Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
І було за часів Артаксеркса, — сей Артаксеркс царював над сто двайцятьма сьома країнами від Индиї до Етиопиї, —
Того часу, як царь Артаксеркс сїв на свій царський престол, що в Сузах, престольному містї,
На третьому роцї свого царювання справив він бенкет усїм князям своїм служащим при ньому, головним начальникам над Перським та Мидийським військом і намісникам у країнах своїх,
that in the third year of his reign he made a feast for all his officials and servants — the powers of Persia and Media, the nobles, and the princes of the provinces being before him —
Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв.
when he showed the riches of his glorious kingdom and the splendor of his excellent majesty for many days, one hundred and eighty days in all.
А коли минули сї днї, справив царь свому народові, що знаходився в престольному містї Сузах, від великого до малого, семиденний бенкет на садовому дворі царського дому.
Білі, різноцьвітні й яхонтової барви вовняні тканини, завішені на висонових та пурпурових шнурках, висїли на срібних каблучках та марморових стовпах.
There were white and blue linen curtains fastened with cords of fine linen and purple on silver rods and marble pillars; and the couches were of gold and silver on a mosaic pavement of alabaster, turquoise, and white and black marble.
Золоті й срібні ложа були на помостї, виложеному зеленим каменем і мармором, і перловиною й чорним каменем.
Напитки подавано в золотому посудї і все в инчих та в инчих посудинах в цїнї на трийцять тисяч талантів; а вина царського було дуже багато, після богацтва царя. Питтє йшло в порядку; нїхто не силував, бо царь дав такий наказ усїм домозверхникам своїм, щоб чинили по волї кожного.
In accordance with the law, the drinking was not compulsory; for so the king had ordered all the officers of his household, that they should do according to each man’s pleasure.
Та й цариця Астинь справила так само гостину для жіноцтва в царському домі царя Артаксеркса.
Queen Vashti also made a feast for the women in the royal palace which belonged to King Ahasuerus.
На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бизтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові — сїмом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса,
On the seventh day, when the heart of the king was merry with wine, he commanded Mehuman, Biztha, Harbona, Bigtha, Abagtha, Zethar, and Carcas, seven eunuchs who served in the presence of King Ahasuerus,
Щоб привели царицю Астинь перед лице царя в царському вінцї, на те, щоб показати народам та князям красу її, бо вона була дуже гарна.
to bring Queen Vashti before the king, wearing her royal crown, in order to show her beauty to the people and the officials, for she was beautiful to behold.
Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв.
But Queen Vashti refused to come at the king’s command brought by his eunuchs; therefore the king was furious, and his anger burned within him.
І розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудрецїв, що знали давні звичаї, — бо царські справи робились за радою всїх тямущих в законї й праві, —
Then the king said to the wise men who understood the times (for this was the king’s manner toward all who knew law and justice,
А найблизшими до нього були тодї: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, — сїм князїв Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві:
Як би вчинити по закону з царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопцїв?
“What shall we do to Queen Vashti, according to law, because she did not obey the command of King Ahasuerus brought to her by the eunuchs?”
І промовив Мемухан перед лицем царя й князїв: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усїма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса;
And Memucan answered before the king and the princes: “Queen Vashti has not only wronged the king, but also all the princes, and all the people who are in all the provinces of King Ahasuerus.
Бо вчинок царицин дійде до всїх жінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і казати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла.
For the queen’s behavior will become known to all women, so that they will despise their husbands in their eyes, when they report, ‘King Ahasuerus commanded Queen Vashti to be brought in before him, but she did not come.’
Тепер княгинї Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усїм царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало.
This very day the noble ladies of Persia and Media will say to all the king’s officials that they have heard of the behavior of the queen. Thus there will be excessive contempt and wrath.
Коли се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що лїпша за неї.
Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тодї всї жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого.
When the king’s decree which he will make is proclaimed throughout all his empire (for it is great), all wives will honor their husbands, both great and small.”
І до вподоби було се слово в очах царя й князїв; і зробив царь по слову Мемухана,
And the reply pleased the king and the princes, and the king did according to the word of Memucan.
І послав по всїх краях царевих письма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господї, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові.
Then he sent letters to all the king’s provinces, to each province in its own script, and to every people in their own language, that each man should be master in his own house, and speak in the language of his own people.