Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (1 Царів 21) | (2 Царів 1) →

Переклад Куліша та Пулюя

New International Version

1 Царів 22

1 Kings 22

  • 1
    Проминуло три роки й не було війни між Сириєю й Ізраїлем.
  • 1
    Micaiah Prophesies Against Ahab

    For three years there was no war between Aram and Israel.
  • 2
    У третьому ж роцї прибув Йосафат, царь Юдин, до царя Ізраїлського.
  • 2
    But in the third year Jehoshaphat king of Judah went down to see the king of Israel.
  • 3
    (А промовив був царь Ізраїлський до своїх слуг: Чи ви знаєте, що Рамот Галаадський до нас належить? Ми же мовчимо, замість щоб одняти його у царя Сирийського.)
  • 3
    The king of Israel had said to his officials, “Don’t you know that Ramoth Gilead belongs to us and yet we are doing nothing to retake it from the king of Aram?”
  • 4
    І сказав він Йосафатові: Пійдеш зо мною на війну проти Рамоту Галаадського? І відказав Йосафат цареві Ізраїлському: Я хочу те, що й ти; мій люд як твій люд, мої конї як твої конї.
  • 4
    So he asked Jehoshaphat, “Will you go with me to fight against Ramoth Gilead?”
    Jehoshaphat replied to the king of Israel, “I am as you are, my people as your people, my horses as your horses.”
  • 5
    І сказав Йосафат цареві Ізраїлському: Поспитай перше, що казати ме про те Господь.
  • 5
    But Jehoshaphat also said to the king of Israel, “First seek the counsel of the Lord.”
  • 6
    І зібрав царь Ізраїлський пророки, до чотирох сот чоловіка, і спитав їх: Чи йти менї проти Рамоту в Галаадї на війну, чи занехати се? Вони відказали: Йди, Господь оддасть їх на поталу цареві.
  • 6
    So the king of Israel brought together the prophets — about four hundred men — and asked them, “Shall I go to war against Ramoth Gilead, or shall I refrain?”
    “Go,” they answered, “for the Lord will give it into the king’s hand.”
  • 7
    Йосафат же каже: Чи нема тут ще й пророка Господнього, щоб нам через його поспитати Господа?
  • 7
    But Jehoshaphat asked, “Is there no longer a prophet of the Lord here whom we can inquire of?”
  • 8
    Царь же Ізраїлський відказав Йосафатові: Є ще один тут такий, щоб через його можна поспитати в Господа, та я не люблю його, бо нїчого доброго менї не пророкує, а тільки лихе — се Михей Емблаєнко. Йосафат же каже: Не говори так, царю.
  • 8
    The king of Israel answered Jehoshaphat, “There is still one prophet through whom we can inquire of the Lord, but I hate him because he never prophesies anything good about me, but always bad. He is Micaiah son of Imlah.”
    “The king should not say such a thing,” Jehoshaphat replied.
  • 9
    І покликав царь Ізраїлський одного скопця й повелїв: Ійди скоро по Михея Емблаєнка.
  • 9
    So the king of Israel called one of his officials and said, “Bring Micaiah son of Imlah at once.”
  • 10
    Тим часом царь Ізраїлський й Йосафат, царь Юдейський, одягнені в царські ризи, седїли на площі в воротях Самариї, кожен на престолї свойму, а всї пророки віщували перед ними:
  • 10
    Dressed in their royal robes, the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah were sitting on their thrones at the threshing floor by the entrance of the gate of Samaria, with all the prophets prophesying before them.
  • 11
    (Один з них) Седекія Хенааненко зробив собі зелїзні роги та й каже: Так говорить Господь: Сими виколеш ти Сирийцїв, поки їх не вигубиш.
  • 11
    Now Zedekiah son of Kenaanah had made iron horns and he declared, “This is what the Lord says: ‘With these you will gore the Arameans until they are destroyed.’ ”
  • 12
    І всї пророки віщували так само й мовляли: Іди на Рамат у Галаадї, пощастить тобі, Господь подасть його на поталу цареві.
  • 12
    All the other prophets were prophesying the same thing. “Attack Ramoth Gilead and be victorious,” they said, “for the Lord will give it into the king’s hand.”
  • 13
    Посланець же, що пійшов кликати Михею, каже йому: Знай, що пророки в один голос віщують цареві добро, нехай же й твоє слово пристає до гурту, віщуй і ти добро.
  • 13
    The messenger who had gone to summon Micaiah said to him, “Look, the other prophets without exception are predicting success for the king. Let your word agree with theirs, and speak favorably.”
  • 14
    Михея ж відказав: Так певно, як Господь живе, тільки те, що глаголати ме Господь менї, казати му.
  • 14
    But Micaiah said, “As surely as the Lord lives, I can tell him only what the Lord tells me.”
  • 15
    Як прийшов же він до царя, питає в його царь: Михею! чи нам ійти війною на Рамот Галаадський, чи се занехати? І відказав йому той: Йди, буде вдача тобі, й Господь оддасть його в руки цареві.
  • 15
    When he arrived, the king asked him, “Micaiah, shall we go to war against Ramoth Gilead, or not?”
    “Attack and be victorious,” he answered, “for the Lord will give it into the king’s hand.”
  • 16
    Царь же промовив до його: Ще раз і ще раз заклинаю тебе, щоб ти менї в імя Господнє нїчого не говорив, тільки правду!
  • 16
    The king said to him, “How many times must I make you swear to tell me nothing but the truth in the name of the Lord?”
  • 17
    І сказав він: Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, наче вівцї, що нема в їх пастуха. І каже Господь: Нема в їх пана; нехай байдужно вертається кожен додому.
  • 17
    Then Micaiah answered, “I saw all Israel scattered on the hills like sheep without a shepherd, and the Lord said, ‘These people have no master. Let each one go home in peace.’ ”
  • 18
    І сказав царь Ізрайлїв Йосафатові: Чи не казав же я тобі, що він не віщує менї нїчого доброго, тільки лихе?
  • 18
    The king of Israel said to Jehoshaphat, “Didn’t I tell you that he never prophesies anything good about me, but only bad?”
  • 19
    І каже (Михея): Вислухай же слово Господнє: Я бачив Господа седячого на престолї свойму й все військо небесне стоїть праворуч і лїворуч його;
  • 19
    Micaiah continued, “Therefore hear the word of the Lord: I saw the Lord sitting on his throne with all the multitudes of heaven standing around him on his right and on his left.
  • 20
    І промовив Господь: Хто підманив би Ахаба, щоб двинув у поле та й полїг під Рамотом у Галаадї? І сей говорив так, а той инакше.
  • 20
    And the Lord said, ‘Who will entice Ahab into attacking Ramoth Gilead and going to his death there?’
    “One suggested this, and another that.
  • 21
    Тодї виступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його. Господь же спитав: Чим?
  • 21
    Finally, a spirit came forward, stood before the Lord and said, ‘I will entice him.’
  • 22
    І відказав (дух): Я вийду та й зроблюсь духом ложним в устах його пророків. Господь же сказав: Ти зробиш те й підманиш його; йди й вчини так.
  • 22
    “ ‘By what means?’ the Lord asked.
    “ ‘I will go out and be a deceiving spirit in the mouths of all his prophets,’ he said.
    “ ‘You will succeed in enticing him,’ said the Lord. ‘Go and do it.’
  • 23
    Оце ж Господь, як бачиш, вложив ув уста всїм твоїм пророкам ложнього духа; тим часом як Господь недобре про тебе виповів.
  • 23
    “So now the Lord has put a deceiving spirit in the mouths of all these prophets of yours. The Lord has decreed disaster for you.”
  • 24
    І приступив Седекія Хенааненко, ударив Михея по щоцї та й каже: Як то — чи ж від мене відойшов дух Господень, щоб говорити в тобі?
  • 24
    Then Zedekiah son of Kenaanah went up and slapped Micaiah in the face. “Which way did the spirit froma the Lord go when he went from me to speak to you?” he asked.
  • 25
    Михей же промовив: Ти взнаєш про се того дня, як бігати меш із однієї комірки в другу, щоб сховатись.
  • 25
    Micaiah replied, “You will find out on the day you go to hide in an inner room.”
  • 26
    Царь же Ізрайлїв повелїв: Возьміте Михея й одведїте його до Амона, городського начальника, та до Йоаса царевича,
  • 26
    The king of Israel then ordered, “Take Micaiah and send him back to Amon the ruler of the city and to Joash the king’s son
  • 27
    І з'ясїть: Так говорить царь: Посадїть його в темницю та давайте йому хлїба скупо й води скупо, покіль я щасливо вернусь.
  • 27
    and say, ‘This is what the king says: Put this fellow in prison and give him nothing but bread and water until I return safely.’ ”
  • 28
    І промовив Михей: Коли вернешся щасливо, так не Господь говорив через мене. І сказав: Слухай, увесь народе!
  • 28
    Micaiah declared, “If you ever return safely, the Lord has not spoken through me.” Then he added, “Mark my words, all you people!”
  • 29
    От і двинув царь Ізраїлський з Йосафатом, царем Юдейським, на Рамот у Галаадї.
  • 29
    Ahab Killed at Ramoth Gilead

    So the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah went up to Ramoth Gilead.
  • 30
    І каже царь Ізраїлський Йосафатові: Я переодягнусь та й пійду до бою, ти ж будь у своїй царській одежі. І переодягнувся царь Ізраїлський та й виступив до бою.
  • 30
    The king of Israel said to Jehoshaphat, “I will enter the battle in disguise, but you wear your royal robes.” So the king of Israel disguised himself and went into battle.
  • 31
    Царь же Сирийський повелїв трийцятьом і двом отаманам своїх боєвих колесниць: Не вдаряйте нї на простого, нї на знатнього, тільки на одного царя Ізраїлського.
  • 31
    Now the king of Aram had ordered his thirty-two chariot commanders, “Do not fight with anyone, small or great, except the king of Israel.”
  • 32
    Отамани колесниць, побачивши Йосафата, подумали: Се мабуть царь Ізраїлський, й навернувши, вдарили на його, й закричав Йосафат.
  • 32
    When the chariot commanders saw Jehoshaphat, they thought, “Surely this is the king of Israel.” So they turned to attack him, but when Jehoshaphat cried out,
  • 33
    Скоро ж отамани колесниць постерегли, що се не царь Ізраїлський, одвернули від його.
  • 33
    the chariot commanders saw that he was not the king of Israel and stopped pursuing him.
  • 34
    Один же чоловік напяв лука та й пустив навманя стрілу й пострілив царя Ізраїлського між легкими й жолудком. І повелїв він свойму візникові: Одвертай та вивозь мене з боєвого натовпу, бо мене поранено.
  • 34
    But someone drew his bow at random and hit the king of Israel between the sections of his armor. The king told his chariot driver, “Wheel around and get me out of the fighting. I’ve been wounded.”
  • 35
    Та битва того дня щораз більш закипала, й царь стояв у колесницї проти Сирийцїв, і вечером умер; кров із рани стїкала в колесницю.
  • 35
    All day long the battle raged, and the king was propped up in his chariot facing the Arameans. The blood from his wound ran onto the floor of the chariot, and that evening he died.
  • 36
    І загукали під захід сонця в війську: Кожен, вертайсь у свій город і в свою землю!
  • 36
    As the sun was setting, a cry spread through the army: “Every man to his town. Every man to his land!”
  • 37
    І вмер царь, і привезли його в Самарию та й поховали царя в Самариї.
  • 37
    So the king died and was brought to Samaria, and they buried him there.
  • 38
    Як обмивали ж колесницю в ставу, лизали собаки кров його, а блудницї купались у їй, по слову, що глаголав Господь.
  • 38
    They washed the chariot at a pool in Samaria (where the prostitutes bathed),b and the dogs licked up his blood, as the word of the Lord had declared.
  • 39
    Прочі дїї Ахаба, й про се, що він чинив, і про будинок із слонової костї, що збудував, і про всї городи, що він утверджував, — про се сказано в лїтописній книзї царів Ізрайлевих.
  • 39
    As for the other events of Ahab’s reign, including all he did, the palace he built and adorned with ivory, and the cities he fortified, are they not written in the book of the annals of the kings of Israel?
  • 40
    І спочив Ахаб із батьками своїми, а син його Охозія став намість його царем.
  • 40
    Ahab rested with his ancestors. And Ahaziah his son succeeded him as king.
  • 41
    Йосафат Асенко став царем у Юдеї у четвертому роцї Ахаба, царя Ізраїлського.
  • 41
    Jehoshaphat King of Judah

    Jehoshaphat son of Asa became king of Judah in the fourth year of Ahab king of Israel.
  • 42
    Трийцять і пять год було віку Йосафатового, як зробивсь царем, а двайцять і пять год царював у Ерусалимі. Матїр його звали Азуба Салаїлівна.
  • 42
    Jehoshaphat was thirty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-five years. His mother’s name was Azubah daughter of Shilhi.
  • 43
    І ходив він усе дорогою батька свого Аси, не звертав з неї та чинив те, що Господеві до вподоби.
  • 43
    In everything he followed the ways of his father Asa and did not stray from them; he did what was right in the eyes of the Lord. The high places, however, were not removed, and the people continued to offer sacrifices and burn incense there.c
  • 44
    Тільки висот не поруйновано, й все ще жертував і кадив люд на висотах.
  • 44
    Jehoshaphat was also at peace with the king of Israel.
  • 45
    І держав Йосафат мир із царем Ізрайлевим.
  • 45
    As for the other events of Jehoshaphat’s reign, the things he achieved and his military exploits, are they not written in the book of the annals of the kings of Judah?
  • 46
    Инші дїла Йосафатові, його хоробрі дїї, й як він воював, се прописано в книзї лїтописній царів Юдиних.
  • 46
    He rid the land of the rest of the male shrine prostitutes who remained there even after the reign of his father Asa.
  • 47
    Вигубив іще з землї останки блудників, що з часів отця його Аси зіставались.
  • 47
    There was then no king in Edom; a provincial governor ruled.
  • 48
    Не було ж тодї царя в Едомі; наказний (намісник) був за царя.
  • 48
    Now Jehoshaphat built a fleet of trading shipsd to go to Ophir for gold, but they never set sail — they were wrecked at Ezion Geber.
  • 49
    Йосафат побудував був і кораблї на морі, щоб ходити в Офир і привозити золото; та вони не дійшли, бо порозбивались ув Езійон-Габері.
  • 49
    At that time Ahaziah son of Ahab said to Jehoshaphat, “Let my men sail with yours,” but Jehoshaphat refused.
  • 50
    Казав тодї Охозія Ахабенко Йосафатові: Нехай мої люде з твоїми людьми пливуть на кораблях. Йосафат же не схотїв.
  • 50
    Then Jehoshaphat rested with his ancestors and was buried with them in the city of David his father. And Jehoram his son succeeded him as king.
  • 51
    І почив Йосафат з своїми отцями й поховано його коло отцїв його в Давидовому городї, предківському. А син його Йорам зробився царем намість його.
  • 51
    Ahaziah King of Israel

    Ahaziah son of Ahab became king of Israel in Samaria in the seventeenth year of Jehoshaphat king of Judah, and he reigned over Israel two years.
  • 52
    Охозія Ахабенко зробився царем у сїмнайцятому роцї Йосафатовому, царя Юдиного, й царював два роки над Ізраїлем в Самариї.
  • 52
    He did evil in the eyes of the Lord, because he followed the ways of his father and mother and of Jeroboam son of Nebat, who caused Israel to sin.
  • 53
    І чинив він те, що було Господеві не до вподоби, й ходив дорогою батька свого й дорогою матері своєї й дорогою Еробоамовою Набатенковою, що доводив Ізраїля до гріхів.
  • 53
    He served and worshiped Baal and aroused the anger of the Lord, the God of Israel, just as his father had done.
    • ← (1 Царів 21) | (2 Царів 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025