Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Хронік 31) | (2 Хронік 33) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Після таких дїл та вірностї, прийшов Сеннахирим, царь Ассирийський, і вступив у Юдею, і облїг утверджені міста, й задумав загарбати їх собі.
  • Після цих подій і цієї правди прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, прийшов проти Юди і отаборився проти міст з мурами, і наказав їх захопити.
  • Як Езекія побачив, що прийшов Сеннахирим, маючи на думцї воювати проти Ерусалиму;
  • І побачив Езекія, що прийшов Сеннахирім, і обличчя його спрямоване, щоб воювати проти Єрусалима,
  • То постановив з князями своїми та з своїми військовими людьми позасипати водні джерела, що за містом; і ті допомогли йому.
  • і зібрав нараду зі своїми старійшинами і сильними, щоб загатити джерела води, які були за містом, і вони йому допомогли.
  • І зібралась сила народу, і засипали всї джерела й потік, що перепливав тую сторону, кажучи: Нехай не знайдуть царі Ассирийські, що поприходили, багато води, (щоб не мали сили).
  • Він зібрав багато народу, і вони загатили джерела води і ріку, що протікала через місто, кажучи: Щоб не прийшов цар ассирійців, не знайшов багато води і не закріпився.
  • І поновив він сквапно ввесь мур, що був завалився, та построїв наверху башту, а знадвору поставив другий мур, і укріпив Милло в містї Давидовому, й наготував безлїч зброї та щитів.
  • А сам Езекія укріпився: збудував увесь зруйнований мур, вежі й ззовні спереду іншу стіну, укріпив руїни міста Давида і наготував багато зброї.
  • І настановив військових начальників над народом, і зібрав їх перед себе на майдан коло міської брами, і промовляв їм до серця, й сказав:
  • Він поставив володарів міста над народом, а вони зібралися до нього на площу біля Брами долини, і він заговорив до їхнього серця, закликаючи:
  • Кріпіться й будьте відважні, не бійтесь і не лякайтесь царя Ассирийського і всього множества, що з ним; бо з нами більше нїж з ним:
  • Будьте сильними і будьте мужніми, не майте страху перед царем Ассура і перед усім народом, який з ним, бо численніші ті, хто з нами, ніж ті, хто з ним!
  • З ним рамя тїлесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб помагати нам і битись в битвах наших. І скріпився народ від таких слів Езекії, царя Юдейського.
  • З ним — тілесні руки [1] , з нами ж — Господь, наш Бог, щоб спасати і вести нашу війну! І народ укріпився від слів Езекії, царя Юди.
  • Після сього послав Сеннахирим, царь Ассирийський, своїх слуг у Ерусалим, — сам він стояв проти Лахиса, і вся сила його з ним, — до Езекії, царя Юдейського, й до всїх Юдеїв, що в Ерусалимі, сказати:
  • Після цього Сеннахирім, цар ассирійців, послав своїх рабів до Єрусалима, а він сам був під Лахісом, і все військо було з ним. Він послав до Езекії, царя Юди, і до всього Юди, який у Єрусалимі, кажучи:
  • Так говорить Сеннахирим, царь Ассирийський: На що ви покладаєте надїю й седите в твердинї в Ерусалимі?
  • Так говорить Сеннахирім, цар ассирійців: На що ви поклали надію і засіли в облозі в Єрусалимі?
  • Чи не зводить вас Езекія, щоб заморити вас на смерть голодом та спрагою, говорячи: Господь, Бог наш, спасе нас від руки царя Ассирийського?
  • Хіба не обманює вас Езекія, щоб видати вас на смерть, на голод і на спрагу, кажучи: Наш Господь Бог спасе нас від руки царя Ассура?
  • Чи ж не сей то Езекія опустошив висоти його й жертовники його, та й сказав Юдеї та Ерусалимові: Перед одним жертовником покланяйтесь і палїть на йому кадило?
  • Чи не він — Езекія, який знищив свої жертовники і свої високі місця, кажучи Юді й тим, хто живе в Єрусалимі, мовлячи: Поклонитеся перед цим жертовником і на ньому жертвуватимете?
  • Хиба ж ви не знаєте того, що зробив я й батьки мої з усїма народами країв? Чи змогли ж боги народів тих земель спасти свій край від руки моєї?
  • Хіба не довідались ви про те, що зробив я і мої батьки всім народам країн? Хіба ж спромоглися [2] боги народів усієї землі спасти свій народ від моєї руки?
  • Котрий з усїх богів в народів, вигублених батьками моїми, зміг урятувати свій народ від руки моєї? Як же зможе ваш Бог спасти вас від руки моєї?
  • Хто між усіма богами цих народів, яких вигубили мої батьки, дав спасіння? Хіба змогли вони врятувати свій народ від моєї руки? Чи зможе ваш Бог спасти вас від моєї руки?
  • І тепер нехай не ошукує вас Езекія й не відхиляє вас на такий спосіб; не йміть йому віри. Коли нї один бог нї в одного народу й царства не мав сили спасти свій народ від моєї руки та від руки батьків моїх, то й ваш Бог не спасе вас від руки моєї.
  • Тепер хай вас не обманює Езекія і хай не переконує вас діяти таким чином! Тож не вірте йому! Адже не може бог жодного народу і царства спасти свій народ з моєї руки і з руки моїх батьків, отже, ваш Бог не спасе вас від моєї руки!
  • І багато ще говорили слуги його проти Господа Бога та проти Езекії, слуги його.
  • І ще далі говорили його раби проти Господа Бога і проти Езекії, його раба.
  • І листи писав він, а в них зневажав Господа, Бога Ізрайлевого й говорив проти його такі слова: Як боги народів земних не спасли своїх народів від моєї руки, так і Бог Езекіїн не врятує свого народу від руки моєї.
  • Він також написав листа, аби зневажити Господа, Бога Ізраїля, і сказав про Нього, заявляючи: Як боги народів землі не спасли своїх народів від моєї руки, так Бог Езекії не врятує Свій народ від моєї руки!
  • І кричали вони голосним криком мовою Юдейською до народу Ерусалимського, що був на мурі, щоб настрахати його, й злякати його, та взяти місто.
  • І він закричав великим голосом по-юдейськи проти народу, який був на стінах Єрусалима, аби перелякати їх і стягнути, щоб захопити місто.
  • І говорили про Бога Ерусалима, неначе про богів народів землї, — виробів рук людських.
  • І він заговорив проти Бога Єрусалима, як і проти богів народів землі, витворів людських рук.
  • І помолився царь Езекія й пророк Ісаїя Амосенко, і взивали до неба.
  • Тоді цар Езекія і пророк Ісая, син Амоса, помолилися про це і заголосили до неба.
  • І послав Господь ангела, і вигубив він усїх хоробрих і головного начальника, і начальників в війську царя Ассирийського. І вернувся він засоромлений в свій край; і як прийшов в дім бога свого, то його сини, що вийшли з чересел його, вбили його там мечем.
  • І Господь послав ангела, і вигубив усякого сильного воїна, володаря і полководця в таборі царя Ассура, і він повернувся, засоромлений на обличчі, у свою землю. Він прийшов до дому свого бога, і дехто з тих, хто вийшов з його лона, убили його мечем.
  • Так спас Господь Езекію і осадників Ерусалимських від руки Сеннахирима, царя Ассирийського, і від руки всїх; і хоронив їх звідусїль.
  • Тож Господь врятував Езекію і тих, хто жив у Єрусалимі, від руки Сеннахиріма, царя ассирійців, і від руки всіх, і дав їм спокій довкола.
  • Тодї многі приносили дари Господеві в Ерусалим і дорогі речі Езекії, цареві Юдейському. І став він після сього великим в очах усїх народів.
  • І багато хто приносив у Єрусалим дари для Господа і дари Езекії, цареві Юди, і після цього він став прославлений в очах усіх народів.
  • В той час заслаб Езекія смертельно. І помолився Господеві, і він вислухав його і показав йому чудо.
  • У ті дні Езекія смертельно захворів. Він помолився до Господа, і Він вислухав його, і подав йому знак.
  • Але не подякував Езекія за послані йому добродїйства; бо згордїло серце його. І був на його гнїв Божий й на Юдею, й на Ерусалим.
  • Та Езекія не віддячив Господу згідно з тими благами, які йому дав, але його серце звеличилося. І на нього зійшов гнів, і на Юду та Єрусалим.
  • Але як впокорився Езекія, через те що згордїло було серце його, сам він і осадники Ерусалимські, то не впав на його гнїв Господнїй за часів Езекії.
  • Однак Езекія впокорився після звеличення свого серця, і ті, хто жив у Єрусалимі, тож Господній гнів не найшов на них у дні Езекії.
  • І мав Езекія багацтво й славу дуже велику, й зробив собі скарбівню на срібло й золото, й дороге каміннє, та на пахощі, і щити, й на всякий дорогоцїнний посуд,
  • В Езекії було багатство і дуже велика слава, і він зробив собі скарбниці для срібла, золота, дорогоцінного каменя та пахощів, і склади зброї та дорогоцінного посуду,
  • І комори на добутки з землї, на хлїб, вино й оливу, і стайнї про всякий скот, і загороди про череди;
  • міста для зберігання врожаю зерна, вина та олії, і ясла для всілякої худоби та загони для стад,
  • І побудував собі міста. А черед овець та товару було в його дуже много, бо Бог дав йому дуже великі маєтки.
  • і міста, які собі збудував, стада овець і багато великої рогатої худоби, бо Господь дав йому дуже багато майна.
  • Він же, Езекія, загатив верхню течію води Геона й провів її на низ до західнього боку міста Давидового; й щастилось Езекії в кожному дїлї його.
  • Сам Езекія перекрив вихід води Верхнього Ґіона і повернув їх вниз на південь міста Давида. Езекії щастило в усіх його ділах.
  • Тільки при посланцях від князїв Вавилонських, що посилали до його спитати про чудо, бувше на землї*, покинув його Бог, щоб вивірити його і виявити все, що в його на серцї.
  • І так перед старійшинами володарів з Вавилону, які були послані до нього, аби випитати в нього про знак, що стався на землі, Господь його залишив, аби його випробувати і щоб побачити те, що в його серці.
  • Прочі дїї Езекіїні і чесноти його списані в видїннї Ісаїї Амосенка, пророка, і в книзї царів Юдейських та Ізраїлських.
  • А решта оповідей про Езекію та його милосердя, ось це записане в пророцтві пророка Ісаї, сина Амоса, і в книзі царів Юди та Ізраїля.
  • І спочив Езекія при батьках своїх, і поховали його над гробовищем синів Давидових; і віддали йому пошану після його смертї всї Юдеї і осадники Ерусалимські. І став царем Манассія, син його, замість його.
  • І заснув Езекія зі своїми батьками, і поховали його на високому місці між гробницями синів Давида, і весь Юда, і ті, хто живе в Єрусалимі, віддали йому славу і честь у його смерті. А замість нього зацарював Манасія, його син.

  • ← (2 Хронік 31) | (2 Хронік 33) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025