Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
У другому роцї Йоаса Йоахазенка, царя Ізраїлського, став Амазія Йоасенко царем Юдейським;
Двайцять і пять лїт було йому, як настав царем, а царював у Ерусалимі двайцять і девять год. Матїр його звали Егоаддань, з Ерусалиму.
Amaziah was twenty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-nine years. His mother was Jehoaddin from Jerusalem.
І чинив він, що було Господеві до вподоби, хоч не так, як предок його Давид, а во всїм чинив так, як отець його Йоас.
Amaziah did what was pleasing in the LORD’s sight, but not like his ancestor David. Instead, he followed the example of his father, Joash.
Тілько вижин не знесено; люд жертував і кадив ще по висотах.
Amaziah did not destroy the pagan shrines, and the people still offered sacrifices and burned incense there.
Скоро ж зміцнилась у руках його царська сила, повелїв повбивати слуги свої, що вбили царя, батька його.
When Amaziah was well established as king, he executed the officials who had assassinated his father.
Дїтей же душогубцїв не повбивав, після того як написано в книзї закону Мойсейового, де заповів Господь, кажучи: Не мають бути карані смертю батьки за дїтей, і дїти не мають бути карані смертю за батьків, а кожен за свої переступи прийме смерть.
However, he did not kill the children of the assassins, for he obeyed the command of the LORD as written by Moses in the Book of the Law: “Parents must not be put to death for the sins of their children, nor children for the sins of their parents. Those deserving to die must be put to death for their own crimes.”b
Се він був, що побив десять тисяч Ідуміїв на Солоній долинї й завоював Селу, й назвав її Йоктеїл аж по сей день.
Amaziah also killed 10,000 Edomites in the Valley of Salt. He also conquered Sela and changed its name to Joktheel, as it is called to this day.
Тодї послав Амазія посли до Йоаса Йоахазенка, Егуєнка, царя Ізраїлського, сказати йому: Ось вийди, поміряємось один з одним.
Та Йоас, царь Ізраїлський, послав до Амазиї, царя Юдейського, так відказати: Терен на Ливанї послав до кедра на Ливанї сказати: Оддай дочку твою за сина мого. Та пробігли дикі зьвірі, що на Ливанї, через тернину та й потоптали тернину.
But King Jehoash of Israel replied to King Amaziah of Judah with this story: “Out in the Lebanon mountains, a thistle sent a message to a mighty cedar tree: ‘Give your daughter in marriage to my son.’ But just then a wild animal of Lebanon came by and stepped on the thistle, crushing it!
Що тобі пощастилось побити Ідуміїв, то й згордїло серце твоє. Славися славою та й седи дома. На що тобі викликати сварку на своє лихо? І самий впадеш й Юду повалиш.
“You have indeed defeated Edom, and you are proud of it. But be content with your victory and stay at home! Why stir up trouble that will only bring disaster on you and the people of Judah?”
Та не послухав Амазія. І вирушив Йоас, царь Ізраїлський, і змірялись вони один з одним, він та Амазія, царь Юдейський, у Бетсамисї, що в Юдеї.
But Amaziah refused to listen, so King Jehoash of Israel mobilized his army against King Amaziah of Judah. The two armies drew up their battle lines at Beth-shemesh in Judah.
І побили Юдеїв Ізрайлитяне, так що вони повтїкали додому.
Judah was routed by the army of Israel, and its army scattered and fled for home.
І Амазію, царя Юдейського, сина Йоасового Охозієнкового, зайняв у полонь Йоас, царь Ізраїлський, в Бетсамисї та й пійшов в Ерусалим, і зробив у Ерусалимському мурі проломину від Ефреїмових ворот та й до ворот наріжних, на чотириста локот.
І забрав усе золото й срібло й увесь посуд, що був в Господньому храму й у скарбівнях в царській палатї, й людей у застав, та й вернувсь у Самарию.
He carried off all the gold and silver and all the articles from the Temple of the LORD. He also seized the treasures from the royal palace, along with hostages, and then returned to Samaria.
Проче про Йоаса, що він чинив, і про хоробрі його дїї, та й як він воювавсь із Амазією, царем Юдейським, те прописано в книзї лїтописній царів Ізраїлських.
The rest of the events in Jehoash’s reign and everything he did, including the extent of his power and his war with King Amaziah of Judah, are recorded in The Book of the History of the Kings of Israel.
І спочив Йоас із отцями своїми, й поховано його в Самариї з царями Ізраїлськими. А син його Еробоам став намість його царем.
When Jehoash died, he was buried in Samaria with the kings of Israel. And his son Jeroboam II became the next king.
Амазія ж Йоасенко, царь Юдейський, жив по смертї Йоаса Йоахазенка, царя Ізраїлського, пятнайцять год.
King Amaziah of Judah lived for fifteen years after the death of King Jehoash of Israel.
Прочі дїї Амазіїні прописані в книзї лїтописній царів Юдейських.
The rest of the events in Amaziah’s reign are recorded in The Book of the History of the Kings of Judah.
І счинили змову проти його в Ерусалимі, й він утїк у Лахис; та послали наздогін за ним в Лахис і вбили його там.
There was a conspiracy against Amaziah’s life in Jerusalem, and he fled to Lachish. But his enemies sent assassins after him, and they killed him there.
І привезли його кіньми, й поховано його в Ерусалимі з отцями його в Давидовому городї.
They brought his body back to Jerusalem on a horse, and he was buried with his ancestors in the City of David.
І взяв увесь нарід Юдейський Азарію, що йому було шіснайцять год віку, й зробили його царем намість отця його Амазії.
Сей відбудував Елат і вернув його Юдеї, після того, як царь спочив із батьками своїми.
After his father’s death, Uzziah rebuilt the town of Elath and restored it to Judah.
У пятнайцятому роцї Амазії Йоасенка, царя Юдейського, став Еробоам Йоасенко царем Ізраїлським у Самариї, та й царював сорок і один рік.
Jeroboam II Rules in Israel
Jeroboam II, the son of Jehoash, began to rule over Israel in the fifteenth year of King Amaziah’s reign in Judah. He reigned in Samaria forty-one years.
І чинив він те, що не вгодне в очах Господнїх: не відцуравсь усїх гріхів Еробоама Набатенка, що довів до гріха Ізраїля.
He did what was evil in the LORD’s sight. He refused to turn from the sins that Jeroboam son of Nebat had led Israel to commit.
Сей привернув гряницї Ізраїля від уходу в Емат аж до Степового моря, по слову Господньому, виреченому через слугу свого, пророка Йону Аматієнка з Гатхеферу;
Вбачав бо Господь злиднї Ізрайлеві, вельми гіркі, так що не зісталось нї зачиненого нї покинутого, а не було нїкого, хто б допоміг Ізраїлеві.
For the LORD saw the bitter suffering of everyone in Israel, and that there was no one in Israel, slave or free, to help them.
І не схотїв Господь вигубити імя Ізрайлеве зпід небес, і поміг їм рукою Еробоама Йоасенка.
And because the LORD had not said he would blot out the name of Israel completely, he used Jeroboam II, the son of Jehoash, to save them.
Инше про Еробоама й про все, що він чинив, і про хоробрі його дїї, як він воював, та й як вернув Ізраїлеві Дамаск і Емат, що належались Юдї, те прописано в книзї лїтописній царів Ізраїлських.