Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Докіль словами ще вам перекидатися марно? Нумо лиш, братись за за ум, і тодї поговоримо.
Доки не перестанеш? Стримайся, щоб і ми промовили!
Чому вважатись нам за скот і бути пониженими в власних очах наших?
Чому, наче чотириногі, ми замовкли перед тобою?
О, ти, що в досадї своїй душу свою роздираєш! Чи то ж задля тебе опустїє земля та пересунуться скелї з місць своїх?
Тебе охопив гнів. Бо що ж? Якщо ти помреш, хіба піднебесна буде бездомною? Чи гори спадуть з основ?
Та ж у безбожного мусить потахнути сьвітло, а з огня його не остане й искри.
І світло безбожних згасне, і їхній вогонь не підніметься.
Стемнїє сьвітло в домівцї його, й сьвічка його загасне над ним.
Його світло в житті — темрява, і світильник з ним погасне.
Змалїють кроки могучостї його, й повалить його власний намір його;
Найменші вполювали його майно, нехай же його обмане рада.
Бо він попаде в сїть ногами своїми й в плетїнках буде плутатись.
Нехай його нога зловиться в пастці, і заплутається в сіті.
Спіймають пута ноги його, й грабіжник уловить його.
Нехай найдуть на нього засідки. І скріпить проти нього спраглих.
Невидимо розложені по землї силця на його, й западнї по дорозї.
Сховано в землю сильце його, і його пастка — на стежці.
Кругом страхи лякати муть його, й зневолять його кидатись то сюди то туди.
Хай довкруги нього вигублять болі, а численні, що навколо його ніг, хай прийдуть у великому голоді.
Вичерпаєсь із голоду сила в йому, й погибель готова під боком його.
Йому ж приготовлено належне падіння,
З'їсть тїло його, з'їсть всї члени його перворідна (небувала) недуга смертї.
хай стопи його ніг будуть поїдені, нехай смерть пожере його красу.
Прогнана буде з домівки в його надїя його, а се доведе його до царя страхів*.
Нехай оздоровлення буде вирване з його життя, нехай його захопить біда, царське обвинувачення.
Осядуть в наметї його (чужі), бо стане він уже не його; домівку його посиплють сїркою.
Нехай поселиться в його ночі в його шатрі, нехай буде посіяна сіркою його краса.
Знизу усхне коріннє його, а вгорі зовяне верховіттє його.
Його коріння під ним посохне, і зверху впадуть його жнива.
Щезне про його память із землї й імени його не згадувати муть на базарі.
І його пам’ять зникне із землі, і його ім’я нехай буде на віддаленому обличчі.
Проженуть його з сьвітла в тьму, й зітруть його з кругогляду земного.
Нехай хтось прожене його зі світла в темряву.
Нї сина нї внука не буде в народї його, не зістанеться нїхто в домівцї його.
Не буде знайомого в його народі, ані не врятується його дім у піднебесній, але в тому, що є його, житимуть інші.
День (погибелї) його злякає потомків, а сучасників обгорне жахом.
Над ним застогнали останні, а перших охопило здивування.