Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
Як почув Санаваллат, що ми будуємо мур, розсердився і лютився дуже та глузував з Юдеїв,
І говорив при своїх братах та при Самарийських військових людях, і казав: Що роблять оцї нужденні Юдеї? невже ж їм се дозволять? невже ж вони приносити муть жертви? невже ж вони коли доведуть се до кінця? невже ж вони зроблять живим каміннє, що стало купами пороху, та ще до того й спалене?
saying in front of his friends and the Samarian army officers, “What does this bunch of poor, feeble Jews think they’re doing? Do they think they can build the wall in a single day by just offering a few sacrifices?b Do they actually think they can make something of stones from a rubbish heap — and charred ones at that?”
А Товія Аммонїй, що стояв коло його, відказав: Нехай собі будують; прийде лисиця й повалить їх камяний мур.
Tobiah the Ammonite, who was standing beside him, remarked, “That stone wall would collapse if even a fox walked along the top of it!”
Почуй, Боже наш, як із нас глузують, і поверни їх глум на їх голову і віддай їх на глум в землї полону,
Then I prayed, “Hear us, our God, for we are being mocked. May their scoffing fall back on their own heads, and may they themselves become captives in a foreign land!
І не покрий беззаконностї їх, і нехай не зникне гріх їх перед лицем твоїм, за те, що вони засмутили будуючих!
Ми одначе будували мур, і виведений був увесь мур до половини; та й у народу не остигала щирість до роботи.
At last the wall was completed to half its height around the entire city, for the people had worked with enthusiasm.
Як почув Санаваллат і Товія, і Араби, й Аммонїї, й Азотїї, що мури Ерусалимські відновляються та що виломи зачиняються, то взяла їх досада.
І змовились усї пійти разом війною на Ерусалим і збурити його.
They all made plans to come and fight against Jerusalem and throw us into confusion.
А ми молились Богові нашому, й ставили проти їх сторожу день і ніч задля оборони.
But we prayed to our God and guarded the city day and night to protect ourselves.
Та Юдеї сказали: Послабшала сила у двигарів, а піску (й вапна) багато; ми не промагаємо будувати муру.
Then the people of Judah began to complain, “The workers are getting tired, and there is so much rubble to be moved. We will never be able to build the wall by ourselves.”
А вороги наші говорили: Й не знати муть і не вглядять, як ми впадемо серед їх і повбиваємо їх та й спинимо роботу.
Meanwhile, our enemies were saying, “Before they know what’s happening, we will swoop down on them and kill them and end their work.”
Коли ж приходили Юдеї, що жили побіч їх, і казали нам разів з десять із усїх боків, що вони нападуть на нас,
Тодї поставив я на низинах коло міста, та за муром на сухих місцях людей по родинах із мечами, з списами їх і з сагайдаками їх.
So I placed armed guards behind the lowest parts of the wall in the exposed areas. I stationed the people to stand guard by families, armed with swords, spears, and bows.
І обдивився я й став, і промовив до старшин та значнїйших і до прочого народу: Не лякайтесь їх; памятайте на Господа великого й страшного й бийтесь за братів своїх, за синів своїх і за дочок своїх, за жінок своїх і за хати свої.
Then as I looked over the situation, I called together the nobles and the rest of the people and said to them, “Don’t be afraid of the enemy! Remember the Lord, who is great and glorious, and fight for your brothers, your sons, your daughters, your wives, and your homes!”
Як же зачули наші вороги, що ми знаємо про їх намір, тодї обернув Бог в нїщо раду їх, і ми всї повертались до муру, кожний до своєї роботи.
When our enemies heard that we knew of their plans and that God had frustrated them, we all returned to our work on the wall.
Од того дня половина молодих людей в мене робила роботу, а половина їх держала списи, щити, сагайдаки та панцирі, а старшини стояли позад усього дому Юдиного.
But from then on, only half my men worked while the other half stood guard with spears, shields, bows, and coats of mail. The leaders stationed themselves behind the people of Judah
Ті, що будували мур і носили тягарі, що на їх накладали, робили однією рукою роботу, а в другій держали спис.
who were building the wall. The laborers carried on their work with one hand supporting their load and one hand holding a weapon.
Кожний, хто будував, мав свій меч привязаний коло свого стану, й так вони будували. Коло мене стояв трубач.
All the builders had a sword belted to their side. The trumpeter stayed with me to sound the alarm.
І сказав я до значнїйших і старшин, та до иншого народу: Робота велика й розлягла, і ми розсїяні по мурі далеко один від одного;
Then I explained to the nobles and officials and all the people, “The work is very spread out, and we are widely separated from each other along the wall.
То ж, звідкіль почуєте ви гук труби, в те місце збірайтесь ід нам; Бог наш воювати ме за нас.
When you hear the blast of the trumpet, rush to wherever it is sounding. Then our God will fight for us!”
Оттак робили ми роботу; й половина держали списи від сходу ранньої зорі доки не з'являлись зірки.
We worked early and late, from sunrise to sunset. And half the men were always on guard.
Окрім сього, в той самий час сказав я народові, щоб усї ночували в Ерусалимі з своїми наймитами, — й будуть вони в нас одні вночі на вартї, а другі вдень на роботї.
I also told everyone living outside the walls to stay in Jerusalem. That way they and their servants could help with guard duty at night and work during the day.
І нї я, нї брати мої, нї слуги мої, нї сторожі коло мене не скидали з себе своєї одежі; в кожного був під рукою меч і вода.