Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Охозія впав був через грату в своїй верхній сьвітлицї в Самариї та занедужав; і послав він посли й повелїв їм: Ійдїте, поспитайте в Беел-Себула, Екронського бога, чи я одужаю з сієї недуги моєї?
Охозія випав з вікна, що в нього на горищі, у Самарії, і захворів. Тож він відіслав послів, кажучи їм: Ідіть і випитайте у Ваала-мухи, бога Аккарона, чи виживу від цієї моєї хвороби. І вони пішли запитати в нього.
Ангел же Господень сказав до Ілиї Тесбія: Ось ійди лишень зустріч послам царя Самарийського та й промов до них: Хиба в Ізраїлї та нема Бога, що ви йдете питати в Беел-Себула, Екронського бога.
А Господній ангел сказав Іллі, тесвітянинові, мовлячи: Вставши, іди назустріч послам Охозії, царя Самарії, і скажеш їм: Ви йдете запитати у Ваала-мухи, бога Аккарона тому, що немає Бога в Ізраїлі?
За се ж, тако глаголе Господь: Із постелї, що лїг єси на її, ти вже не встанеш, а мусиш умерти. І пійшов Ілия (і сказав їм).
Не буде так! Оскільки так говорить Господь: Ліжко, на яке ти зліг, з нього не встанеш, бо на ньому безсумнівно помреш [1]! Тож Ілля пішов і сказав їм.
І вернулись посли, а він питає: Чому ви вернулись?
І посли повернулися до царя, а він запитав їх: Чому це ви повернулися?
Відказують йому: Вийшов зустріч нам чоловік; та й сказав нам: Вернїтесь до царя, що вас послав і скажіть йому: Хиба в Ізраїлї та нема Бога, що ти посилаєш питати в Беел-Себула, Екронського бога? За се не встанеш ти з постелї, що лїг на її, а мусиш умерти.
Ті ж відповіли йому: Чоловік вийшов нам назустріч і сказав нам: Ідіть, поверніться до царя, який вислав вас, і скажете йому: Так говорить Господь: Ти йдеш запитатися у Ваала-мухи, бога Аккарона тому, що немає Бога в Ізраїлі? Не буде так! Ліжко, на яке ти зліг, з нього не зійдеш, бо безсумнівно помреш [2]!
І питає їх: Який собою той чоловік, що вийшов зустріч вам і сказав таке вам?
І він промовив до них, запитуючи: Яка відмітна особливість чоловіка, котрий вийшов вам назустріч і заговорив до вас цими словами?
Відказали йому: Чоловік той цїлий волохатий, а чересла підперезані шкуряним поясом. І каже він: Се Ілия Тесбій.
А вони сказали йому: Чоловік волохатий і підперезаний шкіряним поясом по своїх стегнах. І він сказав: Ілля, тесвітянин, — це він!
І послав до його полусотника з його півсотнею. Сей прийшов до його, а він седїв на верху на горі, й промовив до його: Чоловіче Божий, царь повелїває: зійди з гори.
Тож цар послав до нього начальника над півсотнею і його п’ятдесятьох воїнів, і той відійшов та прийшов до нього, і ось Ілля сидить на верхів’ї гори. І п’ятдесятник звернувся до нього, закликаючи: Тебе покликав цар, чоловіче Божий, сходь!
Ілия ж відказав і промовив до полусотника: Коли я чоловік Божий, так нехай зійде з неба огонь та й пожере тебе й твою полусотню. І зійшов із неба огонь і пожер його й його півсотню.
У відповідь Ілля сказав п’ятдесятникові: Якщо я — Божий чоловік, то нехай з неба зійде вогонь і пожере тебе та твоїх п’ятдесятьох! І з неба зійшов вогонь, і пожер його та його п’ятдесятьох.
І послав царь другого отамана над півсотнею вкупі з його півсотнею. Той прийшов та й каже: Чоловіче Божий, так говорить царь: зійди скоренко вниз.
А цар продовжував, і він послав до нього іншого п’ятидесятника і його п’ятдесятьох воїнів; п’ятидесятник пішов, звернувся до нього і сказав: Чоловіче Божий, так говорить цар: Скоро сходь!
Ілия ж відказав і рече йому: Коли я чоловік Божий, нехай спаде огонь із неба й пожере тебе й твою півсотню. І спав огонь Божий з неба та й пожер його й його півсотню.
У відповідь Ілля промовив до нього і сказав: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай з неба зійде вогонь і пожере тебе й твоїх п’ятдесятьох! І з неба зійшов вогонь, і пожер його та його п’ятдесятьох.
Тодї послав ще третього отамана над півсотнею вкупі з його півсотнею. Пійшов той, й як прийшов, упав навколїшки перед Ілиєю та й промовив, благаючи: Чоловіче Божий! не погорди душею моєю й душами сих пятьдесятьох рабів твоїх.
Цар же продовжував ще посилати — третього начальника над півсотнею і його п’ятдесятьох воїнів. А третій п’ятидесятник прийшов до нього, упав на свої коліна перед Іллею, благав його і звернувся до нього, і сказав: Чоловіче Божий, нехай моя душа і душа цих твоїх п’ятдесятьох рабів буде цінною у твоїх очах.
Ось бо упав огонь із неба й пожер обох перших отаманів над півсотнями; тепер же душа моя не буде погорджена перед тобою.
Ось із неба зійшов вогонь і пожер двох попередніх п’ятидесятників та їхні п’ятдесятки, тепер же нехай у твоїх очах буде цінною душа твоїх рабів!
І рече ангел Господень до Ілиї: Ійди з ним, не лякайсь його. І встав і пійшов із ним до царя.
І Господній ангел сказав Іллі, промовляючи: Піди з ним, не лякайся їхньої присутності! Тож Ілля встав і спустився з ним вниз до царя.
І сказав йому (цареві): Так глаголе Господь: За те, що ти послав посли, щоб вони поспитали в Беел-Себула, бога Екронського, — наче б в Ізраїлї не було Бога, щоб питати про слово його, ти не зійдеш із постелї, що лїг на їй, а мусиш умерти.
І сказав йому Ілля, промовляючи: Так говорить Господь: Як це, що ти відіслав послів запитати у Ваала-мухи, бога Аккарона? Не так! Ліжко, на яке ти зліг, з нього не зійдеш, бо безсумнівно помреш [3]!
От і вмер він по слову Господньому, що проказав Ілия; а брат його Йорам став царем намість його — у другому роцї Йорама, сина Йосафатового, царя Юдейського, бо в його не було сина.
І він помер за Господнім словом, яке сказав Ілля.
Проче про Охозію, що він чинив, те прописано в книзї лїстописній царів Ізрайлевих.
Інші слова Охозії, що він учинив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Ізраїля?
18a А в Самарії дванадцять років царює над Ізраїлем Йорам, син Ахава, у вісімнадцятому році Йосафата, царя Юди. 18b І він чинив зло перед Господом, тільки не так, як його брати, і не так, як його матір. 18c І він повалив стовпи Ваала, які зробив його батько, і знищив їх. Тільки був прив’язаний до гріхів дому Єровоама, який привів Ізраїль до гріха, — від них він не відступив. 18d І Господь запалав гнівом на дім Ахава.
18a А в Самарії дванадцять років царює над Ізраїлем Йорам, син Ахава, у вісімнадцятому році Йосафата, царя Юди. 18b І він чинив зло перед Господом, тільки не так, як його брати, і не так, як його матір. 18c І він повалив стовпи Ваала, які зробив його батько, і знищив їх. Тільки був прив’язаний до гріхів дому Єровоама, який привів Ізраїль до гріха, — від них він не відступив. 18d І Господь запалав гнівом на дім Ахава.