Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
Замовкли і його троє друзів, щоби більше не заперечувати Йову, бо Йов був праведний перед ними.
Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
Обурившись, Еліус, син Варахіїла, вузієць з роду Рам, з Авсітідійської країни, сильно розлютився на Йова, тому що він проголосив себе праведним перед Господом.
А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
Тож він дуже розлютився проти трьох друзів, бо вони не змогли відповісти Йову, а мали його за безбожного.
Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
Та Еліус стримався дати відповідь Йову, тому що вони були старші за нього віком.
Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
Коли ж Еліус побачив, що в устах трьох мужів немає відповіді, то його гнів запалав.
От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
І, підхопивши, Еліус, син Варахіїла, вузієць, сказав: Я є наймолодший за віком, а ви є старші. Тому я замовчав, боячись сповістити вам своє знання.
Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
Я сказав: Нехай вік буде тим, хто веде розмову, — упродовж багатьох років вони набули мудрості.
Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
Але в смертних людях є дух, і дихання Вседержителя навчає.
Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
Не багатолітні є мудрими, і не старці знають суд.
От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
Тому я сказав: Послухайте мене, і я сповіщу вам те, що знаю.
Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
Прислухайтеся до моїх слів, бо вам, які слухаєте, говоритиму, доки не дослідите слів,
Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
і так, як ви, я зрозумію! І ось, не було у вас того, хто оскаржував Йова, хто відповідав на його слова.
Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
Щоб ви не сказали: Ми знайшли мудрість, — ми додали Господу.
От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
Чоловікові ж наказали ви сказати ці слова!
Полякались, мовчять, перестали говорити.
Вони жахнулися і більше не відповідали, — у них пропали слова.
А коли я жду, а вони не говорять, з'упинились і вже не відказують,
Я був терпеливий, бо вони не говорили, бо стояли, не відповіли.
Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
Знову говоритиму, бо я є сповнений слів, адже мене вбиває дух нутра.
Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
А моє нутро, наче зав’язаний бурдюк солодкого молодого вина, що бурлить, чи наче прорваний ковальський міх.
Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
Я заговорю, відкривши уста, щоб спочити.
Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
Адже я не соромитимуся людини, але й не боятимуся смертної людини.