі в своїй землї та й каже їм: Бачите ясно, яке зло він задумав; він присилав до мене й зажадав моїх молодиць і дїтей, мого срібла й золота, та я не відказав йому.
  • Царь Израиля призвал всех старейшин страны и сказал им:
    — Смотрите, как этот человек ищет зла! Когда он посылал за моими женами и детьми, моим серебром и золотом, я не отказал ему.
  • І відповіли йому всї громадські мужі й увесь люд: Не слухай й не згоджуйся.
  • Все старейшины и весь народ ответили ему:
    — Не слушай его и не уступай ему.
  • І каже він послам Бенададовим: Скажіте мойму панові, цареві: Все, про що ти присилав первим разом до слуги твого, вчиню; сього ж не можу вчинити. І пійшли посли й віднесли йому відповідь.
  • Тогда он ответил послам Венадада:
    — Скажите господину моему царю: «То, чего ты требовал от твоего слуги в первый раз, я сделаю, а этого сделать не могу».
    Они ушли и передали этот ответ Венададу.
  • І прислав до його Бенадад, сказати: Нехай боги заподїють менї те й те, й ще більш причинять, коли пороху Самарийського стане на те, щоб узяти по жменї всїм людям, що я їх веду.
  • Тогда Венадад послал сказать Ахаву:
    — Пусть боги сурово накажут меня,112 если от Самарии останется достаточно праха, чтобы дать каждому из моих людей по пригоршне!
  • Царь же Ізраїлський відповів: Скажіть йому: хто підперізується (зброєю), нехай не хвалиться так, як той, хто розперізується.
  • Царь Израиля ответил:
    — Скажите ему: «Воин, надевающий доспехи, не должен хвастать, как тот, кто их снимает после победы ».
  • Почувши сю відповідь саме тодї, як попивав із князями в своїх холодних шатрах, повелїв людям своїм: Облягайте місто! І вони облягли місто.
  • Венадад выслушал это, когда он и цари пили в своих палатках, и приказал своим людям:
    — Готовьтесь к бою!
    И они приготовились напасть на город.
  • І ось приступив один пророк до Ахаба, царя Ізраїлського, й рече: Тако глаголе Господь: Чи бачиш оцю велику купу? Я сьогоднї подам її тобі в руки, щоб ти зрозумів, що я Господь.
  • Тем временем к Ахаву, царю Израиля, пришел пророк и возвестил ему:
    — Так говорит Господь: «Видишь это огромное войско? Сегодня Я отдам его в твои руки, и ты узнаешь, что Я — Господь».
  • І спитав Ахаб: Через кого? І відказав він: Так говорить Господь: Через людей, що під земськими начальниками. І спитав далїй: Хто розпічне битву? Відказав той: Ти.
  • — Но кто же сделает это? — спросил Ахав.
    Пророк ответил:
    — Так говорит Господь: «Молодые слуги наместников провинций».
    — А кто начнет сражение? — спросил он.
    — Ты, — ответил пророк.
  • І перелїчив він людей під земськими войтами, й найшлось їх двістї трийцять і два. Після їх же перелїчив увесь люд, усїх Ізрайлитян, сїм тисяч.
  • Тогда Ахав призвал молодых слуг наместников провинций, двести тридцать два человека. Затем он собрал всех остальных израильтян — семь тысяч человек общим счетом.
  • І вирушили вони о півднї, тим часом як Бенадад напивавсь до пяна в холоднику з трийцятьма й двома князями, що прийшли йому на підмогу.
  • Они вышли в полдень, когда Венадад и тридцать два союзных с ним царя напились в своих шатрах.
  • Люде земських начальників вирушили перші. І вислав Бенадад, і сказали йому: Вирушили мужі з Самариї.
  • Молодые слуги наместников провинций вышли первыми. Венадад выслал лазутчиков , и те доложили ему:
    — Из Самарии выходят люди.
  • І повелїв він: Чи вийшли вони з мирним задумом, чи з боєвим, хапайте їх живцем.
  • Он сказал:
    — Пришли ли они с миром или с войной, возьмите их живыми.
  • Скоро ж вирушили з городу люде земських начальників і військо за ним, —
  • Молодые слуги наместников провинций и израильское войско, которое шло за ними, вышли из города.
  • Ударив кожен з них на свого противника. І повтїкали Сирийцї, Ізрайлитяне ж погнались за ними. А Бенадад, царь Сирийський, втїк на конї з кіннотою своєю.
  • Каждый сразил своего противника, арамеи бежали, и Израиль преследовал их, но царь Арама Венадад спасся на коне вместе с другими всадниками.
  • Царь же Ізраїлський вирушив та й забрав конї й колесницї, й завдав Сирийцям великий побій.
  • Царь Израиля продвинулся вперед, уничтожил коней и колесницы и нанес арамеям тяжелые потери.
  • І приступив пророк до царя Ізраїлського й рече йому: Держися мужно, міркуй й розваж, що тобі чинити, бо на той рік наступить знов на тебе царь Сирийський.
  • К царю Израиля пришел пророк и сказал ему:
    — Укрепись и посмотри, что тебе нужно сделать, потому что следующей весной царь Арама нападет на тебя вновь.
  • Слуги ж царя Сирийського говорили йому: Бог їх — се бог гір, тим вони взяли над нами гору; коли б ми бились із ними на поділлї, так певно б ми їх переважили;
  • Тем временем приближенные царя Арама советовали ему:
    — Их Бог — это Бог гор. Вот почему они слишком сильны для нас. Но если мы сразимся с ними на равнине, мы непременно окажемся сильнее их.
  • От же що зроби: відправ усїх царів із їх місць, а намість їх постав гетьманів;
  • Сделай вот что: убери всех царей с их мест в войске и замени другими военачальниками.
  • І назатягай собі стілько війська, скільки погибло в тебе, й коней й колесниць, скільки було коней й колесниць, та й битись мемо з ними на поділлї, так певно подужаємо їх. І послухав він їх ради й вчинив так.
  • Еще набери такое войско, как то, что ты потерял, — коня вместо коня и колесницу вместо колесницы, чтобы нам сразиться с Израилем на равнине. Тогда мы непременно окажемся сильнее их.
    Он согласился с ними и так и сделал.
  • На другий год зібрав Бенадад Сирийцїв та й двинув під Афек на війну проти Ізраїля.
  • Следующей весной Венадад собрал арамеев и пошел к Афеку, чтобы сразиться с Израилем.
  • Зібрались і Ізрайлитяне, й набравши живностї, вирушили їм на зустріч. І отаборились Ізрайлитяне навпроти них, як дві невеличкі козині купки, тим часом як Сирийцї вкрили землю.
  • Когда израильтяне также были собраны и получили продовольствие и военные запасы, они выступили им навстречу. Израильтяне встали лагерем перед ними, как два маленьких козьих стада, а арамеи заполонили всю округу.
  • І прийшов Божий чоловік та й промовив до царя Ізраїлського: Тако глаголе Господь: За те, що Сирийцї мовляли: Господь є Богом нагірнїм, а не Богом подолянським, подам я тобі на поталу сю величезну купу, щоб ви зрозуміли, що я Господь.
  • Человек Божий пришел к царю Израиля и сказал ему:
    — Так говорит Господь: «Раз арамеи говорят, что Господь — это Бог гор, а не Бог долин, Я отдам это огромное войско в твои руки, и вы узнаете, что Я — Господь».
  • І таборували вони один проти одного сїм день; на сьомий же день прийшло до бою, й вклали Ізрайлитяне одного дня Сирийцїв сто тисячей чоловіка піхоти.
  • Семь дней стояли они друг напротив друга, и на седьмой день разгорелась битва. Израильтяне нанесли арамеям потери в сто тысяч пеших воинов за один день.
  • Що ж позоставалось, повтїкали в город Афеку. Там же обваливсь мур на остальнїх двайцять і сїм тисячей чоловіка. Утїк же й Бенадад у місто та й бігав із однієї сьвітлицї в другу.
  • Остальные бежали в город Афек, где на двадцать семь тысяч из них рухнула стена. Венадад тоже бежал в город и спрятался во внутренней комнате.
  • І кажуть йому слуги його: Ми зачували, що царі Ізраїлські милосердні; позволь же нам одягти чересла наші в вереттє, а на голови (шиї) взяти повороззя, та й пійти перед царя Ізраїлського; може, він зоставить тебе живим.
  • Его приближенные сказали ему:
    — Послушай, мы слышали, что цари из дома Израиля милостивы. Позволь нам пойти к царю Израиля одетыми в рубище и с веревками на головах. Может быть, он пощадит твою жизнь.
  • От і попідперізувались вереттєм, а на голови взяли повороззя, й подались до царя Ізраїлського та й промовили: Твій слуга Бенадад звелїв тобі сказати: Зостав мене з душею! Відказує той: А він ще жив? Він мій брат.
  • И одетые в рубище, с веревками на головах они пришли к царю Израиля и сказали:
    — Твой слуга Венадад говорит: «Прошу тебя, оставь мне жизнь».
    Царь ответил:
    — Разве он еще жив? Он брат мой.
  • Люде сї взяли те за добрий знак і чимскорше підхопили слово з уст його та й промовили: Брат твій Бенадад. Він же каже: Йдїте й приведїть його. І вийшов до його Бенадад, і він посадив його на колесницю.
  • Послы увидели в этом добрый знак и поспешно подхватили его слово:
    — Да, Венадад твой брат! — сказали они.
    — Идите и приведите его, — сказал царь.
    Когда Венадад вышел к нему, Ахав усадил его в свою колесницу.
  • І сказав йому той: Городи, що позабірав отець мій у твого батька, я верну, й можна тобі мати в Дамаску базарі (про торги), як мій отець мав у Самариї; й я, вчинивши вмову, відїду собі. І вчинивши з ним умову, (Ахаб) відпустив його.
  • — Я верну города, которые мой отец взял у твоего отца, — сказал Венадад. — Ты можешь открыть в Дамаске рынки, как мой отец в Самарии.
    Ахав ответил :
    — На таких условиях я отпущу тебя.
    Он заключил с ним договор и отпустил его.
  • Під той час один з пророчих мужів сказав, по наказу Господньому, свойму товаришові: Попобий мене! Той же затявсь бити його.
  • По слову Господа один из пророков сказал другому:
    — Прошу, побей меня.
    Но тот отказался.
  • І сказав він до його: За те, що не послухав єси слова Господнього, скоро пійдеш від мене, убє тебе лев. І як пійшов той від його, наскочив на його лев, та й убив його.
  • Тогда пророк сказал:
    — Раз ты не послушался Господа, как только ты уйдешь от меня, тебя убьет лев.
    И после того как тот человек ушел, лев выскочил ему навстречу и убил его.
  • І зустрів він другого чоловіка та й каже: Попобий же мене! І попобив його другий до рани.
  • Пророк нашел другого человека и сказал:
    — Прошу, побей меня.
    Тот человек изранил его побоями.
  • Тодї пророк пійшов, зупинивсь на дорозї, де мусїв їхати царь, і зробив себе незнаним, повязавши повязю очі собі.
  • Тогда пророк пошел и встал у дороги, ожидая царя. Он закрылся, опустив головную накидку на глаза.
  • Коли ж царь переїздив мимо, покликнув він до царя й сказав: Раб твій ходив на війну, аж ось хтось відійшов на бік і привів до мене чоловіка та й каже: Постережи сього чоловіка; коли ж не встережеш, так оддаси за його свою душу, або мусиш одважити талант срібла.
  • Когда царь проезжал мимо, он закричал ему:
    — Твой слуга был в самой гуще боя, и воин пришел ко мне с пленником и сказал: «Стереги этого человека. Если он пропадет, твоя жизнь будет за его жизнь, или же ты заплатишь талант113 серебра».
  • Тим часом же, як твій раб робив то се, то те, той якось ізник. — Царь же Ізраїлський каже йому: Так говорить і твій вирок. Ти сам присудив його собі.
  • Но пока твой слуга был занят то там, то здесь, пленник скрылся.
    — Таков и будет тебе приговор, — сказал царь Израиля. — Ты сам его произнес.
  • Він зняв хутенько повязь із очей, і царь впізнав його, що він із пророків.
  • Тогда пророк быстро сорвал с глаз головную накидку, и царь Израиля узнал в нем одного из пророков.
  • Той же сказав йому: Тако глаголе Господь: Ти випустив із твоїх рук чоловіка, що підпав під мій проклін; за те буде душа твоя за його душу й твій нарід за його нарід.
  • Он сказал царю:
    — Так говорит Господь: «Ты отпустил человека, заклятого114 Мною. Поэтому твоя жизнь будет за его жизнь, а твой народ — за его народ».
  • І подавсь царь Ізраїлський додому сумний й сердитий та й прибув у Самарию.
  • Мрачным и разгневанным вернулся царь Израиля в самарийский дворец.

  • ← (1 Царів 19) | (1 Царів 21) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025