Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Хронік 29) | (2 Хронік 31) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • І послав Езекія по всїй землї Ізраїлській і Юдеї, і писав листи до Ефраїма й Манассії, щоб прийшли в дом Господнїй в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому.
  • І Езекія відіслав до всього Ізраїля та Юди листа, а також листи до Єфрема і Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалим, аби звершити Пасху для Господа, Бога Ізраїля.
  • І постановили на радї царь і старшини його й уся Ерусалимська громада сьвяткувати паску другого місяця,
  • І порадився цар, володарі та все зібрання, що в Єрусалимі, аби звершити Пасху в другому місяці,
  • Бо не могли справляти її в свій час через те, що сьвященники ще не висьвятились в довільній скількостї, і народ не зійшовся в Ерусалим.
  • оскільки не змогли її звершити в той час, бо не очистилося достатньо священиків, і народ не зібрався до Єрусалима.
  • І припало се до вподоби, цареві і всїй громадї.
  • І пропозиція сподобалася цареві та зібранню.
  • І постановили оповістити по всьому Ізраїлї, від Бирсабиї до Дана, щоб йшли в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому, бо вже давно не справляли її так, як було взаконено.
  • І постановили слово, щоб послати проголошення по всьому Ізраїлі — від Вирсавії аж до Дана, щоб прийшли звершити Пасху Господу, Богові Ізраїля, в Єрусалимі, бо багато не чинили за писанням.
  • І пійшли посланцї з листами від царя і від старшини його по всїй землї Ізраїлській та Юдеї й говорили з наказу царя: Дїти Ізрайлеві! навернїться до Господа, Бога Авраамового, Ізаакового та Ізрайлевого, а він обернеться до того останку споміж вас, що уйшли руки царів Ассирийських.
  • І пішли гінці з листами від царя і володарів по всьому Ізраїлі та Юді за приписом царя, кажучи: Сини Ізраїля, поверніться до Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, і Він поверне тих, що спасаються, що залишились, з-під руки царя Асура!
  • І не будьте такі, як батьки ваші та брати ваші, що вели себе беззаконно перед Господом, Богом отцїв ваших; і він віддав їх на спустошеннє, як самі бачите.
  • І не будьте такими, як ваші батьки і ваші брати, які відступили від Господа, Бога своїх батьків, і Він віддав їх на винищення, як і ви бачите.
  • Не будьте тепер тугошиями, як батьки ваші, покорітесь Господеві і приходьте до сьвятинї його, що він посьвятив її по віки; і служіть Господеві, Богові вашому, а він відверне від вас огонь гнїву свого.
  • Тепер же не робіть твердими ваші шиї. Віддайте славу Господу Богові й увійдіть у Його святиню, яку Він освятив навіки, і служіть Господу, вашому Богові, і відверне від вас гнів обурення.
  • Коли ви обернетесь до Господа, тодї брати ваші й дїти ваші знайдуть собі ласку в тих, що забрали їх в полон, і вернуться вони в сей край, бо Господь, Бог ваш, милосерний й добротливий, і не відверне лиця від вас, як ви обернетесь до його.
  • Бо коли ви повернетеся до Господа, ваші брати і ваші діти будуть помилувані перед усіма, які їх взяли в полон, і Він поверне їх у цю землю. Адже наш Господь — Бог милосердний і милостивий, і Він не відверне Свого обличчя від нас, якщо ми повернемося до Нього.
  • І ходили бігцї від міста до міста по землї Ефраїмовій і Манассіїній та Забулоновій, але вони сьміялись і глузували з їх.
  • І гінці проходили місто за містом на горі Єфрема, Манасії і аж до Завулона, і стали для них, наче на посміховище і кпини.
  • Одначе деякі з поколїння Ассерового, Манассіїного та Забулонового покорились і прийшли в Ерусалим.
  • Але мужі з Асира, з Манасії та із Завулона покаялися і прийшли до Єрусалима.
  • І була рука Божа над Юдеєю, й дала їм одно серце, щоб вволити волю царя та старшин, по слові Господньому.
  • На Юді була Господня рука, щоби дати їм одне серце, щоб піти зробити за наказом царя і володарів, за Господнім словом.
  • І зібралась в Ерусалим сила народу, щоб сьвяткувати сьвято опрісночнє, другого місяця, — громада дуже велика.
  • І до Єрусалима зібралося багато народу, аби справити празник опрісноків в другому місяці, — збір дуже великий.
  • І взялись і порозвалювали жертівники, що були в Ерусалимі; і всї, що на їх палено кадила (ідолам), повалили та повкидали в потік Кедрон.
  • Вони піднялися і знищили жертовники, що в Єрусалимі, і все, на чому кадили фальшивим богам, повалили і поскидали в потік Кедрон.
  • І закололи ягня паскальнє чотирнайцятого дня другого місяця. Сьвященникам та левітам стало сором, і вони осьвятились і принесли всепаленнє в дом Господнїй.
  • І зарізали пасхальне ягня в чотирнадцятий день другого місяця. Священики і левіти навернулися та очистилися, і внесли всепалення до Господнього дому.
  • І поставали на свойму місцї по порядку свойму, по закону Мойсея, чоловіка Божого. Сьвященники кропили кроввю, (беручи її) з рук левітів.
  • Вони стали у своєму чині за їхнім судом, за заповіддю Мойсея, Божого чоловіка, і священики приймали кров з руки левітів.
  • А що в зборі багато було таких, що не осьвятились, то замість нечистих різали левіти ягня паскальнє задля посьвячення Господеві.
  • Оскільки багато людей із зібрання не очистилося, то левіти були, аби різати пасхальне ягня для кожного, хто не міг очиститися для Господа.
  • Багато з народу, найбільше з поколїння Ефраїмового та Манассіїного, Іссахарового та Забулонового, не обчистилось; одначе ж вони їли паску, не по постанові.
  • Адже більшість народу з Єфрема, Манасії, Іссахара і Завулона не очистилися, але їли Пасху проти писання. І Езекія помолився за них, кажучи: Господь добрий, нехай надолужить за
  • Але Езекія помолився за їх, промовляючи: Нехай благий Господь простить кожного, хто направив своє серце до того, щоб шукати Господа Бога, Бога батьків своїх, хоч і без сьвятого обчищення.
  • кожне серце, яке щиро шукає Господа, Бога їхніх батьків, і не за чистотою святині.
  • І почув Господь Езекію, і простив народові.
  • І Господь вислухав Езекію, і оздоровив народ.
  • І справляли сини Ізрайлеві, що знаходились в Ерусалимі, сьвято опріснокове через сїм день з великими радощами; а левіти та сьвященники славили по всяк день Господа на приборах до вихвалювання Господа.
  • І сини Ізраїля, які виявилися в Єрусалимі, зробили свято опрісноків сім днів з великою радістю, співаючи Господу. З дня на день левіти і священики грали на гуслах для Господа.
  • І говорив Езекія по серцї всїм левітам, що були тямущі в службі Господеві. І їли сьвяточнє сїм день, приносячи жертви мирні й славлючи Господа, Бога отцїв своїх.
  • І заговорив Езекія до серця кожного з левітів і тих, хто має добре розуміння Господа. І вони святкували сім днів свято опрісноків, приносячи жертви спасіння і прославляючи Господа, Бога їхніх батьків.
  • І постановили уся громада сьвяткувати других сїм день, і пробули пї сїм день в радощах;
  • І зібрання разом учинило нараду, щоб святкувати наступних сім днів. І святкували сім днів з радістю.
  • Бо Езекія, царь Юдейський, достачив для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, та й дуки достачили для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, і сьвященників висьвятилось вже багато.
  • Адже Езекія відклав для зібрання Юди тисячу телят і сім тисяч овець, а володарі відклали для народу тисячу телят і десять тисяч овець, і багато святого для священиків.
  • І веселились усї, що зібрались із Юдеї, і сьвященники й левіти, і ввесь збір, що посходився з Ізраїля, та й чужинцї, що поприходили з землї Ізраїлської і проживали в Юдеї.
  • І зраділо усе зібрання, священики, левіти, все зібрання Юди і ті, хто виявився з Ізраїля, прозеліти, які прийшли із землі Ізраїля, і ті, хто живе в племені Юди.
  • І була велика радість в Ерусалимі, бо від часу Соломона, сина Давидового, царя Ізрайлевого, не бувало схожого на се в Ерусалимі.
  • І була велика радість в Єрусалимі. Від днів Соломона, сина Давида, ізраїльського царя, не було такого свята в Єрусалимі.
  • І встали сьвященники та левіти, і благословили народ; і був вислуханий голос їх, і дійшла молитва їх до сьвятого пробутку його, на небеса.
  • І піднялися священики та левіти, і поблагословили народ. І було чути їхній голос, і їхня молитва пішла до Його святої оселі, на небеса.

  • ← (2 Хронік 29) | (2 Хронік 31) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025