Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
Хто мене поставить, як у місяці попередніх днів, в які мене оберігав Бог?
Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
Так, як тоді, коли Його світильник світив над моєю головою, коли я ходив при Його світлі в темряві.
Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
Коли я впевнено ходив дорогами, коли Бог відвідував мій дім.
Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
Коли я був дуже плідним, а навколо мене були діти.
Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
Коли мої дороги обливалися маслом, а мої гори плили молоком.
Тодї виходив я, було до воріт міста*, й уставляв на майданї сїдалище себі,
Коли я виходив вранці в місті, то на площах ставили моє крісло.
Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
Молодці, бачачи мене, ховалися, а всі старці вставали.
Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
Вельможі ж переставали говорити, поклавши палець на уста.
Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
Ті ж, хто слухав, мене блаженним називали, а їхній язик прилипав до їхнього горла,
Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
бо вухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, ухилялося.
Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
Адже я спасав бідного з руки сильного, і я допомагав сироті, в якого не було помічника.
Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
Нехай на мене прийде благословення того, хто гине, а уста вдови мене благословили.
Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
Я ж одягався в праведність, і наряджався в суд, наче в подвійний одяг.
Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
я був батьком для немічних, я дослідив боротьбу, якої я не бачив.
Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
Я трощив челюсті безбожних, я виривав грабунок з-посеред їхніх зубів.
От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
Я ж сказав: Мій вік старіється, наче стовбур фінікового дерева, я проживу довгий час.
Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
Мій корінь розкрився біля води, і роса поселиться в моїх жнивах.
Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
Слава моя марна зі мною, і мій лук у Його руці йде.
Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
Мене чули ті, які слухали, і замовкали на мою раду.
Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
А до моєї мови не додавали, раді ж були, коли я до них говорив.
Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
Наче спрагла земля, що очікувала дощу, так вони чекали на мої слова.
Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
Якщо засміюся до них, не повірять, і світло мого обличчя не занепадало.