Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Озвався Господь до Йова з бурі й промовив:

1

Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:

2

Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами?

2

«Хто то такий затемнює мої задуми
нерозважливими словами?

3

Зараз підпережи чересла твої*, як мужеві годиться: Я питати буду, ти ж відказуй менї:

3

Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі:
бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!

4

Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш!

4

Де був єси, як я закладав землю?
Скажи, як маєш розум.

5

Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй?

5

Хто визначив їй міру, — може знаєш,
або хто простягнув лінію над нею?

6

На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її,

6

На чім підвалини її оперто,
або хто поклав її наріжний камінь

7

Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів?

7

під радісні співи ранніх зір,
під оклики веселі всіх синів Божих?

8

Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,

8

Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?

9

Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,

9

Коли я зробив для нього одіж-хмару
і пелену для нього — густу мряку?

10

Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,

10

Границю я йому призначив,
поклав засуви й ворота

11

І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?

11

й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш!
Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!

12

Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)

12

Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові,
вказав зорі належне місце,

13

Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;

13

щоб вона ухопила за краї землю
і щоб безбожників струсила з неї?

14

Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,

14

Вона міняє вид свій, мов глина для печатки,
стає барвистою, немов одежа.

15

А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.

15

І в грішників відібрано їхнє світло,
і ломиться піднесена рука.

16

Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?

16

Чи ти зійшов колись до джерел моря?
Походжав дном безодні?

17

Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?

17

Чи відкрилися тобі ворота смерти?
Чи бачив єси брами смертельної тіні?

18

Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?

18

Чи обійняв оком світ широкий?
Скажи, коли усе те знаєш!

19

Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?

19

Де та дорога — до світла оселі,
і темрява, — де її місце,

20

А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її.

20

щоб привести їх до їхнього житла,
направити їх до їхнього дому?

21

Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато!

21

Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився,
і число днів твоїх велике.

22

А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори,

22

Доходив ти колись до сховищ снігу?
Чи, може, бачив склади граду,

23

Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)?

23

що я тримаю на час-пору смутку,
на день війни та битви?

24

Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї?

24

Де та дорога, що нею світло ділиться
і шириться по землі східній вітер?

25

Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому,

25

Хто зливі канали риє,
дорогу гуркотові грому,

26

Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка,

26

щоб дощ послати на безлюдну землю,
пустиню, де нема нікого?

27

Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні?

27

Щоб напоїти пустизну та пустелю,
щоб виростити в степу тирсу?

28

Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси?

28

Чи має дощ батька?
Хто родить роси краплі?

29

Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї — хто його родить?

29

З чийого лона лід виходить?
І іній з небес, — хто його породжує?

30

Води, мов камінь тверднуть, і поверхня безоднї замерзає.

30

Мов камінь, тверднуть води,
обличчя безодні замерзає.

31

Чи звязав би ти узол у Плеяди, чи розвязав би Орійона*?

31

Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки?
Чи Косаря мотуззя розв'язати?

32

Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час, Ас-зірницю із дїтьми її?

32

Чи вивести у свій час ранню зорю,
Віз із його дітьми повести?

33

Чи небесне знаєш право, чи можеш порядок його завести на землї?

33

Чи знаєш ти небес закони?
Чи можеш їхній порядок на землі встановити?

34

Чи можеш підняти голос твій до хмар, щоб рясний дощ спустився на тебе?

34

Можеш зняти голос твій до хмари,
щоб рясний дощ спустивсь на тебе?

35

Чи можеш ти розсилати блискавицї, та й чи прийдуть вони 'д тобі й скажуть: Ось ми!

35

Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли
й тобі сказали: Ось ми!

36

Хто вложив мудрість у серце, й хто дав мисль розумові?

36

Хто вклав в ібіса мудрість?
Хто півневі дав розум?

37

Хто може перелїчити хмари своєю мудрістю й здержати сей посуд піднебесний,

37

Хто мудро може зчислити хмари
і бурдюки небесні вихиляти?

38

Коли пил обертаєсь в болото, й в грудки злипаєсь?

38

Як пил стає болотом
і як грудки злипаються до купи?

39

Не вже ж то ти ловиш левицї здобич і левчуків годуєш,

39

Невже то ти полюєш для левиці здобич
і голод левенят заспокоюєш,

40

Як вони лежать в берлозї, або тихо в гущавинї засїдаються?

40

коли, причаївшися, вони лежать у барлогах,
сидять, в гущавині засівши?

41

А воронові хто готує харч його, коли дїти його пищать до Бога, блукаючи без поживи?

41

Хто воронові харч готує,
як його діти пищать до Бога,
блукаючи без поживи?»

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Йова 38

Йова 38