Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

Надломлен мой дух,
кончаются мои дни,
ждет меня могила.

Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

Поистине, рядом со мной — насмешники,
и мои глаза смотрят на их издевательства.

О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

Заступись за меня Сам перед Собой.
Кто другой за меня поручится?

Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

Ты закрыл их разум от понимания,
поэтому и не дашь им торжествовать.

Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

У того, кто друзей оговаривает за плату, —
дети ослабеют глазами.

Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

Бог сделал меня присказкой для людей,
тем, кому люди плюют в лицо.

Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

Помутились от горя мои глаза,
и все тело мое стало как тень.

Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

Ужаснутся этому праведные,
и невинные вознегодуют на безбожников.

І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

Но своего пути будет держаться праведный,
и тот, чьи руки чисты, будет больше и больше утверждаться.

Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

Ну, а вы — попробуйте снова,
и я не найду среди вас мудреца.

Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.

Мои дни прошли, надежды разбиты,
желания сердца мертвы.

Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

Они ночь превращают в день.
«Свет, — говорят они, — тьме сродни».

Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

Если я жду себе дом в мире мертвых,
если я во мгле расстелю постель,

Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

и скажу могиле: «Ты мне отец»,
а червям: «Ты мне мать, ну, а ты — сестра»,

Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

то где же моя надежда?
Кто надежду мою увидит?

У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

Сойдет ли она к воротам мира мертвых?
Разве вместе в прах мы ляжем?