Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
Опротивела душе моей жизнь моя; предамся печали моей; буду говорить в горести души моей.
Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
Скажу Богу: не обвиняй меня; объяви мне, за что Ты со мною борешься?
Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
Хорошо ли для Тебя, что Ты угнетаешь, что презираешь дело рук Твоих, а на совет нечестивых посылаешь свет?
Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
Разве у Тебя плотские очи, и Ты смотришь, как смотрит человек?
Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
Разве дни Твои, как дни человека, или лета Твои, как дни мужа,
Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
что Ты ищешь порока во мне и допытываешься греха во мне,
Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
хотя знаешь, что я не беззаконник, и что некому избавить меня от руки Твоей?
Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
Твои руки трудились надо мною и образовали всего меня кругом, — и Ты губишь меня?
Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
Вспомни, что Ты, как глину, обделал меня, и в прах обращаешь меня?
Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
Не Ты ли вылил меня, как молоко, и, как творог, сгустил меня,
Скірою й тілом з'одяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
кожею и плотью одел меня, костями и жилами скрепил меня,
Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
жизнь и милость даровал мне, и попечение Твоё хранило дух мой?
Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
Но и то скрывал Ты в сердце Своём, — знаю, что это было у Тебя, —
Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
что если я согрешу, Ты заметишь и не оставишь греха моего без наказания.
Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
Если я виновен, горе мне! если и прав, то не осмелюсь поднять головы моей. Я пресыщен унижением; взгляни на бедствие моё:
Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
оно увеличивается. Ты гонишься за мною, как лев, и снова нападаешь на меня и чудным являешься во мне.
Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
Выводишь новых свидетелей Твоих против меня; усиливаешь гнев Твой на меня; и беды, одни за другими, ополчаются против меня.
І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
И зачем Ты вывел меня из чрева? пусть бы я умер, когда ещё ничей глаз не видел меня;
Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
пусть бы я, как небывший, из чрева перенесён был во гроб!
Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
Не малы ли дни мои? Оставь, отступи от меня, чтобы я немного ободрился,
Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
прежде нежели отойду, — и уже не возвращусь, — в страну тьмы и сени смертной,