Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New American Standard Bible
Йорам Ахабенко зробивсь царем Ізрайлевим у Самариї у вісїмнайцятому роцї Йосафатовому, царя Юдиного, та й царював дванайцять год.
Jehoram Meets Moab Rebellion
Now Jehoram the son of Ahab became king over Israel at Samaria in the eighteenth year of Jehoshaphat king of Judah, and reigned twelve years.
Now Jehoram the son of Ahab became king over Israel at Samaria in the eighteenth year of Jehoshaphat king of Judah, and reigned twelve years.
І чинив він таке, що було Господеві не до вподоби, однакже не так, як його батько й мати, бо він звалив стовпи Баалові, що поставляв отець його;
He did evil in the sight of the LORD, though not like his father and his mother; for he put away the sacred pillar of Baal which his father had made.
Та все ж держався він твердо гріхів Еробоама Набатенка, що доводив до них Ізраїля, і не покидав їх.
Nevertheless, he clung to the sins of Jeroboam the son of Nebat, which he made Israel sin; he did not depart from them.
Меса ж, царь Моабіїв, мав великі стада й вистачав цареві Ізрайлевому раз-по-раз по сотнї тисяч овець і по сотнї тисяч баранів із рунами.
Now Mesha king of Moab was a sheep breeder, and used to pay the king of Israel 100,000 lambs and the wool of 100,000 rams.
Як же вмер Ахаб, відпав царь Моабійський від царя Ізрайлевого.
But when Ahab died, the king of Moab rebelled against the king of Israel.
І вирушив царь Йорам того часу з Самариї та й перегледїв усього Ізраїля;
And King Jehoram went out of Samaria at that time and mustered all Israel.
А Йосафатові, цареві Юдиному, повелїв з'ясити: Царь Моабіїв одпав од мене; чи не схочеш ійти зо мною воювати Моабіїв? Той відказав: Добре! Як ти, так і я; як твій люд, так і мій; як твої конї, так і мої конї.
Then he went and sent word to Jehoshaphat the king of Judah, saying, “The king of Moab has rebelled against me. Will you go with me to fight against Moab?” And he said, “I will go up; I am as you are, my people as your people, my horses as your horses.”
І питає він: По якій дорозї двинемо? Відказав: По дорозї через степ Едомський.
He said, “Which way shall we go up?” And he answered, “The way of the wilderness of Edom.”
От і двинули царь Ізрайлїв, царь Юдейський і царь Едомський, і йшли вони обходом сїм день, і не стало води війську й скоту, що йшов за ними.
So the king of Israel went with the king of Judah and the king of Edom; and they made a circuit of seven days’ journey, and there was no water for the army or for the cattle that followed them.
І промовив царь Ізрайлїв: Ой лишенько! скликав Господь сї три царі докупи, щоб їх подати Моабові на поталу.
Then the king of Israel said, “Alas! For the LORD has called these three kings to give them into the hand of Moab.”
Йосафат же каже: Чи нема тут якого пророка Господнього, щоб нам поспитати Господа через його? І відказав один ізміж слуг царя Ізрайлевого: Є тут Елисей Сафатенко, що (вслуговуючи) подавав Ілиї воду на руки.
But Jehoshaphat said, “Is there not a prophet of the LORD here, that we may inquire of the LORD by him?” And one of the king of Israel’s servants answered and said, “Elisha the son of Shaphat is here, who used to pour water on the hands of Elijah.”
І каже Йосафат: У сього є слово Господнє. От і пійшли до його царь Ізраїлський, та Йосафат, та царь Едомський.
Jehoshaphat said, “The word of the LORD is with him.” So the king of Israel and Jehoshaphat and the king of Edom went down to him.
Елисей ж сказав цареві Ізрайлевому: Що між мною й тобою? Іди до пророків отця твого та до пророків матері твоєї. Царь же Ізрайлїв каже йому: Чи вже ж Господь скликав сї три царі, щоб їх подати Моабові на поталу?
Now Elisha said to the king of Israel, “What do I have to do with you? Go to the prophets of your father and to the prophets of your mother.” And the king of Israel said to him, “No, for the LORD has called these three kings together to give them into the hand of Moab.”
І рече Елисей: Так певно, як живе Господь Саваот, що в його службі стою, коли б я не вважав на Йосафата, царя Юдиного, так на тебе я б не споглянув і не позирнув.
Elisha said, “As the LORD of hosts lives, before whom I stand, were it not that I regard the presence of Jehoshaphat the king of Judah, I would not look at you nor see you.
Тепер же покличте менї грача на гуслах. І як той дзвонив у струни, найшла на його рука Господня.
“But now bring me a minstrel.” And it came about, when the minstrel played, that the hand of the LORD came upon him.
І він промовив: Тако глаголе Господь: Копайте по сїй долинї рови за ровами;
He said, “Thus says the LORD, ‘Make this valley full of trenches.’
Так бо глаголе Господь: Не бачити мете нї вітру, нї дощу, а ся долина сповниться водою, так що й ви й скотина ваша пити мете;
“For thus says the LORD, ‘You shall not see wind nor shall you see rain; yet that valley shall be filled with water, so that you shall drink, both you and your cattle and your beasts.
Та се ще мала річ у Господа: він подасть вам і Моабіїв на поталу,
‘This is but a slight thing in the sight of the LORD; He will also give the Moabites into your hand.
І ви збурите всї утверджені городи й всї головні городи, позрубуєте всї плодющі дерева, позабиваєте всї криничні джерела, й всяке добре поле попсуєте каміннєм.
‘Then you shall strike every fortified city and every choice city, and fell every good tree and stop all springs of water, and mar every good piece of land with stones.’”
І ось на завтра уранцї, о тій добі, як приносять хлїбову жертву, ринула разом вода дорогою Едомською, й земля сповнилась водою.
It happened in the morning about the time of offering the sacrifice, that behold, water came by the way of Edom, and the country was filled with water.
Як довідалися ж Моабії, що царі наступають їх воювати, то й скликали всїх, що годились до зброї, та й уставились на гряницї.
Now all the Moabites heard that the kings had come up to fight against them. And all who were able to put on armor and older were summoned and stood on the border.
Уранцї ж рано, як сонце заблисло над водою, показалась Моабіям вода червоною наче кров.
They rose early in the morning, and the sun shone on the water, and the Moabites saw the water opposite them as red as blood.
І гукали вони: Се кров! Певно царі вдарили один на одного та й зробили різанину проміж себе. Нуже тепер на здобич, Моабії!
Then they said, “This is blood; the kings have surely fought together, and they have slain one another. Now therefore, Moab, to the spoil!”
І наближилися до Ізраїлського табору. І вирушили Ізрайлитяне та й ударили на Моабіїв так, що ті кинулись навтеки перед ними; вони ж усе вганяли за ними та й побили Моабіїв.
But when they came to the camp of Israel, the Israelites arose and struck the Moabites, so that they fled before them; and they went forward into the land, slaughtering the Moabites.
І поруйнували городи, усе ж добре поле попсували, кидаючи кожен чоловік по каменеві, й позабивали всї водяні джерела, та й повирубували все плодюще дерево, так що тільки каміннє осталось в Кир-Харешетї. А пращовики обступили та й зруйнували його.
Thus they destroyed the cities; and each one threw a stone on every piece of good land and filled it. So they stopped all the springs of water and felled all the good trees, until in Kir-hareseth only they left its stones; however, the slingers went about it and struck it.
І побачив царь Моабійський, що мусить полягти в бою, й взяв із собою сїмсот чоловіка взброєних мечами, щоб пробитись до царя Едомського; та не вдалось їм се.
When the king of Moab saw that the battle was too fierce for him, he took with him 700 men who drew swords, to break through to the king of Edom; but they could not.
І взяв він свого перворідня, що мав царювати після його, та й принїс його у всепаленнє на мурі. Се роздратувало так Ізраїля, що вони відступились від його та й вернулись у свою землю.
Then he took his oldest son who was to reign in his place, and offered him as a burnt offering on the wall. And there came great wrath against Israel, and they departed from him and returned to their own land.