Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
Йорам Ахабенко зробивсь царем Ізрайлевим у Самариї у вісїмнайцятому роцї Йосафатовому, царя Юдиного, та й царював дванайцять год.
І чинив він таке, що було Господеві не до вподоби, однакже не так, як його батько й мати, бо він звалив стовпи Баалові, що поставляв отець його;
He did what was evil in the LORD’s sight, but not to the same extent as his father and mother. He at least tore down the sacred pillar of Baal that his father had set up.
Та все ж держався він твердо гріхів Еробоама Набатенка, що доводив до них Ізраїля, і не покидав їх.
Nevertheless, he continued in the sins that Jeroboam son of Nebat had committed and led the people of Israel to commit.
Меса ж, царь Моабіїв, мав великі стада й вистачав цареві Ізрайлевому раз-по-раз по сотнї тисяч овець і по сотнї тисяч баранів із рунами.
King Mesha of Moab was a sheep breeder. He used to pay the king of Israel an annual tribute of 100,000 lambs and the wool of 100,000 rams.
Як же вмер Ахаб, відпав царь Моабійський від царя Ізрайлевого.
But after Ahab’s death, the king of Moab rebelled against the king of Israel.
І вирушив царь Йорам того часу з Самариї та й перегледїв усього Ізраїля;
So King Joram promptly mustered the army of Israel and marched from Samaria.
А Йосафатові, цареві Юдиному, повелїв з'ясити: Царь Моабіїв одпав од мене; чи не схочеш ійти зо мною воювати Моабіїв? Той відказав: Добре! Як ти, так і я; як твій люд, так і мій; як твої конї, так і мої конї.
On the way, he sent this message to King Jehoshaphat of Judah: “The king of Moab has rebelled against me. Will you join me in battle against him?”
And Jehoshaphat replied, “Why, of course! You and I are as one. My troops are your troops, and my horses are your horses.”
And Jehoshaphat replied, “Why, of course! You and I are as one. My troops are your troops, and my horses are your horses.”
І питає він: По якій дорозї двинемо? Відказав: По дорозї через степ Едомський.
Then Jehoshaphat asked, “What route will we take?”
“We will attack from the wilderness of Edom,” Joram replied.
“We will attack from the wilderness of Edom,” Joram replied.
От і двинули царь Ізрайлїв, царь Юдейський і царь Едомський, і йшли вони обходом сїм день, і не стало води війську й скоту, що йшов за ними.
The king of Edom and his troops joined them, and all three armies traveled along a roundabout route through the wilderness for seven days. But there was no water for the men or their animals.
І промовив царь Ізрайлїв: Ой лишенько! скликав Господь сї три царі докупи, щоб їх подати Моабові на поталу.
“What should we do?” the king of Israel cried out. “The LORD has brought the three of us here to let the king of Moab defeat us.”
Йосафат же каже: Чи нема тут якого пророка Господнього, щоб нам поспитати Господа через його? І відказав один ізміж слуг царя Ізрайлевого: Є тут Елисей Сафатенко, що (вслуговуючи) подавав Ілиї воду на руки.
І каже Йосафат: У сього є слово Господнє. От і пійшли до його царь Ізраїлський, та Йосафат, та царь Едомський.
Jehoshaphat said, “Yes, the LORD speaks through him.” So the king of Israel, King Jehoshaphat of Judah, and the king of Edom went to consult with Elisha.
Елисей ж сказав цареві Ізрайлевому: Що між мною й тобою? Іди до пророків отця твого та до пророків матері твоєї. Царь же Ізрайлїв каже йому: Чи вже ж Господь скликав сї три царі, щоб їх подати Моабові на поталу?
І рече Елисей: Так певно, як живе Господь Саваот, що в його службі стою, коли б я не вважав на Йосафата, царя Юдиного, так на тебе я б не споглянув і не позирнув.
Elisha replied, “As surely as the LORD Almighty lives, whom I serve, I wouldn’t even bother with you except for my respect for King Jehoshaphat of Judah.
Тепер же покличте менї грача на гуслах. І як той дзвонив у струни, найшла на його рука Господня.
І він промовив: Тако глаголе Господь: Копайте по сїй долинї рови за ровами;
and he said, “This is what the LORD says: This dry valley will be filled with pools of water!
Так бо глаголе Господь: Не бачити мете нї вітру, нї дощу, а ся долина сповниться водою, так що й ви й скотина ваша пити мете;
You will see neither wind nor rain, says the LORD, but this valley will be filled with water. You will have plenty for yourselves and your cattle and other animals.
Та се ще мала річ у Господа: він подасть вам і Моабіїв на поталу,
But this is only a simple thing for the LORD, for he will make you victorious over the army of Moab!
І ви збурите всї утверджені городи й всї головні городи, позрубуєте всї плодющі дерева, позабиваєте всї криничні джерела, й всяке добре поле попсуєте каміннєм.
You will conquer the best of their towns, even the fortified ones. You will cut down all their good trees, stop up all their springs, and ruin all their good land with stones.”
І ось на завтра уранцї, о тій добі, як приносять хлїбову жертву, ринула разом вода дорогою Едомською, й земля сповнилась водою.
The next day at about the time when the morning sacrifice was offered, water suddenly appeared! It was flowing from the direction of Edom, and soon there was water everywhere.
Як довідалися ж Моабії, що царі наступають їх воювати, то й скликали всїх, що годились до зброї, та й уставились на гряницї.
Meanwhile, when the people of Moab heard about the three armies marching against them, they mobilized every man who was old enough to strap on a sword, and they stationed themselves along their border.
Уранцї ж рано, як сонце заблисло над водою, показалась Моабіям вода червоною наче кров.
But when they got up the next morning, the sun was shining across the water, making it appear red to the Moabites — like blood.
І гукали вони: Се кров! Певно царі вдарили один на одного та й зробили різанину проміж себе. Нуже тепер на здобич, Моабії!
“It’s blood!” the Moabites exclaimed. “The three armies must have attacked and killed each other! Let’s go, men of Moab, and collect the plunder!”
І наближилися до Ізраїлського табору. І вирушили Ізрайлитяне та й ударили на Моабіїв так, що ті кинулись навтеки перед ними; вони ж усе вганяли за ними та й побили Моабіїв.
І поруйнували городи, усе ж добре поле попсували, кидаючи кожен чоловік по каменеві, й позабивали всї водяні джерела, та й повирубували все плодюще дерево, так що тільки каміннє осталось в Кир-Харешетї. А пращовики обступили та й зруйнували його.
They destroyed the towns, covered their good land with stones, stopped up all the springs, and cut down all the good trees. Finally, only Kir-hareseth and its stone walls were left, but men with slings surrounded and attacked it.
І побачив царь Моабійський, що мусить полягти в бою, й взяв із собою сїмсот чоловіка взброєних мечами, щоб пробитись до царя Едомського; та не вдалось їм се.
When the king of Moab saw that he was losing the battle, he led 700 of his swordsmen in a desperate attempt to break through the enemy lines near the king of Edom, but they failed.
І взяв він свого перворідня, що мав царювати після його, та й принїс його у всепаленнє на мурі. Се роздратувало так Ізраїля, що вони відступились від його та й вернулись у свою землю.