Переклад Куліша та Пулюя

New International Version

Як же скінчив Соломон будову сьвятинї Господньої й царської палати й всього, що бажав витворити,

The Lord Appears to Solomon

When Solomon had finished building the temple of the Lord and the royal palace, and had achieved all he had desired to do,

2

Обявився Господь Соломонові вдруге, як обявивсь був йому в Габаонї.

2

the Lord appeared to him a second time, as he had appeared to him at Gibeon.

3

І рече Господь йому: Вислухав я молитву твою й благаннє твоє, що приносив ти перед мене. Я осьвятив сей храм, що збудовав єси, оселивши там на віки ймя моє, й мої очі й моє серце будуть там віковічно пробувати.

3

The Lord said to him:
“I have heard the prayer and plea you have made before me; I have consecrated this temple, which you have built, by putting my Name there forever. My eyes and my heart will always be there.

4

Як ходити меш передо мною, так як ходив отець твій Давид, в простотї серця й щиростї, та все те чинити, що я заповідав тобі, й моїх установ і прав пильнувати меш,

4

“As for you, if you walk before me faithfully with integrity of heart and uprightness, as David your father did, and do all I command and observe my decrees and laws,

5

Так я престол твій над Ізраїлем утверджу навіки, як обітував отцеві твойму Давидові, словами: не переведеся в тебе седючий на престолї Ізрайлевому.

5

I will establish your royal throne over Israel forever, as I promised David your father when I said, ‘You shall never fail to have a successor on the throne of Israel.’

6

Коли ж ви й дїти ваші одвертатись мете від мене, й не пильнувати мете моїх заповідей й встанов, що я положив перед вами, а відійдете й иншим богам станете служити й перед ними припадати мете,

6

“But if youa or your descendants turn away from me and do not observe the commands and decrees I have given youb and go off to serve other gods and worship them,

7

Так викореню Ізраїля з землї, що надїлив їм, і той храм, що посьвятив іменню мойму, відкину від лиця мого, і станеться Ізраїль сьміховищем і гидом між усїма народами.

7

then I will cut off Israel from the land I have given them and will reject this temple I have consecrated for my Name. Israel will then become a byword and an object of ridicule among all peoples.

8

І всякий, хто переходити ме попри храм сей величезний, страхати меться й буде посвистувати, й питати ме: За що Господь заподїяв таке сїй землї й сьому храмові?

8

This temple will become a heap of rubble. Allc who pass by will be appalled and will scoff and say, ‘Why has the Lord done such a thing to this land and to this temple?’

9

І відказувати муть: Про те, що вони Господа, Бога свого, що їх батьків вивів із Египту, покинули, та прихилились до инших богів і припадали перед ними й служили їм, за те наслав Господь на них усю недолю сю.

9

People will answer, ‘Because they have forsaken the Lord their God, who brought their ancestors out of Egypt, and have embraced other gods, worshiping and serving them — that is why the Lord brought all this disaster on them.’ ”

10

Як уплило ж двайцять років після того, що Соломон построїв обідві будівлї, храм Господень і царську палату,

10

Solomon’s Other Activities

At the end of twenty years, during which Solomon built these two buildings — the temple of the Lord and the royal palace —

11

А Гирам, царь Тирський, додавав на се Соломонові кедрового й кипарисового брусся, як і золота, скільки забажає було, — тодї поступився царь Соломон Гирамові двайцятьма городами в Галилейській країнї.

11

King Solomon gave twenty towns in Galilee to Hiram king of Tyre, because Hiram had supplied him with all the cedar and juniper and gold he wanted.

12

І вийшов Гирам із Тиру, щоб на ті городи подивитись, що їх дав йому Соломон, та й не сподобались вони йому.

12

But when Hiram went from Tyre to see the towns that Solomon had given him, he was not pleased with them.

13

І каже він: Що се за городи, що ти, брате, поступився менї ними! Тим прозвано їх по сей день Кабул (багно).

13

“What kind of towns are these you have given me, my brother?” he asked. And he called them the Land of Kabul,d a name they have to this day.

14

Гирам же послав був цареві сто й двайцять талантів золота.

14

Now Hiram had sent to the king 120 talentse of gold.

15

А ось роботи, на які побіралась данина, що її наложив Соломон, щоб вибудовувати храм Господень і свою палату, і міст (над пропасттю) Милло й мур Ерусалимський, й Гезер, Мегиддо и Газер,

15

Here is the account of the forced labor King Solomon conscripted to build the Lord’s temple, his own palace, the terraces,f the wall of Jerusalem, and Hazor, Megiddo and Gezer.

16

Бо Фараон, царь Египецький напав був і звоював Газер та спалив його, а Канаанїїв, що жили в городї, побив, та й оддав його в віно дочцї своїй, супрузї Соломоновій;

16

(Pharaoh king of Egypt had attacked and captured Gezer. He had set it on fire. He killed its Canaanite inhabitants and then gave it as a wedding gift to his daughter, Solomon’s wife.

17

От і відбудував Соломон Газер і нижнїй Беторон,

17

And Solomon rebuilt Gezer.) He built up Lower Beth Horon,

18

І Баалам і Тадмор (Пальмиру) в пустинї,

18

Baalath, and Tadmorg in the desert, within his land,

19

І всї запасові городи, що належали до Соломона, й міста про вози й міста про кінноту, й все те, що хотїв Соломон побудувати в Ерусалимі, на Ливанї й в усїй землї царства свого.

19

as well as all his store cities and the towns for his chariots and for his horsesh — whatever he desired to build in Jerusalem, in Lebanon and throughout all the territory he ruled.

20

Увесь же народ, що позістався од Аморіїв, Гетїїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв, що не були з синів Ізрайлевих,

20

There were still people left from the Amorites, Hittites, Perizzites, Hivites and Jebusites (these peoples were not Israelites).

21

Потомки тих, що позоставались іще в землї, що їх Ізрайлитяне не здолїли вигубити, тих обернув Соломон у крепацтво по сей день.

21

Solomon conscripted the descendants of all these peoples remaining in the land — whom the Israelites could not exterminatei — to serve as slave labor, as it is to this day.

22

З Ізрайлитян же не зробив нїкого Соломон крепаком, а були вони військовими людьми, його урядниками, його отаманнєм та наказними над його колесницями й кіннотою.

22

But Solomon did not make slaves of any of the Israelites; they were his fighting men, his government officials, his officers, his captains, and the commanders of his chariots and charioteers.

23

Старших наставників над роботами Соломоновими було пятьсот і пятьдесять, що доглядали над людьми, що робили дїло.

23

They were also the chief officials in charge of Solomon’s projects — 550 officials supervising those who did the work.

24

Дочка Фараонова перейшла з Давидового городу в свій власний дом, що їй Соломон збудував; він збудував і Милло.

24

After Pharaoh’s daughter had come up from the City of David to the palace Solomon had built for her, he constructed the terraces.

25

І жертвував Соломон тричі що року всепалення й мирні жертви на жертівнику, що построїв Господеві, й палив на йому кадило перед Господом. І покінчив він будову.

25

Three times a year Solomon sacrificed burnt offerings and fellowship offerings on the altar he had built for the Lord, burning incense before the Lord along with them, and so fulfilled the temple obligations.

26

Побудував царь Соломон і кораблї в Асіонгабері, коло Елота, на березї Червоного моря в Едом-землї.

26

King Solomon also built ships at Ezion Geber, which is near Elath in Edom, on the shore of the Red Sea.j

27

І послав Гирам на тих кораблях своїх підданих мореходів, що з морем обізнані були, вкупі з підданими Соломоновими,

27

And Hiram sent his men — sailors who knew the sea — to serve in the fleet with Solomon’s men.

28

І прибули вони в Офир, і взяли звідти золота чотириста й двайцять талантів*, і привезли до царя Соломона.

28

They sailed to Ophir and brought back 420 talentsk of gold, which they delivered to King Solomon.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New International Version

1 Царів 9

1 Kings 9