Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
Скірою й тілом з'одяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.
← (Йова 9) | (Йова 11) →