Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Йова 12) | (Йова 14) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • От же все це вбачало око моє, чуло ухо моє й затямило собі.
  • Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
  • Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас.
  • Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
  • Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти.
  • і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
  • Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті.
  • Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
  • О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
  • О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
  • Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
  • Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
  • Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
  • Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
  • Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?
  • Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
  • А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка?
  • Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
  • Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь.
  • Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
  • Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
  • Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
  • Упомини ваші, як попіль, покрепи ваші — покрепи глиняні.
  • Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
  • Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
  • Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
  • Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
  • Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
  • Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
  • Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
  • А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
  • І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
  • Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушами вашими:
  • Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
  • Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
  • Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
  • Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
  • Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
  • Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
  • Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
  • Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.
  • віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
  • Тодї зви, а буду відповідати, або я говорити му, а ти відказуй менї.
  • Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
  • Скілько ж у мене сказ і гріхів? Покажи менї проступок мій і гріх мій!
  • Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
  • За що ти скриваєш лице (ласку) твоє, й за ворога маєш мене собі?
  • Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
  • Хочеш хиба стерти зірваний листочок, і за сухою соломинкою гнатись?
  • Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
  • Пишеш бо засуд гіркий на мене й дописуєш менї гріхи з молодостї моєї;
  • Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
  • Ноги мої в кайдани куєш, і всї стежки мої назираєш, і ходиш слїдом ніг моїх.
  • і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
  • Я ж, мов глина, розпадаюсь, як одежа, що її міль переїла.
  • і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!

  • ← (Йова 12) | (Йова 14) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025