Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

І послав Езекія по всїй землї Ізраїлській і Юдеї, і писав листи до Ефраїма й Манассії, щоб прийшли в дом Господнїй в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому.

1

Hezekiah Proclaims a Passover

And Hezekiah sent to all Israel and Judah, and wrote letters also to Ephraim and Manasseh, that they should come to the house of the LORD at Jerusalem, to keep the passover unto the LORD God of Israel.

2

І постановили на радї царь і старшини його й уся Ерусалимська громада сьвяткувати паску другого місяця,

2

For the king had taken counsel, and his princes, and all the congregation in Jerusalem, to keep the passover in the second month.

3

Бо не могли справляти її в свій час через те, що сьвященники ще не висьвятились в довільній скількостї, і народ не зійшовся в Ерусалим.

3

For they could not keep it at that time, because the priests had not sanctified themselves sufficiently, neither had the people gathered themselves together to Jerusalem.

4

І припало се до вподоби, цареві і всїй громадї.

4

And the thing pleased the king and all the congregation.

5

І постановили оповістити по всьому Ізраїлї, від Бирсабиї до Дана, щоб йшли в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому, бо вже давно не справляли її так, як було взаконено.

5

So they established a decree to make proclamation throughout all Israel, from Beersheba even to Dan, that they should come to keep the passover unto the LORD God of Israel at Jerusalem: for they had not done it of a long time in such sort as it was written.

6

І пійшли посланцї з листами від царя і від старшини його по всїй землї Ізраїлській та Юдеї й говорили з наказу царя: Дїти Ізрайлеві! навернїться до Господа, Бога Авраамового, Ізаакового та Ізрайлевого, а він обернеться до того останку споміж вас, що уйшли руки царів Ассирийських.

6

So the posts went with the letters from the king and his princes throughout all Israel and Judah, and according to the commandment of the king, saying, Ye children of Israel, turn again unto the LORD God of Abraham, Isaac, and Israel, and he will return to the remnant of you, that are escaped out of the hand of the kings of Assyria.

7

І не будьте такі, як батьки ваші та брати ваші, що вели себе беззаконно перед Господом, Богом отцїв ваших; і він віддав їх на спустошеннє, як самі бачите.

7

And be not ye like your fathers, and like your brethren, which trespassed against the LORD God of their fathers, who therefore gave them up to desolation, as ye see.

8

Не будьте тепер тугошиями, як батьки ваші, покорітесь Господеві і приходьте до сьвятинї його, що він посьвятив її по віки; і служіть Господеві, Богові вашому, а він відверне від вас огонь гнїву свого.

8

Now be ye not stiffnecked, as your fathers were, but yield yourselves unto the LORD, and enter into his sanctuary, which he hath sanctified for ever: and serve the LORD your God, that the fierceness of his wrath may turn away from you.

9

Коли ви обернетесь до Господа, тодї брати ваші й дїти ваші знайдуть собі ласку в тих, що забрали їх в полон, і вернуться вони в сей край, бо Господь, Бог ваш, милосерний й добротливий, і не відверне лиця від вас, як ви обернетесь до його.

9

For if ye turn again unto the LORD, your brethren and your children shall find compassion before them that lead them captive, so that they shall come again into this land: for the LORD your God is gracious and merciful, and will not turn away his face from you, if ye return unto him.

10

І ходили бігцї від міста до міста по землї Ефраїмовій і Манассіїній та Забулоновій, але вони сьміялись і глузували з їх.

10

So the posts passed from city to city through the country of Ephraim and Manasseh even unto Zebulun: but they laughed them to scorn, and mocked them.

11

Одначе деякі з поколїння Ассерового, Манассіїного та Забулонового покорились і прийшли в Ерусалим.

11

Nevertheless divers of Asher and Manasseh and of Zebulun humbled themselves, and came to Jerusalem.

12

І була рука Божа над Юдеєю, й дала їм одно серце, щоб вволити волю царя та старшин, по слові Господньому.

12

Also in Judah the hand of God was to give them one heart to do the commandment of the king and of the princes, by the word of the LORD.

13

І зібралась в Ерусалим сила народу, щоб сьвяткувати сьвято опрісночнє, другого місяця, — громада дуже велика.

13

Hezekiah Celebrates the Passover

And there assembled at Jerusalem much people to keep the feast of unleavened bread in the second month, a very great congregation.

14

І взялись і порозвалювали жертівники, що були в Ерусалимі; і всї, що на їх палено кадила (ідолам), повалили та повкидали в потік Кедрон.

14

And they arose and took away the altars that were in Jerusalem, and all the altars for incense took they away, and cast them into the brook Kidron.

15

І закололи ягня паскальнє чотирнайцятого дня другого місяця. Сьвященникам та левітам стало сором, і вони осьвятились і принесли всепаленнє в дом Господнїй.

15

Then they killed the passover on the fourteenth day of the second month: and the priests and the Levites were ashamed, and sanctified themselves, and brought in the burnt offerings into the house of the LORD.

16

І поставали на свойму місцї по порядку свойму, по закону Мойсея, чоловіка Божого. Сьвященники кропили кроввю, (беручи її) з рук левітів.

16

And they stood in their place after their manner, according to the law of Moses the man of God: the priests sprinkled the blood, which they received of the hand of the Levites.

17

А що в зборі багато було таких, що не осьвятились, то замість нечистих різали левіти ягня паскальнє задля посьвячення Господеві.

17

For there were many in the congregation that were not sanctified: therefore the Levites had the charge of the killing of the passovers for every one that was not clean, to sanctify them unto the LORD.

18

Багато з народу, найбільше з поколїння Ефраїмового та Манассіїного, Іссахарового та Забулонового, не обчистилось; одначе ж вони їли паску, не по постанові.

18

For a multitude of the people, even many of Ephraim, and Manasseh, Issachar, and Zebulun, had not cleansed themselves, yet did they eat the passover otherwise than it was written. But Hezekiah prayed for them, saying, The good LORD pardon every one

19

Але Езекія помолився за їх, промовляючи: Нехай благий Господь простить кожного, хто направив своє серце до того, щоб шукати Господа Бога, Бога батьків своїх, хоч і без сьвятого обчищення.

19

That prepareth his heart to seek God, the LORD God of his fathers, though he be not cleansed according to the purification of the sanctuary.

20

І почув Господь Езекію, і простив народові.

20

And the LORD hearkened to Hezekiah, and healed the people.

21

І справляли сини Ізрайлеві, що знаходились в Ерусалимі, сьвято опріснокове через сїм день з великими радощами; а левіти та сьвященники славили по всяк день Господа на приборах до вихвалювання Господа.

21

And the children of Israel that were present at Jerusalem kept the feast of unleavened bread seven days with great gladness: and the Levites and the priests praised the LORD day by day, singing with loud instruments unto the LORD.

22

І говорив Езекія по серцї всїм левітам, що були тямущі в службі Господеві. І їли сьвяточнє сїм день, приносячи жертви мирні й славлючи Господа, Бога отцїв своїх.

22

And Hezekiah spake comfortably unto all the Levites that taught the good knowledge of the LORD: and they did eat throughout the feast seven days, offering peace offerings, and making confession to the LORD God of their fathers.

23

І постановили уся громада сьвяткувати других сїм день, і пробули пї сїм день в радощах;

23

And the whole assembly took counsel to keep other seven days: and they kept other seven days with gladness.

24

Бо Езекія, царь Юдейський, достачив для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, та й дуки достачили для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, і сьвященників висьвятилось вже багато.

24

For Hezekiah king of Judah did give to the congregation a thousand bullocks and seven thousand sheep; and the princes gave to the congregation a thousand bullocks and ten thousand sheep: and a great number of priests sanctified themselves.

25

І веселились усї, що зібрались із Юдеї, і сьвященники й левіти, і ввесь збір, що посходився з Ізраїля, та й чужинцї, що поприходили з землї Ізраїлської і проживали в Юдеї.

25

And all the congregation of Judah, with the priests and the Levites, and all the congregation that came out of Israel, and the strangers that came out of the land of Israel, and that dwelt in Judah, rejoiced.

26

І була велика радість в Ерусалимі, бо від часу Соломона, сина Давидового, царя Ізрайлевого, не бувало схожого на се в Ерусалимі.

26

So there was great joy in Jerusalem: for since the time of Solomon the son of David king of Israel there was not the like in Jerusalem.

27

І встали сьвященники та левіти, і благословили народ; і був вислуханий голос їх, і дійшла молитва їх до сьвятого пробутку його, на небеса.

27

Then the priests the Levites arose and blessed the people: and their voice was heard, and their prayer came up to his holy dwelling place, even unto heaven.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

2 Хронік 30

2 Chronicles 30