Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
(Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“
Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!