Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
Гину я, несений вітром, прошу могили і не одержую.
Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
Благаю, втомившись, і що я вчинив?
О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
А моє майно чужі викрали. Хто є цей? Нехай буде зв’язаний моєю рукою.
Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
Бо Ти закрив від мудрості їхнє серце, через це Ти їх не звеличиш.
Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
Сповістить зло їхній частці, а мої очі розтанули на синах.
Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
Ти ж мене зробив притчею між народами, а я став посміховиськом для них.
Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
Адже мої очі осліпли від гніву, усі сильно воюють проти мене.
Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
Чудовиськом був я для праведних через це. А праведний нехай повстане проти беззаконного.
І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
Нехай вірний тримається своєї дороги, а чистий нехай візьме сміливість руками.
Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
Ні, але всі кріпіться та йдіть, бо я не знаходжу у вас правди.
Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
Мої дні проминули в стогоні, а жили мого серця порвалися.
Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
Ніч вони змінили на день, — світло поряд з присутністю темряви.
Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
Якщо ж я залишуся, то ад мені стане домом, адже в темряві постелили мені постіль.
Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
Смерть назвав я, що є моїм батьком, а гниль — матір’ю моєю і сестрою!
Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
Отже, де ще є моя надія? Чи я побачу моє добро?