Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Йова 29) | (Йова 31) →

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

Йова 30

Иов 30

  • 1
    Нинї ж глузують із мене менші від мене лїтами, такі, що їх батьків я б не прийняв і між пастуші собаки.
  • 1

    А теперь они надо мной смеются —
    те, кто младше меня,
    чьих отцов я бы погнушался
    поместить с собаками при моих стадах.

  • 2
    Бо й сила в руках їх — до чого вона менї була? вони вже пережили пору свою.
  • 2

    И к чему мне сила их рук,
    если в них истощилась мощь?

  • 3
    Нуждою й голодом висушені, йдуть вони в степ безводний, мрачний та опустїлий;
  • 3

    Нищетой и голодом изнурены,
    бродят они в опаленной земле,68
    в разоренном краю, во мраке.

  • 4
    Щиплють лободу попід корчами, — ягоди ялівцю — се хлїб їх.
  • 4

    У кустов собирают соленые травы,
    и корни ракитника — их еда.69

  • 5
    Із громади проганяють їх, мов на злодїїв, гукають на них,
  • 5

    Гонят их из среды людей
    и, как ворам, кричат им вслед.

  • 6
    Щоб у байраках жили, по печерах та по скелях.
  • 6

    Им велят селиться в оврагах долин,
    среди скал и в расщелинах земли.

  • 7
    Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
  • 7

    Воют они среди зарослей
    и жмутся друг к другу под терном.

  • 8
    Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
  • 8

    Отверженный, безымянный сброд,
    изгнанный из страны.

  • 9
    У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
  • 9

    А теперь они песней меня язвят,
    посмешищем для них я стал.

  • 10
    Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
  • 10

    Гнушаются меня, избегают меня
    и в лицо мне плевать не стыдятся.

  • 11
    Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,
  • 11

    Бог сделал меня слабым и беспомощным,70
    и они распоясались предо мной.

  • 12
    З правого боку встає покидь ся, й валить із ніг мене, прямує пагубну дорогу свою проти мене.
  • 12

    Эти отродья нападают на меня с правого боку,71
    в бегство меня обращают
    и на погибель мне готовят осаду.

  • 13
    Зрили стежку мою, все з'уміли зробити на мою погибель, а нема, хто б подав підмогу.
  • 13

    Заступают мне путь,
    все творят на беду мне —
    и никто им не помогает.72

  • 14
    Вони прийшли на мене, наче б крізь широкий перелом у мурі, з шумом ринулись на мене.
  • 14

    Как сквозь брешь на меня идут,
    все круша, на меня бросаются.

  • 15
    Страх ударив на мене; вітром розвіялась велич моя, а щастє моє унеслось, як хмара.
  • 15

    Ужасы ринулись на меня:
    моя слава развеяна, точно ветром,
    и уплыло, как облако, благоденствие.

  • 16
    А нинї ниє душа моя в менї; днї смутку обгорнули мене.
  • 16

    И теперь угасает во мне моя жизнь;
    обступили меня дни скорби.

  • 17
    Ніччю вертить мене в костях моїх, і жили мої не мають спокою.
  • 17

    Ночью ноют кости мои;
    боль меня гложет, не зная покоя.

  • 18
    Трудно, о трудно менї зняти одежу з себе, краї обгортки моєї давлять мене.
  • 18

    Бог хватает одежду мою неистово73;
    Он давит меня, как воротник рубахи.

  • 19
    Кинув мене він у грязь, я взявся попелом і пилом.
  • 19

    В грязь поверг Он меня,
    я стал как прах и пепел.

  • 20
    Кричма до тебе кричу, а ти не чуєш, — стою, а ти дивишся (мовчки) на мене.
  • 20

    Я зову Тебя, Боже , но нет ответа;
    встаю, но Ты на меня не смотришь.74

  • 21
    Немилосердним зробивсь ти менї, сильною рукою ворогуєш проти мене.
  • 21

    Ты безжалостным стал ко мне;
    мощью руки Своей гонишь меня.

  • 22
    Ти зняв мене, пустив летїти з вітром і розбиваєш мене.
  • 22

    Ты подхватил, помчал меня в вихре;
    Ты швыряешь меня прямо в рокочущую бурю.

  • 23
    О, я знаю, що ти примчиш мене 'д смертї, до дому, де збіраються всї живучі.
  • 23

    Я знаю: Ты к смерти меня ведешь,
    в дом, уготованный всем живущим.

  • 24
    Та він же не простягне руки своєї на дім костей; бо чи ж будуть вони кричати, як би їх стирав?
  • 24

    О, никто не поднимет руку на бедняка,
    когда он призывает на помощь в своем несчастье!75

  • 25
    А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними?
  • 25

    Не плакал ли я о тех, кто в беде?
    Разве о бедных душа моя не скорбела?

  • 26
    А тим часом, коли дожидав добра, прийшло на мене лихо; коли сподївався сьвітла, тьма мене окрила.
  • 26

    Но когда я добра ждал, пришла беда;
    уповал я на свет, но настала тьма.

  • 27
    Нутро моє кипить і не перестає; днї печальні прийшли на мене.
  • 27

    Сердце тревогой объято, покоя не ведает;
    для меня настали дни скорби.

  • 28
    Я почорнїлий ходжу, та не від сонця; серед громади стаю і кричу.
  • 28

    Хожу почерневший, но не от солнца;
    встаю в собрании и взываю о помощи.

  • 29
    Я братом шакалам зробивсь, струсям товаришем стався.
  • 29

    Я стал братом шакалам
    и другом совам.

  • 30
    Кожа вчорнїла моя, костї обгоріли від жару.
  • 30

    Кожа моя чернеет и шелушится;
    в лихорадке тело горит.

  • 31
    І цитра моя голосить, і сопілка ридає.
  • 31

    На плач настроена моя арфа,
    и свирель моя — на напев печальный.

    • ← (Йова 29) | (Йова 31) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025