Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
І піднявся сатана на Ізраїля, і підвів Давида вчинити перелїк Ізрайлитян.
І сказав Давид Йоабові та старшинам над народом: Ійдїть, перелїчіть Ізрайлитян від Бирсабії до Дана, й подайте менї, щоб я знав їм лїк.
So David said to Joab and to the leaders of the people, “Go, number Israel from Beersheba to Dan, and bring the number of them to me that I may know it.”
І сказав Йоаб: Нехай Господь примножить свій народ в сто разів над те, скільки його тепер. Чи не всї ж вони, мій царю добродїю, слуги мого добродїя? Нащо ж вимагає сього мій добродїй? Чому ця провина має впасти на Ізраїля?
And Joab answered, “May the Lord make His people a hundred times more than they are. But, my lord the king, are they not all my lord’s servants? Why then does my lord require this thing? Why should he be a cause of guilt in Israel?”
Та цареве слово перемогло Йоаба. І пійшов Йоаб і обійшов усього Ізраїля, і прийшов у Ерусалим.
Nevertheless the king’s word prevailed against Joab. Therefore Joab departed and went throughout all Israel and came to Jerusalem.
І подав Йоаб Давидові спис перелїченого народу, й було всїх Ізрайлитян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків добуваючих меча, а Юдеїв — чотириста сїмдесять тисяч, добуваючих меча.
Then Joab gave the sum of the number of the people to David. All Israel had one million one hundred thousand men who drew the sword, and Judah had four hundred and seventy thousand men who drew the sword.
А левітів та Беняминїїв він не полїчив між ними, через те, що слово царське було Йоабові противне.
І не до вподоби було в Божих очах се дїло, й він покарав Ізраїля.
Тодї промовив Давид до Бога: Тяжко согрішив я, що зробив се, та тепер прости провину слузї твоєму, бо я вчинив річ нерозумну.
So David said to God, “I have sinned greatly, because I have done this thing; but now, I pray, take away the iniquity of Your servant, for I have done very foolishly.”
І сказав Господь до Гада, Давидового віщуна, мовляючи:
Then the Lord spoke to Gad, David’s seer, saying,
Ійди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речи ставлю перед тобою; вибірай собі одну з їх, і я нашлю її на тебе.
“Go and tell David, saying, ‘Thus says the Lord: “I offer you three things; choose one of them for yourself, that I may do it to you.” ’ ”
І прийшов Гад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: вибірай собі:
So Gad came to David and said to him, “Thus says the Lord: ‘Choose for yourself,
Або три роки голод, або три місяцї вганяти муть за тобою твої супротивники, й меч ворогів твоїх досягати ме тебе; або три днї меч Господень і пошесть в краю, й ангел Господнїй вбиваючий по всїх гряницях ув Ізраїлї. То ж роздивись, що менї відповісти Пославшому мене з сим словом.
either [d]three years of famine, or three months to be defeated by your foes with the sword of your enemies overtaking you, or else for three days the sword of the Lord — the plague in the land, with the [e]angel of the Lord destroying throughout all the territory of Israel.’ Now consider what answer I should take back to Him who sent me.”
І промовив Давид до Гада: Дуже менї важко, але лїпше менї впасти в руки Господнї, милосердє бо його велике; аби тільки не попастись менї в руки людські.
And David said to Gad, “I am in great distress. Please let me fall into the hand of the Lord, for His mercies are very great; but do not let me fall into the hand of man.”
І наслав Господь морову пошесть на Ізраїля, і вмерло Ізрайлитян сїмдесять тисяч людей.
So the Lord sent a plague upon Israel, and seventy thousand men of Israel fell.
І послав Бог ангела в Ерусалим, щоб вигубляти його. Так як він почав вигубляти, побачив се Господь і зжалївся над нуждою, і сказав ангелові-губителевї: Годї! тепер опусти твою руку! Ангел же Господень стояв саме над током в Евузія Орни.
І підвів Давид свої очи, й вглядїв ангела Господнього, стоячого між землею та небом з голим мечем в руцї, простягнутим на Ерусалим; і впав Давид і старшини, покриті веретищами, на свої лиця.
Then David lifted his eyes and saw the angel of the Lord standing between earth and heaven, having in his hand a drawn sword stretched out over Jerusalem. So David and the elders, clothed in sackcloth, fell on their faces.
І промовив Давид до Бога: Чи се ж не я звелїв перелїчувати народ? Я согрішив і вчинив зло, а що ж зробили оцї овечки? Господи, Боже мій! нехай спаде рука твоя на мене й на дом отця мого, а не на народ твій, щоб погубити його.
And David said to God, “Was it not I who commanded the people to be numbered? I am the one who has sinned and done evil indeed; but these sheep, what have they done? Let Your hand, I pray, O Lord my God, be against me and my father’s house, but not against Your people that they should be plagued.”
І звелїв ангел Господень Гадові, щоб сказав Давідові: Нехай прийде Давид та поставить жертовник Господеві на тоцї в Орни, Евузія.
Therefore, the angel of the Lord commanded Gad to say to David that David should go and erect an altar to the Lord on the threshing floor of Ornan the Jebusite.
І пійшов Давид, по слову Гадовому, що він говорив в ймя Господнє.
So David went up at the word of Gad, which he had spoken in the name of the Lord.
Орна ж, глянувши горі, побачив — а з ним і чотири сини його — ангела, й вони поховались. Орна молотив саме тодї пшеницю.
Now Ornan turned and saw the angel; and his four sons who were with him hid themselves, but Ornan continued threshing wheat.
І прийшов Давид до Орни. Орна, поглянувши і вглядївши Давида, вийшов з току, й поклонився Давидові лицем до землї.
So David came to Ornan, and Ornan looked and saw David. And he went out from the threshing floor, and bowed before David with his face to the ground.
І сказав Давид до Орни: Дай менї місце під током, я збудую на ньому жертівник Господеві; яка цїна йому, за таку віддай його, щоб перестала пагуба в народї.
І сказав Орна Давидові: Бери собі; роби, мій добродїю й царю, що хочеш; от я даю й воли на всепаленнє, й молотїльню знадобу на дрова, й пшеницю на принос; усе це даю дармо.
But Ornan said to David, “Take it to yourself, and let my lord the king do what is good in his eyes. Look, I also give you the oxen for burnt offerings, the threshing implements for wood, and the wheat for the grain offering; I give it all.”
І сказав Давид: Нї, я хочу купити в тебе за готові гроші; бо не буду я приносити твоєї власностї Господеві, й не буду приности всепалення з дарованого.
Then King David said to Ornan, “No, but I will surely buy it for the full price, for I will not take what is yours for the Lord, nor offer burnt offerings with that which costs me nothing.”
І дав Давид Орнї за те місце шістьсот секлів золота.
So David gave Ornan six hundred shekels of gold by weight for the place.
І построїв там Давид жертівник Господеві, й принїс всепаленнє й жертви мирні; і взивав до Господа, й він вислухав його та й послав огонь із неба на жертівник всепалення.
And David built there an altar to the Lord, and offered burnt offerings and peace offerings, and called on the Lord; and He answered him from heaven by fire on the altar of burnt offering.
І рече Господь до ангела: Вложи меч твій в його піхву.
So the Lord commanded the angel, and he returned his sword to its sheath.
Зараз таки, як побачив Давид, що Господь вислухав його на тоцї Орни Евузія, поспішив принести там жертву.
At that time, when David saw that the Lord had answered him on the threshing floor of Ornan the Jebusite, he sacrificed there.
Скриня ж Господня, що її построїв був Мойсей в пустинї, і жертівник всепалення були під той час на горі в Габаонї.
For the tabernacle of the Lord and the altar of the burnt offering, which Moses had made in the wilderness, were at that time at the high place in Gibeon.