Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

І відказав Йов і промовив:

1

Заговорив Іов і мовив:

2

Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.

2

«Вважайте, слухавши, на моє слово,
і нехай воно втішить вас.

3

Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.

3

Стерпіть мене, я буду говорити;
як виговорюся — насміхайтесь.

4

Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?

4

Чи ж то на людину моя скарга?
Як тут не бути нетерплячим?

5

Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.

5

Вважайте ж мені: ви вжахнетесь,
затулите рукою уста ваші.

6

Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.

6

Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь,
і моє тіло охоплює тремтіння.

7

Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?

7

Чому живуть оті нечестиві,
старіються та й ще багатіють?

8

Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.

8

Їхні діти гараздують перед ними,
нащадки їхні ростуть у них перед очима.

9

Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.

9

Домівки їхні від страху безпечні,
і бича Божого нема над ними.

10

Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.

10

Їхній бик запліднює, не знемагає;
корова їхня телиться, не скидає.

11

Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.

11

Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець,
й малеча їхня гарцює.

12

Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;

12

Виспівують під бубон та під цитру,
і веселяться під сопілки голос.

13

Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).

13

Провадять дні свої у щасті,
і сходять до Шеолу в мирі.

14

А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!

14

А, проте, Богові казали: „Відступи від нас!
Доріг твоїх не хочемо ми знати!

15

Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?

15

Що він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити?
І що за користь нам його благати?"

16

Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!

16

Чи ж їхнє щастя не в них у руках?
Чи ж рада злих від нього не далека?

17

Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?

17

Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне
і падає на них нещастя?
Чи часто у своєму гніві він їх губить,

18

Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!

18

так, що вони стають, немов солома перед вітром,
немов полова, що її здіймає вихор?

19

(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.

19

А, може, Бог зберігає його кару для його дітей?
Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав!

20

Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.

20

Нехай побачить власними очима своє горе,
і з гніву Всемогутнього хай вип'є!

21

Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?

21

Яка йому журба про дім свій після нього,
коли число місяців у нього пораховане?

22

Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?

22

Чи то ж нам Бога знання вчити,
коли він судить щонайвищих?

23

Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;

23

Один умирає повний сили,
повнотою щасливий та безпечний.

24

Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.

24

Стегна у нього повні ситі,
кості його набиті шпигом.

25

Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.

25

А другий умирає наболілою душею,
не скуштувавши щастя.

26

А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.

26

Разом лягають у порох,
їх черва вкриває!

27

Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.

27

Я знаю добре думки ваші
та замисли, що проти мене куєте.

28

Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?

28

Ви кажете: Де дім вельможі?
Де намет, що грішники у ньому жили?

29

Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?

29

Хіба ви не питали тих, що у світах бували,
над досвідом їхнім не розмишляли,

30

Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?

30

що в день біди лихий щаджен буває,
що у день гніву він веселий?

31

Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?

31

Хто йому закине його поведінку ввічі,
і те, що він накоїв, хто йому відплатить?

32

Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.

32

Коли ж його внесуть на цвинтар,
над гробом своїм він чатує.

33

Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.

33

Скиби землі йому солодкі.
За ним ідуть усі люди, а перед ним — нема й ліку!

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Йова 21

Йова 21