Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
На двайцять четвертий день сього місяця зібрались усї сини Ізрайлеві, спощені й в дранках і з попілом на головах своїх.
І віддїлилось насїннє Ізрайлеве від усїх чужородцїв, і стали й сповідались із гріхів своїх і з проступків батьків своїх.
Those of Israelite descent separated themselves from all foreigners as they confessed their own sins and the sins of their ancestors.
І стояли на свойму місцї, і четвертину дня читали з книги закону Господа, Бога свого, а четвертину сповідались і молились Господеві, Богові свойму.
І стали на підвисшеному місцї левітів: Ісус, Банїя, Кадмиїл, Шеванїя, Вуннїй, Шеревія, Банїя, Хананї й покликали голосно до Господа, Бога свого.
The Levites — Jeshua, Bani, Kadmiel, Shebaniah, Bunni, Sherebiah, Bani, and Kenani — stood on the stairway of the Levites and cried out to the LORD their God with loud voices.
І сказали левіти — Ісус, Кадмиїл, Банїя, Хашавнїя, Шеревія, Годїя, Шеванїя, Петахія: Встаньте, славіте Господа, Бога вашого від віку й до віку. Нехай славлять імя твоє, достойне всякої слави й висше над усяку прославу й похвалу.
Then the leaders of the Levites — Jeshua, Kadmiel, Bani, Hashabneiah, Sherebiah, Hodiah, Shebaniah, and Pethahiah — called out to the people: “Stand up and praise the LORD your God, for he lives from everlasting to everlasting!” Then they prayed:
“May your glorious name be praised! May it be exalted above all blessing and praise!
“May your glorious name be praised! May it be exalted above all blessing and praise!
(І промовив Ездра:) Ти, Господи, єдиний, Ти сотворив небо, небеса небес і все військо їх, землю і все, що на нїй, моря і все, що в їх, і ти живиш усе й небесне військо тобі кланяється.
“You alone are the LORD. You made the skies and the heavens and all the stars. You made the earth and the seas and everything in them. You preserve them all, and the angels of heaven worship you.
Ти сам, Господи Боже, вибрав Аврама й вивів його з Ура Халдейського, й дав йому ймя Авраама,
“You are the LORD God, who chose Abram and brought him from Ur of the Chaldeans and renamed him Abraham.
І знайшов його серце вірним перед тобою, й постановив із ним завіт, щоб дати (йому й) насїнню його землю Канаанїїв, Геттїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Евузіїв і Гергезіїв. І додержав єси слова свого, бо ти праведний.
When he had proved himself faithful, you made a covenant with him to give him and his descendants the land of the Canaanites, Hittites, Amorites, Perizzites, Jebusites, and Girgashites. And you have done what you promised, for you are always true to your word.
Ти побачив нужду батьків наших в Египтї й почув поклик їх коло Червоного моря.
І показав знамення й чуда над Фараоном і над усїми слугами його, й над усїм народом землї його, ти бо знав, які вони були горді проти їх, і вчинив єси собі ймя до сього дня.
You displayed miraculous signs and wonders against Pharaoh, his officials, and all his people, for you knew how arrogantly they were treating our ancestors. You have a glorious reputation that has never been forgotten.
Ти роздїлив перед ними море, і вони пройшли серединою моря по суші, а тих, що гнались за ними, ти покинув у глибінь, наче камінь у розгукані води.
You divided the sea for your people so they could walk through on dry land! And then you hurled their enemies into the depths of the sea. They sank like stones beneath the mighty waters.
Стовпом хмаряним вів ти їх в день а стовпом огняним вночі, щоб осьвічувати їм дорогу, якою їм ійти.
You led our ancestors by a pillar of cloud during the day and a pillar of fire at night so that they could find their way.
І зійшов ти на Синай-гору й говорив до їх із неба, й дав їм суди справедливі, закони певні, постанови й заповідї добрі.
“You came down at Mount Sinai and spoke to them from heaven. You gave them regulations and instructions that were just, and decrees and commands that were good.
І вказав єси їм сьвяту твою суботу, й передав їм заповідї й постанови й закон через слугу твого Мойсея.
You instructed them concerning your holy Sabbath. And you commanded them, through Moses your servant, to obey all your commands, decrees, and instructions.
І хлїб із неба давав ти їм в голодї їх, і воду з каменя добував їм у спразї їх, і сказав їм, щоб ійшли і зайняли землю, що її дати їм ти заклявся, піднявши руку твою.
“You gave them bread from heaven when they were hungry and water from the rock when they were thirsty. You commanded them to go and take possession of the land you had sworn to give them.
Але вони й отцї наші були упрямі, й держали туго шиї свої й не слухали заповідей твоїх;
“But our ancestors were proud and stubborn, and they paid no attention to your commands.
Не хотїли коритись і не згадали про чуда твої, які ти чинив із ними, й держали туго шию свою, та в упрямості своїй настановили собі провідників, щоб вернутись в неволю свою. Але ти єси Бог, що любиш прощати, добрий і милосердний, довготерпеливий й велико милостивий, й не покинув єси їх
They refused to obey and did not remember the miracles you had done for them. Instead, they became stubborn and appointed a leader to take them back to their slavery in Egypt.d But you are a God of forgiveness, gracious and merciful, slow to become angry, and rich in unfailing love. You did not abandon them,
І хоч вони зробили собі вилите теля й сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Египту, і хоч вони завдавали велику зневагу,
even when they made an idol shaped like a calf and said, ‘This is your god who brought you out of Egypt!’ They committed terrible blasphemies.
То ти в великому свойму милосердю не покидав їх в пустинї; стовп хмаряний не відходив від їх в день, щоб вести їх дорогою, а стовп огняний вночі, щоб присьвічувати їм на дорозї, якою б їм ійти.
“But in your great mercy you did not abandon them to die in the wilderness. The pillar of cloud still led them forward by day, and the pillar of fire showed them the way through the night.
І дав єси їм Духа твого доброго, щоб на путь їх наводив, і манни твоєї не віднимав від уст їх, та й воду давав їм, щоб гасили смагу.
You sent your good Spirit to instruct them, and you did not stop giving them manna from heaven or water for their thirst.
Сорок років харчував ти їх у пустинї; вони нї в чому не мали недостачі, одежа їх не ставала стара, й ноги їх не пухли.
For forty years you sustained them in the wilderness, and they lacked nothing. Their clothes did not wear out, and their feet did not swell!
І передав ти їм царства й народи й подїлив їх (ними), й забрали вони землю Сигона, й землю царя Гесбонського, й землю Ога, царя Басанського.
І розмножив ти синів їх, неначе зорі на небі, й увів їх у землю, про яку ти говорив батькам їх, що вони прийдуть її посїсти.
You made their descendants as numerous as the stars in the sky and brought them into the land you had promised to their ancestors.
І ввійшли сини їх і посїли землю. І ти покорив їм осадників землї Канаанїїв і віддав їх в руки їм, і царів їх, і народи землї, щоб вони робили з ними, що хотїли.
“They went in and took possession of the land. You subdued whole nations before them. Even the Canaanites, who inhabited the land, were powerless! Your people could deal with these nations and their kings as they pleased.
І зайняли вони утверджені міста й родючу землю, й забрали доми, повні всякого добра, криницї висїчені (в каменї), виноградники й сади маслинні і силу дерева (з овощами) на їжу. Вони їли, насичувались, ставали гладкі й жили в гараздї, по великій добротї твоїй.
Our ancestors captured fortified cities and fertile land. They took over houses full of good things, with cisterns already dug and vineyards and olive groves and fruit trees in abundance. So they ate until they were full and grew fat and enjoyed themselves in all your blessings.
Та стали вони неслухняні й зворохобились проти тебе, й знехтували законом твоїм; убивали пророків твоїх, що вговорювали їх обернутись до тебе, й завдавали велику зневагу.
“But despite all this, they were disobedient and rebelled against you. They turned their backs on your Law, they killed your prophets who warned them to return to you, and they committed terrible blasphemies.
І Ти віддав їх у руки ворогів їх, що гнобили їх. Та коли вони в лиху годину покликали до тебе, ти вислухував їх із небес, і по великому змилуваннї твойму посилав їм визволителїв, і вони визволяли їх із рук ворогів їх.
So you handed them over to their enemies, who made them suffer. But in their time of trouble they cried to you, and you heard them from heaven. In your great mercy, you sent them liberators who rescued them from their enemies.
Коли ж в їх був спокій, то знов починали чинити зло перед лицем твоїм, і ти віддавав їх в руки ворогів їх, а вони панували над ними. Але як вони знов покликали до тебе, то ти вислухував їх із небес і по великому змилуваннї твойму, визволював їх багато разів.
“But as soon as they were at peace, your people again committed evil in your sight, and once more you let their enemies conquer them. Yet whenever your people turned and cried to you again for help, you listened once more from heaven. In your wonderful mercy, you rescued them many times!
Ти пригадував їм, щоб обернулись до закону твого, але вони були уперті, і не слухали заповідей твоїх і відхилялись від постанов твоїх, зза яких би жив чоловік, наколи б виконував їх, і чинили спину свою твердою, й шию свою тугою та й не слухали.
“You warned them to return to your Law, but they became proud and obstinate and disobeyed your commands. They did not follow your regulations, by which people will find life if only they obey. They stubbornly turned their backs on you and refused to listen.
Дожидаючи їх навернення, проволїкав багато років і впоминав їх Духом твоїм через твоїх пророків, та вони не слухали їх. І ти віддав їх в руки чужоземнїх народів.
In your love, you were patient with them for many years. You sent your Spirit, who warned them through the prophets. But still they wouldn’t listen! So once again you allowed the peoples of the land to conquer them.
Але ти в великому милосердю твойму не вигубив їх цїлком, і не покинув їх, ти бо Бог добрий і милостивий.
But in your great mercy, you did not destroy them completely or abandon them forever. What a gracious and merciful God you are!
А й тепер, Боже наш, Боже великий, пресильний і страшний, додержучий завіт і милость! не маловаж у себе всї страждання, які спадали на нас, царів наших, князїв наших, сьвященників наших, пророків наших, батьків наших, і ввесь народ твій від часів царів Ассирийських по сей день.
“And now, our God, the great and mighty and awesome God, who keeps his covenant of unfailing love, do not let all the hardships we have suffered seem insignificant to you. Great trouble has come upon us and upon our kings and leaders and priests and prophets and ancestors — all of your people — from the days when the kings of Assyria first triumphed over us until now.
Ти справедливий в усьому, що впало на нас, бо ти чинив по правдї, а ми винуваті.
Every time you punished us you were being just. We have sinned greatly, and you gave us only what we deserved.
Царі наші, князї наші, сьвященники наші і отцї наші не держали закон твій, й не вважали на заповідї твої та впоминання твої, якими ти напоминав їх.
Our kings, leaders, priests, and ancestors did not obey your Law or listen to the warnings in your commands and laws.
І в державі своїй, в великому добрі від тебе, яке ти давав їм, і в просторій та плодючій землї, що нею надїлив єси їх, вони не служили тобі і не відвертались від своїх лихих учинків.
Even while they had their own kingdom, they did not serve you, though you showered your goodness on them. You gave them a large, fertile land, but they refused to turn from their wickedness.
І от ми тепер невольниками; на тій землї, що ти дав батькам нашим, щоб живитись плодами її та добром її, ось ми наймитами.
“So now today we are slaves in the land of plenty that you gave our ancestors for their enjoyment! We are slaves here in this good land.
І вроджай свій множить вона в користь царям, яким ти покорив нас за гріхи наші. А вони панують над тїлами нашими й над товаром нашим по своїй волї, й ми в великій нуждї.
The lush produce of this land piles up in the hands of the kings whom you have set over us because of our sins. They have power over us and our livestock. We serve them at their pleasure, and we are in great misery.”
По всьому тому ми складаємо тверду обіцянку* й підписуємо, й на підписові печать князїв наших, левітів наших і сьвященників наших.