Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
От же все це вбачало око моє, чуло ухо моє й затямило собі.
            Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
            Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас.
            Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
            Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти.
            і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
            Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті.
            Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
            О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
            О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
            Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
            Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
            Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
            Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
            Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?
            Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
            А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка?
            Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
            Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь.
            Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
            Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
            Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
            Упомини ваші, як попіль, покрепи ваші — покрепи глиняні.
            Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
            Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
            Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
            Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
            Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
            Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
            Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
            А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
            І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
            Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушами вашими:
            Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
            Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
            Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
            Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
            Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
            Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
            Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
            Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.
            віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
            Тодї зви, а буду відповідати, або я говорити му, а ти відказуй менї.
            Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
            Скілько ж у мене сказ і гріхів? Покажи менї проступок мій і гріх мій!
            Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
            За що ти скриваєш лице (ласку) твоє, й за ворога маєш мене собі?
            Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
            Хочеш хиба стерти зірваний листочок, і за сухою соломинкою гнатись?
            Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
            Пишеш бо засуд гіркий на мене й дописуєш менї гріхи з молодостї моєї;
            Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
            Ноги мої в кайдани куєш, і всї стежки мої назираєш, і ходиш слїдом ніг моїх.
            і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,