Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Після сих подїй звеличив царь Артаксеркс Амана, сина Амадатового, Вугейця, й піднїс його і поставив сїдлище його висше за всїх князїв, що в його;
Спустя некоторое время, царь Ксеркс возвысил агагитянина9 Амана, сына Аммедаты, возвеличив его и дав ему почетное место выше, чем у всех прочих своих сановников.
І всї служивші при цареві, що при царській брамі, кланялись і припадали перед Аманом, бо так звелїв був царь. Мардохей же не кланявся й не падав ниць.
Все царские чиновники у царских ворот преклоняли колени и воздавали Аману честь, потому что так постановил о нем царь. Но Мардохей не преклонял колен и не воздавал ему чести.
І говорили слуги цареві, що при царській брамі, Мардохейові: Чому ти нарушуєш приказ царський?
Царские чиновники у царских ворот спрашивали Мардохея:
— Почему ты нарушаешь царское повеление?
— Почему ты нарушаешь царское повеление?
І як вони говорили йому що дня, а він не слухав їх, то вони сповістили Аманові, щоб пересьвідчитись, чи додержить Мардохей слова, бо він сказав їм, що він Юдей*.
Они говорили ему так изо дня в день, но он их не слушал. Тогда они донесли об этом Аману, чтобы посмотреть: станет ли он терпеть поведение Мардохея10 — ведь он рассказал им, что он иудей.
І як побачив Аман, що Мардохей не кланяється й не падає ниць перед ним, то розгнївався Аман вельми.
Увидев, что Мардохей не преклоняет колен и не воздает ему чести, Аман исполнился ярости.
Та йому здавалось нїчим, накласти руку на одного Мардохея, але як йому сказали, з якого народу Мардохей, то Аман задумав вигубити всїх Юдеїв в усьому царстві Артаксеркса, яко народ Мардохеїв.
Но, узнав из какого Мардохей народа, он не остановился на мысли убить лишь его одного. Вместо этого Аман стал искать способ погубить весь народ Мардохея — иудеев — по всему царству Ксеркса.
(І зібрав раду) першого місяця, — се є місяць Нисан, — на двайцятому року царя Артаксеркса, і кидали пур, се б то жереб, перед лицем Амана на день і на місяць, — на дванайцятий місяць, тобто на місяць Адар.
В двенадцатом году правления царя Ксеркса, в первом месяце, месяце нисане,11 бросали перед Аманом «пур», что означает «жребий», чтобы выбрать день и месяц. И жребий пал на двенадцатый месяц, месяц адар.12
І сказав Аман до царя Артаксеркса: Е один народ розкиданий і розсїяний поміж народами по всїх краях твого царства; а в їх закони инші, нїж у всїх народів, та й законів царевих вони не виконують; цареві ж не слїд так полишати їх.
Аман сказал царю Ксерксу:
— Есть некий народ, разбросанный и рассеянный между народами во всех провинциях твоего царства; их законы отличаются от законов прочих людей, а законов царя они не соблюдают. Нельзя царю терпеть их.
— Есть некий народ, разбросанный и рассеянный между народами во всех провинциях твоего царства; их законы отличаются от законов прочих людей, а законов царя они не соблюдают. Нельзя царю терпеть их.
Коли цареві до вподоби, то нехай припише, щоб їх вигубити, а я одважу десять тисяч талантів срібла в руки скарбників, щоб вложили в царську скарбницю.
Если угодно царю, пусть выйдет указ, чтобы их погубить, а я отвешу десять тысяч талантов серебра13 в руки царских казначеев, чтобы они внесли его в царскую сокровищницу.
Тодї здійняв царь свій перстень з руки своєї і віддав його Аманові, синові Амадата, Вугейцеві, щоб ствердити засуд проти Юдеїв.
Царь снял с пальца свой перстень и отдал агагитянину Аману, сыну Аммедаты, врагу иудеев.
І сказав царь Аманові: Віддаю тобі твоє срібло й народ; чини з ним, як тобі завгодно.
— И этот народ, и его серебро твои, — сказал царь Аману. — Делай с ними, что тебе угодно.
І покликано писарів царських на першому місяцї, тринайцятого дня його, й написано, як приказав Аман, до царських сатрапів і до начальників у кожнїй країнї, і до князїв у кожного народу, — в кожну країну її ж письмом і до кожного народу мовою його: все було написано від імення царя Артаксеркса і стверджено перстнем.
В тринадцатый день первого месяца14 были призваны царские писари. Письменами каждой провинции и на языке каждого народа они записали все приказы Амана царским сатрапам,15 наместникам провинций и князьям различных народов. Они были написаны от имени самого царя Ксеркса и запечатаны его перстнем.
А послані були письма через гонцїв по всїх краях царевих, щоб повбивати, вигубити й викоренити всїх Юдеїв, малого й старого, дїтей і жінок за один день, тринайцятого дня дванайцьотого місяця, се б то місяця Адара, а їх майно розграбити.
Письма были разосланы через гонцов во все царские провинции с приказом погубить, уничтожить и искоренить всех иудеев — молодых и старых, женщин и маленьких детей — в один день, тринадцатый день двенадцатого месяца, месяца адара,16 и разграбить их имущество.
Відпис із приказу віддати в кожну країну, як закон, оповіщений для всїх народів, щоб були напоготові до сього дня.
Копию указа должны были дать как закон в каждой провинции и объявить во всеуслышание людям всякого народа, чтобы они были готовы к этому дню.
Гонцї одійшли зараз з царським приказом. Оповіщено ж приказ і в Сузах, престольному містї; і седїли царь та Аман і пили, а місто Сузи було зворушене.
По приказу царя гонцы поспешно отправились в путь, как только указ был оглашен в крепости Сузы. Царь и Аман сели пировать, а город Сузы был объят смятением.